Гідросистема очисного комбайна

Корисна модель відноситься до вугільного машинобудування, зокрема до гідравлічних систем очисних комбайнів, і може бути використана у вугільній промисловості при роботі очисних комбайнів вугільних шахт і рудників. Відома гідросистема очисного вузькозахватного комбайна УКД300 [Настанова з експлуатації комбайна УКД300, ДП «Дондіпровуглемаш», м.Донецьк, 2002р., с.29-32], яка складається з розміщених у корпусах редукторів маслобаків, насосів, гідроблоків із запобіжними клапанами, гідродомкратів і фільтрів, з'єднаних між собою трубопроводами з утворенням напірних і зливальних магістралей. Гідросистема розділена на дві частини, праву й ліву, кожна з яких підживлюється від насоса, установленого в маслобаку відповідного редуктора, і працює таким чином: при ввімкненні електродвигунів різання починають працювати насоси, рідина під низьким тиском перетікає в маслобаки редукторів; при ввімкненні подачі вперед або назад робоча рідина подається в гальмові пристрої приводів подачі й розгальмовує їх, дозволяючи комбайну рухатися. Недоліком такої гідросистеми є те, що напірний трубопровід від насоса підключається до відповідного гнізда гідроблока, тому, маючи декілька трубопроводів і декілька відповідних гнізд у гідроблоці, існує ймовірність помилкового підключення, особливо в шахтних умовах, напірного трубопроводу до іншої магістралі (зливальної, штокової, поршневої), що призведе до припинення руху робочої рідини в напірному трубопроводі. У результаті, насос, що працює на нагнітання, може створити на відрізку між ним і гідроблоком тиск, неприпустимий для його нормальної роботи, що може призвести до виходу насоса з ладу, оскільки запобіжний клапан, установлений у гідроблоці, спрацьовує тільки у разі підвищення тиску в напірній магістралі гідроблока та за ним. Відома гідросистема очисного комбайна 1КА200 [див. Комбайн очисний 1КА200, Настанова з експлуатації 1КА200.00.00.000 РЭ, ДП «Дондіпровуглемаш», м.Донецьк, 2007р., стор.19-21], яка складається з розташованого в корпусі редуктора маслобака, насоса, гідроблоків з убудованими запобіжними клапанами та гідродомкратів, з'єднаних між собою трубопроводами з утворенням напірних і зливальних магістралей. Зазначена гідросистема прийнята за прототип корисної моделі, як найбільш близька за технічним рішенням та результатом, що досягається. Недоліком прототипу також є те, що у випадку помилкового підключення напірного трубопроводу до гідроблока в гніздо іншої магістралі, або у разі перекривання в одному з трубопроводів проходу для робочої рідини на відрізку між насосом і гідроблоком, може відбутися вихід з ладу насоса через підвищення тиску перед ним, оскільки запобіжні клапани, установлені в гідроблоках, спрацьовують тільки у разі підвищення тиску у гідроблоках та за ними. Крім того, при виході з ладу одного з запобіжних клапанів потрібні додаткові витрати часу на визначення того, який саме із клапанів вийшов з ладу. В основу корисної моделі поставлена задача: у гідросистемі очисного комбайна, шляхом змінення місця встановлення запобіжного клапана, виключити вихід з ладу насоса у разі помилкового підключення напірного трубопроводу до іншої магістралі або у разі перекривання в одному з них проходу для робочої рідини, що дозволить підвищити надійність і довговічність роботи гідросистеми очисного комбайна, а також зменшити при цьому кількість запобіжних клапанів. Поставлена задача вирішується таким чином. У гідравлічній системі очисного комбайна, яка містить маслобак, насос, гідроблоки, запобіжний клапан, фільтр і гідродомкрати, з'єднані між собою трубопроводами з утворенням напірних і зливальних магістралей, відповідно до корисної моделі, запобіжний клапан установлений у напірній магістралі на відрізку між насосом і гідроблоком безпосередньо після насоса і може бути з'єднаний з напірним патрубком насоса. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями. На Фіг.1 представлена гідросистема очисного комбайна (вид зверху), на Фіг.2 - місце А на Фіг.1. Гідросистема очисного комбайна складається з маслобака 1, насоса 2, гідроблоків 3, запобіжного клапана 4, фільтра 5 і гідродомкратів 6, об'єднаних трубопроводами з утворенням напірних і зливальних магістралей. При цьому запобіжний клапан 4 убудований у напірну магістраль безпосередньо після насоса 2, установленого в маслобак 1, і з'єднаний з його напірним патрубком. Досягнення технічного результату здійснюється таким чином. Під час роботи гідросистеми потік робочої рідини від насоса 2 через трубопроводи попадає в гідроблоки 3, після чого зливається в маслобак 1. Для керування гідродомкратами 6 використовуються гідроблоки 3, у яких напірна магістраль відсікається від зливальної, і робоча рідина надходить до штокових або поршневих порожнин відповідного гідродомкрата. У випадку помилкового підключення напірного трубопроводу до гнізда гідроблока, призначеного для підключення іншої магістралі (зливальної, штокової або поршневої) при працюючому насосі припиниться рух потоку робочої рідини через гідроблок 3, і, як наслідок, підвищиться тиск на відрізку між насосом і гідроблоком. При досягненні гранично припустимого значення тиску на відрізку між насосом 2 і гідроблоком 3 відбудеться своєчасне спрацьовування запобіжного клапана 4, убудованого в напірну магістраль безпосередньо після насоса 2 і з'єднаного з його напірним патрубком, що забезпечить збереження працездатності насоса. Разом з тим один запобіжний клапан вирішує задачу захисту насоса від тиску, який перевищує припустимий, при роботі із двома гідроблоками. Таким чином, застосування даної гідросистеми призводить до зниження часу простою очисного комбайна через вихід з ладу насоса, підвищуючи, тим самим, надійність комбайна в цілому.