Спосіб фіксації інтраокулярної лінзи при порушеннях зв’язкового апарату капсулярного мішка і цілісності задньої капсули кришталика

Спосіб фіксації інтраокулярної лінзи (ІОЛ) при порушеннях зв'язкового апарату капсулярного мішка і цілісності задньої капсули кришталика, що включає викроювання шматків та проведення, наприклад, через задню камеру ока і закріплення кінців нитки до гаптичних елементів ІОЛ, який 3 31250 ниткою), що пропущена через поперечний отвір на її гострому кінці, а для проведення нитки в протилежному меридіані приблизно на другій годині виводять нитку екстраокулярно, після чого здійснюють склерально-рогівковий тунельний розріз, через який нитку виводять із ока, а після фіксації її до гаптичних елементів здійснюють імплантацію ІОЛ і фіксують нитку назовні очного яблука вузловими швами до склери. В Київській клінічній офтальмологічній лікарні "Центр мікрохірургії ока" з грудня 2002р. по лютий 2007р. під спостереженням знаходилось 102 пацієнти із порушеннями зв’язкового апарату капсулярного мішка і цілісності задньої капсули. Всім хворим до- і після операції проводилась візометрія. біомікроскопія, гоніоскопія, непряма бінокулярна офтальмоскопія і інші дослідження. Тобто операції проводились після повного обстеження хворого і визначення офтальмологічного статуса. Імплантація інтраокулярних лінз здійснювалась на очах при гостроті зору до операції з корекцією 0,1 і вище, медикаментозно компенсованому внутрішньоочному тиску, після якісної офтальмоскопії периферичних відділів очного дна для виключення "німих" розривів і відривів. Голка для поліпропіленової нитки була розроблена на базі інсулінового шприця. В 0,5мм від кінця голки алмазним надфілем було виконано поперечний отвір розмірами 0,1´0,1мм. По відношенню до корпусу голка була зігнута під кутом 120°. Цю голку з поліпропіленовою ниткою на відстані 0,75мм від заднього хірургічного лімба приблизно на восьмій годині транссклерально вводили в задню камеру ока. Для проведення нитки в протилежному меридіані на другій годині виводили голкупровідник, з допомогою якої нитку виводили екстраокулярно. Далі виконували склеральнорогівковий тунельний розріз, через який нитку виводили із ока. Далі спосіб здійснюється згідно з формулою і додаткових пояснень не потребує. Всі маніпуляції в передній камері виконувались під прикриттям віскоеластика. По результатам цих досліджень в цілому було встановлено, що запропонований спосіб забезпечує достатньо високі функціональні результати при низькому відсотку ускладнень. Технічним результатом, що досягається запропонованим способом, є підвищення ефективності кріплення ІОЛ при порушеннях зв’язкового апарату капсулярного мішка і цілісності задньої капсули кришталика за рахунок використання голки з поліпропіленовою ниткою, що пропущена через поперечний отвір голки, який розташований на її робочому кінці і вибору місця накладання шва на оці, яке забезпечує зменшення його травматичності. Література: 1. Helal М, El Sayyad F., Elsherif Z., El-Maghraby A., Dabees M. Transscleral fixation of posterior chamber intraocular lenses in the absence of capsular support //Journal of Cataract & Retractive Surgery. - 1996. - Vol. 22. - №3. - P.347-351. 4