Спосіб діагностики пухлин головного мозку при застосуванні суміщених мрт- та офект- зображень

Спосіб діагностики пухлин головного мозку, що включає використання комп'ютерної томографії, магніторезонансної томографії (МРТ), однофотонної емісійної комп'ютерної томографії (ОФЕКТ), який відрізняє ться тим, додатково проводять магніторезонансну томографію з подальшим проведенням однофотонної емісійної комп'ютерної томографії і поєднанням результатів цих досліджень у єдиному суміщеному томографічному зображенні. (19) (21) u200714747 (22) 26.12.2007 (24) 10.04.2008 (46) 10.04.2008, Бюл.№ 7, 2008 р. (72) РОЗУМЕНКО ВОЛОДИМИР ДАВИДОВИЧ, UA, МАКЕЄВ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ, UA, ЧУВАШОВА ОЛЬГА ЮРЬЇВН А, U A, РУДИЦЯ ВОЛОДИ МИР ІВАНОВИЧ, U A, САЛЬНІКОВА ОЛЕНА СВЯТОСЛАВІВН А, UA, СЕМЕНОВА ВІРА МИХАЙЛІВН А, UA, ХОРОШУН АНН А ПЕТРІВН А, U A, РОЗУ МЕНКО АРТЕМ ВОЛОДИ МИРОВИЧ, U A (73) РОЗУМЕНКО ВОЛОДИМИР ДАВИДОВИЧ, UA, МАКЕЄВ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ, UA, ЧУВАШОВА ОЛЬГА ЮРЬЇВН А, U A, РУДИЦЯ ВОЛОДИ МИР 3 31583 Важливість даної методики пояснюється тим, що у хворих з ПГМ необхідно виявити гістоструктуру та ступінь злоякісності пухлини для своєчасного обрання адекватного лікування, що в подальшому впливає на прогноз життя. Відповідь на ці запитання може надати стереотаксична біопсія пухлинної тканини. Однак, успіх цієї процедури залежить від правильності вибору ділянки "живої" пухлинної тканини для проведення біопсії, який ускладнюється значною неоднорідністю більшості внутрішньомозкових пухлин. Для вирішення даної проблеми автори запропонували об'єднати дані ОФЕКТ та МРТ в одному зображенні. До даного рішення автори прийшли аналізуючи результати ОФЕКТ та МРТ дослідження хворих з інтрацеребральними ПГМ. На ОФЕКТ визначалась лише ті ділянки пухлини, які характеризувались посиленою проліферацією і які, врешті, і визначають ступінь анаплазії новоутворень. В той же час на МРТ поряд з васкуляризованою проліферуючою пухлинною тканиною діагностувались також зони загиблих клітин, вогнищ некрозу, запалення і вираженого набряку. Поєднання одержаних зображень дозволяє прицизійно локалізувати зони посиленої проліферації. Процес здійснюється наступним чином. На першому етапі дослідження проводиться МРТ головного мозку. Одержують Т2- і Т1-зважені зображення головного мозку в аксіальній, сагітальній і фронтальній площинах. В подальшому проводиться ОФЕКТ з такими параметрами збору даних: матриця збору 128х128, кількість проекцій - 120, тривалість проекції 20сек. У якості радіофармацевтичних препаратів застосовують: 99мТспертехнетат, 99мТс-МІБІ або 99мТс(V)-ДМС А активністю 555-740МБк. Суміщення МРТ та ОФЕКТ томограм головного мозку проводять на останньому етапі дослідження у тих пацієнтів, у яких ознаки пухлинного ураження виявлялись за даними обох методів діагностики. Приклад 1. У хворого Ш., 72 років (№ іст. 1509) з гліобластомою лівої тім'яно-медіальної ділянки головного мозку на МРТ спостерігається гетероінтенсивне на Т1-зважених зображеннях вогнище, зумовлене внутрішньомозковою пухлиною, на тлі якої визначаються дрібні кісти. Відмічається також значна зона перифокального набряку. При проведенні з 99мТс-МІБІ ОФЕКТ у цього пацієнта в лівій тім'яно-медіальній ділянці головного мозку також спостерігається високоінтенсивне вогнище гіперфіксації РФП (КА=19,0), обумовлене пухлиною. Суміщення томограм, одержаних при магнітнорезонансній та однофотонно-емісійній томографії Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 4 дозволило встановити той факт, що виявлене цими методами вогнище мало в їх відображенні однакові розміри та помітну неоднорідність. Приклад 2. У хворого К., 43 років (№ іст. 1746) з продовженим ростом олігодендрогліоми III ступеня злоякісності в лобно-тім'яній ділянці справа на МРТ візуалізується гетероінтенсивне на Т2зважених зображеннях вогнище. Передня частина вогнища представлена кістою розмірами 2,7х3,4х3,5см, до якої прилягає пухлина розмірами 3,6х1,8х2,0см. Тканина пухлини інтенсивно накопичує контрастну речовину. Позад цих утворень візуалізується зона іншої стр уктури розмірами 3,0х2,0х1,6см. При проведенні 99мТс(V)-ДМСА ОФЕКТ у цього хворого, в правій лобній ділянці, починаючись від конвекситальної поверхні головного мозку і досягаючи середньої лінії, спостерігається вогнище гіперфіксації РФП (КА=9,0) з чіткими контурами, розміром близько 7,0см в діаметрі, в передньомедіальних відділах якого діагностується перстньовидної форми зона обумовлена порожниною. Латеральні відділи пухлини нагромаджують РФП найбільш інтенсивно, в той час як медіальні відділи мають значно нижчу радіоактивність. При суміщенні одержаних на МРТ та ОФЕКТ зображеннях спостерігається чітка різниця розмірів та структури виявленого вогнища. При цьому, на МРТ можна виділити три різних за структурою ділянки пухлини: передню - порожнинну, середню, що представлена переважно пухлинною тканиною та задню, найімовірніше обумовлену післяопераційними змінами. А на ОФЕКТ вирізняється лише одна ділянка, яка інтенсивно нагромаджує РФП і відповідає частині пухлини з найвищою проліферативною активністю. Проведене в подальшому оперативне видалення пухлини підтвердило припущення, висловлене при суміщені даних МРТ та ОФКЕКТ про високий рівень анаплазії середньої частини діагностованої пухлини (III ступінь злоякісності). Таким чином, співреєстрація з суміщенням даних ОФЕКТ і МРТ дозволяє візуалізува ти ділянки пухлини, які найбільш інтенсивно захоплюють радіофармпрепарат, що відповідає їх посиленій проліфератівній активності та відзначаються гіперваскулярізацією. Аналіз таких ділянок у зображеннях пухлини дозволяє одержати додаткову інформацію про особливості пухлинного утворення, а виявлення вогнищ гіперфіксації РФП у гетерогенних пухлинах дозволяє максимально точно провести стереотаксичну біопсію для обрання адекватної тактики лікування, що сприяє покращенню якості життя хворих. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601