Спосіб визначення дисфункції судинного ендотелію

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до ультразвукової діагностики і може бути використаним для виявлення хворих із порушенням функції судинного ендотелію. В даний час особливу увагу дослідників залучає проблема вивчення ендотелію судин у зв'язку з отриманими даними про його провідну роль у підтримці балансу між багатьма важливими функціями. Установлено, що ендотеліальна дисфункція, що виявляється вже на ранніх стадіях хвороби, відіграє значну роль у патогенезі різноманітних патологічних станів, таких як цукровий діабет, артеріальна гіпертонія, гіперхолестеринемія, хронічна серцева недостатність, атеросклероз (Сидоренко Б. А. та співавт.,1998). Дослідження в області судинного ендотелію, зокрема, вивчення порушень вазоконстрикторної та вазодилаційної функції ендотелію у хворих із діабетичними ангіопатіями при консервативному та хірургічному лікуванні, їх рання діагностика, взаємозв'язок між вазорегулюючою функцією ендотелію та важкістю ішемії у хворих із судинними порушеннями, визначення змін, яких зазнає регіонарний кровоток під час ендотеліальної дисфункції, залишаються актуальними на сучасному етапі розвитку медичної науки. Серед способів визначення дисфункції судинного ендотелію, зокрема діагностики порушень констрикторної та дилатаційної функції судинного ендотелію є метод її прямої реєстрації - у відповідь на скарги та клінічні прояви патологічного процесу, а саме: підвищення артеріального тиску, відчуття холоду в кінцівках, блідість шкіри, біль у м'язах (Сухарев И. И. Хирургия атеросклероза сосудов у больных сахарным диабетом // Киев, 1995 -с.15-17). Недоліками цього способу слід вважати суб’єктивність та недостатню точність. Найбільш близьким до рішення, що заявляється, є спосіб визначення дисфункції судинного ендотелію за методом Celermajer D. S. et all. ( див., наприклад. Малая Л. Т., Корж А. Н., Балковая Л. Б. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы // Харьков; Торсинг, 2000 - с.63). Цей метод полягає в ультразвуковому дослідженні високого дозволу, при якому оцінка ендотеліальної дисфункції судин здійснюється вимірюванням субміліметрових змін у діаметрі плечової артерії на середній третині передпліччя під впливом ендотелійзалежних та ендотелійнезалежних стимулів. Визначення розміру плечової артерії на середній третині передпліччя під впливом реактивної гіперемії та ендотелійнезалежного стимулу дозволяє виявити не тільки органічні та функціональні пошкодження самої артерії, а й бути складовою у виявленні системного порушення функції ендотелію, або схильності до вазоконстрикції чи вазоділатації. Однак дилатація нормальної, середнього розміру плечової артерії, у відповідь на ці стимули складає 0,3-0,5мм., що може утруднювати дослідження і стати проблематичним для його точності. В основу корисної моделі покладено задачу удосконалення способу визначення дисфункції судинного ендотелію, а саме вазоконстрикторної та вазодилатаційної функції, шляхом підвищення точності виміру розмірів плечової артерії, що дозволяє визначити осіб з порушеннями функціонального стану ендотелію, наприклад, хворих з облітеруючим атеросклерозом, діабетичними ангіопатіями, ішемічною хворобою серця. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі визначення дисфункції судинного ендотелію, що включає ультразвукове сканування середньої третини плечової артерії в поперековому перетині у пацієнта, який перебуває у лежачому положенні, вимірювання розміру плечової артерії, згідно з корисною моделлю, здійснюють комп'ютерну обробку отриманого зображення методом виділення контурів. Виконання вимірів розмірів плечової артерії у середній третині плеча, шляхом ультразвукового сканування у пацієнта, який перебуває в лежачому положенні, дозволяє візуалізувати межи плечової артерії та зміни її діаметру під впливом ендотелійзалежних та ендотелійнезалежних стимулів, а спосіб обробки отриманого зображення - підвищити точність проведених вимірів. Заявнику відома комп'ютерна обробка зображення методом виділення контурів [Харченко А. В. Вторичная обработка ультразвуковых изображений //Системи обробки інформації. - X.: НАНУ, ПАНМ, ХВУ.-2002.- Вип.2(18).С.269-271], однак даний метод не використовувався для визначення дисфункції судинного ендотелію. Приклад виконання способу ілюстр ується кресленнями, на яких зображено: Фіг.1. - ультразвукове зображення плечової артерії; Фіг.2. - фрагмент зображення, що досліджується; Фіг.3. - результат обробки фрагменту, що досліджується, методомполярних різниць. Спосіб виконують наступним чином. Дослідження проводять у положенні хворого на спині після 10-15 хвилинного відпочинку. Датчик розташовують на фіксованій ділянці в місці трохи вищому ліктьового суглоба. Діаметр судини визнається як відстань між проксимальним і дистальним стосовно датчика допплерівськими сигналами. Протягом усього дослідження датчик не зміщають. Діаметр судини оцінюють строго в тому самому місці. Хворому аускультативним способом виміряють артеріальний тиск. Потім виміряється діаметр артерії (відстань між протилежними стінками артерії). Виміри провадяться у фазу систоли. У манжеті нагнітається тиск, рівний систолічному +50мм. рт. ст. на 5 хвилин. Через 5 хвилин тиск швидко забирають. Відразу ж здійснюють вимір діаметра артерії. Потім діаметр артерії вимірюють через 1 хвилину. Після повернення діаметра артерії до вихідного (через 7-10 хвилин), повторно визначають діаметр судини. Під язик дають нітрогліцерин (0,5мг). Через 2 хвилини вимірюють діаметр артерії. Усі виміри плечової артерії проводяться після комп'ютерної обробки отриманого зображення методом виділення контурів. Приклад 1: Хворий С., 17 років, звернувся зі скаргами на оніміння пальців стоп, блідість шкіри, відчуття холоду в нижніх кінцівках. З анамнезу, батьки хворого страждають інсулінозалежним цукровим діабетом. Клінічних та лабораторних проявів цукрового діабету виявлено не було. Хворому призначено доплерографічне дослідження судин нижніх кінцівок, при якому порушень магістрального кровотоку виявлено не було. Хворий має зайву вагу. Проведено специфічне ультразвукове обстеження з метою визначення функціонального стану судинного ендотелію. Дослідження проводилося в положенні хворого на спині після 10-15 хвилинного відпочинку. Датчик розташовувався на фіксованій ділянці в місці трохи вищому ліктьового суглоба. Діаметр судини визначали як відстань між проксимальним і дистальним стосовно датчика допплерівськими сигналами. Протягом усього дослідження датчик не зміщався. Діаметр судини оцінювався строго в тому самому місці. Хворому аускультативним способом вимірювався артеріальний тиск. Потім вимірювався діаметр артерії. Виміри проводилися у фазу систоли. У манжеті нагнітався тиск, рівний систолічному +50мм. рт. ст. на 5 хвилин. Через 5 хвилин тиск швидко забирали. Відразу ж здійснювали вимір діаметра артерії. Потім діаметр артерії вимірювали через 1 хвилину. Після повернення діаметра артерії до вихідного (через 7-10 хвилин), повторно визначали діаметр судини. Під язик давали нітрогліцерин (0,5мг). Через 2 хвилини вимірювали діаметр артерії. Однак, вимір артерій виявився важким через підвищений вміст підшкірно-жирової клітковини. Контури артерій, що візуалізуються, виділялись за допомогою комп'ютерної обробки зображення. Були виявлені зміни розмірів судини, як під дією ендотелійнезалежного фактору, так і ендотелійзалежного фактору, що вказує на порушення функціонального стану ендотелію, а саме схильності до вазоконстрикції. Була рекомендована повторна консультація ендокринолога, невропатолога, хворого було поставлено на диспансерний облік. Приклад 2: Хворий М., 48 років поступив у клініку зі скаргами на біль при ходьбі у м'язах гомілок, підвищену втому при ходьбі, загальну слабкість. З анамнезу, три роки тому переніс інсульт, страждає гіпертонією, ішемічною хворобою серця. Було призначене ультразвукове дослідження артерій нижніх кінцівок та сонних артерій. Виявлено оклюзуючі ураження поверхневих стегнови х артерій та стенозуючі ураження внутрішніх сонних артерій. Було проведено специфічне ультразвукове обстеження з метою визначення функціонального стану судинного ендотелію. Дослідження проводилося в положенні хворого на спині після 10-15 хвилинного відпочинку. Датчик розташовувався на фіксованій ділянці в місці трохи вище ліктьового суглоба. Діаметр судини визначали як відстань між проксимальним і дистальним стосовно датчика допплерівськими сигналами. Протягом усього дослідження датчик не зміщався. Діаметр судини оцінювався строго в тому самому місці. Хворому аускультативним способом вимірювався артеріальний тиск. Потім вимірювався діаметр артерії. Виміри проводилися у фазу систоли. У манжеті нагнітався тиск, рівний систолічному +50мм. рт. ст. на 5 хвилин. Через 5 хвилин тиск швидко забирали. Відразу ж здійснювали вимір діаметра артерії. Потім діаметр артерії вимірювали через 1 хвилину. Після повернення діаметра артерії до вихідного (через 710 хвилин), повторно визначали діаметр судини. Під язик давали нітрогліцерин (0,5мг). Через 2 хвилини вимірювали діаметр артерії. Зміни розміру артерії виявились незначними, але, враховуючи системність судинних уражень, дослідження було проведено повторно із застосуванням комп'ютерної обробки зображення. Були виявлені субміліметрові зміни розміру плечової артерії як на реактивну гіперемію (ендотелійзалежний фактор), так і на нітрогліцерин (ендотелійнезалежний фактор). Було призначено хірургічна корекція кровотоку та корекція ліпідного обміну. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє підвищити точність виміру розмірів плечової артерії у порівнянні з відомими способами, а тим самим і точність виявлення осіб з порушеннями функціонального стану ендотелію, наприклад, хворих з облітеруючим атеросклерозом, діабетичними ангіопатіями, ішемічною хворобою серця.