Спосіб лікування хронічних обструктивних захворювань легенів і-іі стадії у сполученні з “м’якою формою” гіпертонічної хвороби

Корисна модель належить до медицини: внутрішніх хвороб. На теперішній час є актуальною проблема сполученої патології через зростання поширеності, зокрема хронічних обструктивних захворювань легенів (ХОЗЛ) та гіпертонічної хвороби (ГХ), що зумовлено старінням населення, впливом екологічно несприятливих чинників, наявністю нервово-психічного напруження, гіподинамії. Саме поєднання двох захворювань призводить до взаємообтяжуючого впливу зі збільшенням частоти загострень обох захворювань та виникнення ускладнень, а також - до високих показників інвалідності, смертності й тимчасової непрацездатності. Крім того, сполучена патологія ускладнює лікування і ХОЗЛ, і ГХ. Відомо, що ХОЗЛ разом з гострими захворюваннями респіраторного тракту посідають перше місце серед хвороб, що призводять до тимчасової втрати працездатності. В лікуванні ХОЗЛ як базисну терапію використовують бронхолітичні препарати. В якості бронхолітиків призначають b 2 -агоністи (сальбутамол, фенотерол), холінолітики (іпратропія броміду), теофіліни або їх комбінацію. Існує диференційний підхід до лікування ХОЗЛ в залежності від стадії захворювання [4]. Так, при І стадії призначаються бронхолітики короткої дії в разі необхідності, при II стадії - планове використання бронхолітиків пролонгованої дії, а при III та IV стадіях додаються кортикостероїди. Крім того, до основної терапії після загострень ХОЗЛ І-ІІ стадії призначаються нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Механізм дії НПЗЗ пов'язаний з інгібіруванням активності циклооксигінази у метаболізмі арахідонової кислоти, що сприяє зменшенню синтезу простагландинів та тромбоксанів. Проте НПЗЗ збільшують синтез лейкотрієнів, що іноді викликає бронхоспазм, алергійні реакції та ускладнює лікування пацієнтів з ХОЗЛ, особливо у поєднанні з ГХ. Для забезпечення ефективного лікування хворих на ХОЗЛ І -II стадії у сполученні з ГХ "м'якої форми" необхідним є розробка способу лікування, до якого повинні увійти лікарські засоби, що мають броніхолітичну та протизапальну дію без можливості підвищення артеріального тиску на фоні гіпотензивної терапії. Мета корисної моделі: розробити спосіб лікування хронічних обструктивних захворювань легенів І-ІІ стадії на фоні "м'якої форми" гіпертонічної хвороби шляхом додаткового застосування Фенспіриду в комбінації з Гідрохлортіазидом. Завдання: оцінити ефективність додаткового застосування Фенспіриду в комбінації з Гідрохлортіазидом у комплексній терапії хронічних обструктивних захворювань легенів І-ІІ стадії у сполученні з "м'якою формою" гіпертонічної хвороби через визначення наявності загострень обох захворювань протягом 6 місяців, усунення пароксизмів кашлю, нападів задишки, нормалізації артеріального тиску. Для вирішення завдання нами додатково використаний Ереспал, діючою речовиною якого є Фенспірид, що по хімічному складу не відноситься до жодної з 7-ми відомих груп НПЗЗ, а належить до групи антигістамінних засобів. Ереспал сприяє блокуванню Н1 - рецепторів гістаміну. Він здійснює міотропну спазмолітичну, а також протизапальну дію, має тропізм до респіраторного тракту. Це забезпечує зменшення таких ефектів, як спазм гладкої мускулатури бронхів, набряк їх слизової оболонки, катаболізм арахідонової кислоти та секреція цитокінів, що приводить до бронходилятації. Крім того, він має вплив на a1 - адренерецептори, що сприяє зниженню надходження іонів кальцію до цитоплазми і приводить до гіпотензивного ефекту. [5] Таким чином, Ереспал має наступні властивості: муколітичні, антигістамінні, антибронхоспастичні на фоні гіпотензивної дії. ЯК аналоги нами розглядалися нижче перераховані методи лікування з використанням Ереспалу (фенспіриду): 1. Використання фенспіриду (Ереспалу) при гострих респіраторних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Зареєстрована антиексудативна дія фенспіриду [3]. Але даний спосіб призначався при гострих захворюваннях. 2. Використання фенспіриду при хронічному синуситі. Головний критерій ефектів був визначений з використанням комп'ютерної томографії додаткових пазух носу по Лунду. Мали місце позитивні зміни серед хворих, що отримували фенспірид [6] Але цей спосіб використаний в лор практиці. 3. Застосування фенспіриду в групі хворих ХОЗЛ свідчить про позитивний ефект у пацієнтів з ознаками бронхіальної гіперексудації. Крім того, був відмічений гіпотензивний побічний ефект фенспіриду. [1, 7]. Проте при сполученій патології не застосовували. Як прототип взято спосіб лікування ХОЗЛ. [2]: Згідно прототипу у хворих ХОЗЛ використовувався бронхолітик- b 2 -агоніст короткої дії - Сальбутамол у режимі "на вимогу" з довготривалим застосуванням препаратів тіатропія броміду - Спіріва у дозі 18 мкг на добу та Фораділ у дозі 12мкг 2 рази на добу. За результатами проведеного лікування, спостерігалось зменшення задишки, зниження кількості загострень на фоні зменшення використовування сальбутамолу та покращення якості життя. Але застосований спосіб лікування за прототипом мав наступні недоліки: 1. Використання b 2 -агоністів внаслідок їх кардіотоксичності пов'язано з появою аритмій, особливо у хворих із супутніми ураженнями органів кровообігу. 2. Застосування b 2 -агоністів в деяких випадках супроводжується гіпертензивним синдромом, що небажано при лікуванні хворих ХОЗЛ у поєднанні з ГХ. 3. При використанні даного способу лікування хворих ХОЗЛ із супутньою артеріальною гіпертензією необхідно призначення гіпотензивних засобів для корекції артеріального тиску. Суть корисної моделі Для ліквідації недоліків у аналогах і прототипі нами для усунення загострень ХОЗЛ та надання гіпотензивного ефекту при наявній супутній гіпертонічній хворобі використовано Спосіб лікування хронічних обструктивних захворювань легенів І-ІІ стадії у сполученні з "м'якою формою" гіпертонічної хвороби, що включає застосування у хворих інгаляційно бронхолітику, при цьому, що призначався внутрішньо Ереспал по 80мг 2 рази на добу до прийому їжі в комбінації з Гіпотіазидом по 12,5мг 1 раз на добу до сніданку, щоденно, загальна тривалість лікування 3 місяці в амбулаторних умовах. Спосіб проводився наступним чином 1. Як базову терапію застосовувався бронхолітик із групи холінолітиків - препарат іпратропія броміду Іправент (Індія, фірма "Сіріа"). Використання холінолітиків забезпечує бронходилятацію та сприяє зниженню легеневої гіперреактивності бронхів. Хворі отримували інгаляційну терапію Іправентом по 1-2 подихи (1-2 дози по 40мкг) 2 рази на добу протягом 3 місяців. 2. Додатково для посилення бронходилятації та протизапального ефекту, а також для досягнення корекції артеріального тиску застосовувався антигістамінний препарат Ереспал (Франція, Servier). Призначався внутрішньо в дозі 80мг 2 рази на добу до прийому їжі, щоденно протягом 3 місяців. Унікальність дії Ереспалу (фенспіриду) обумовлена блокуванням Н -гістамінових і a1 -адренергічних 1 рецепторів, а також частковим впливом на обмін мембранних фосфоліпідів, що приводить до зменшення синтезу простагландинів, лейкотрієнів і деяких цитокінів. Завдяки цьому зменшується кількість бронхіального секрету, покращується мукоциліарний транспорт, зменшується ступень обструкції дихальних шляхів. Окрім протизапальних і антибронхоспастичних властивостей, Ереспал має також й гіпотензивні (обумовлені інгібіруванням a1 - адренорецепторів). Все це сприяє лікуванню хворих із ХОЗЛ та супутньою ГХ. Ереспал протипоказаний при вагітності та годуванні груддю. 3. Одночасно призначався тіазидний діуретик Гіпотіазид (Польща, "Sanofi") в дозі 12,5мг 1 раз на добу до сніданку, щоденно протягом 3 місяців. У визначеній концентрації препарат забезпечує лікування гіпертензії за рахунок ліквідації затримки іонів натрію та води. Крім того, в даній дозі 12,5мг на добу тривале застосування препарату не викликає посилення виведення іонів калію, що не потребує замісної терапії. Гіпотіазид протипоказаний при тяжких ураженнях нирок та печінки, тяжких формах цукрового діабету та подагри, хвороби Аддісона. Для оцінки ефективності розробленого способу лікування хворих ХОЗЛ І-Н стадії з явищами бронхіальної гіперсекреції у вигляді кашлю з мокротинням при наявній ГХ "м'якої форми" з епізодичним підвищенням артеріального тиску призначалась наступна тривала, протягом 3 місяців терапія в амбулаторних умовах. Лікування здійснювалось у 2-х групах хворих. Перша група - 20 пацієнтів, що отримували лише базову терапію, що включала інгаляції іпратропії броміду у вигляді Іправенту по 1-2 подихи (1-2 дози по 40мкг) 2 рази на добу та Гіпотіазид в дозі 12,5мг 1 раз на добу до сніданку, щоденно протягом 3 місяців. Друга група -20 пацієнтів, що отримувала базову терапію Іправентом , а також комбінацію Ереспалу внутрішньо в дозі 80мг 2 рази на добу до прийому їжі та Гіпотіазіду в дозі 12,5мг 1 раз на добу до сніданку, щоденно протягом 3 місяців. За результатами проведеного спостереження у двох групах хворих була позитивна динаміка. Протягом 6 місяців реєструвалось усунення пароксизмів кашлю та нападів задишки: 1гр. - у 15 пацієнтів з 20 - 75%, 2гр. - у 18 пацієнтів з 20 - 90%. При цьому відсутність загострень ХОЗЛ протягом 6 місяців мала місце: 1 гр. - у 15 пацієнтів з 20 - 75%, 2 гр. - у 18 пацієнтів з 20- 90%. Крім того, здійснена нормалізація артеріального тиску з відсутністю гіпертонічних кризів: 1 гр. - у 16 з 20 пацієнтів - 80%, в 2гр. - у 19 з 20 пацієнтів - 95%. Наведені дані свідчать про більшу ефективність розробленого епосу лікування із додатковим застосуванням комбінації Ереспалу з Гіпотіазидом. Таким чином, запропонований спосіб лікування пацієнтів із ХОЗЛ І-ІІ стадії на фоні сполученої патології "м'якої форми" ГХ є ефективним і має такі відмінності: 1. Проведення комплексного лікування хворих хронічними обструктивними захворюваннями легенів у сполученні з гіпертонічною хворобою із застосуванням Ереспалу в комбінації з Гіпотіазидом має патогенетичну спрямованість завдяки муколітичним, антигістамінним, антибронхоспастичним, антигіпертензивним властивостям препаратів. 2. Додаткове використання Ереспалу на фоні Гіпотіазиду посилює гіпотензивну дію, що забезпечує лікування супутньої гіпертонічної хвороби. 3. Використання комбінації холінолітика з Ереспалом сприяє синергізму протизапального ефекту, що приводить до покращення пульмонологічного комфорту зі зменшенням бронхіального секрету та пароксизмів кашлю. 4. Даний спосіб лікування представляє сумарну дію блокаторів Н1- гістамінових рецепторів, холінорецепторів a1 -адренергічних рецепторів, що приводить до усунення загострень як хронічних обструктивних захворювань та легенів, так і усунення гіпертонічних кризів . 5. Спосіб є доступним, не завдає шкоди, може бути застосований у практиці сімейного лікаря, сприяє оптимізації лікування хворих із сполученою патологією, що забезпечує його доцільність та можливість масового використання. Література: 1. Безлепко А.В. Опыт длительного применения фенспирида (Эреспала) при лечении больных хроническим обструктивным бронхитом // Пульмонология.-2002.-№3.-С.77-82. 2. Опыт длительного лечения тиатропия бромидом больных хронической обструктивной болезнью легких / В.А. Игнатьев, О.Н. Титова, М.А. Каменева, О.А. Суховская // Пульмонология.- 2007.-№2.-С.74-78. 3. Сансыгина Г.А. Результаты многоценторового исследования эффективности фенспирида гидрохлорид (Эреспал) при лечении острой респираторной инфекции у детей.// Педиатрия.- 2002. - №2.- С.81-85. 4. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів /За ред Ю.М. Мостового.- Вінниця, 2004.- С.41-55. 5. Шмелев Е.И. Противовоспалительная терапия фенспиридом у больных хронической обструктивной болезнью легких //Consilium Medicum.- 2005.-V. 7, №4. - С.492-496. 6. Zawisza E. Efficacy and tolerance of fenspiride treatment in chronic sinusitis. Results of the Polish multicenter study// Otolaringol. -2005 .-V. 59, №1. - P.141-145. 7. Chodorovski Z., Sein Fnund I., Korolkiewicz K. Acute intoxication with fenspiride//Lek.- 2004.-V.61, №4. -P.435436.