Спосіб стимулювання нафтогазових свердловин

Корисна модель відноситься до газової та нафтової промисловості і призначений для стимулювання роботи видобувних та нагнітальних свердловин. Відомий спосіб підвищення продуктивності нафтогазових свердловин [1], що включає спуск і підривання в інтервалі продуктивного пласта розосереджених зарядів вибухової речовини з ультракоротким сповільненням. Недоліками відомого способу є недостатня тривалість отриманого підвищення продуктивності особливо в свердловинах з продуктивними пластами, що містять м'які породи, тому що розкриття тріщин, які утворюються в привибійній зоні при вибуху зарядів, зменшується під дією гірського тиску і ефективність обробки свердловини знижується. Найбільш близьким технічним рішенням до запропонованого, обраного як прототип, є відомий спосіб стимулювання нафтогазових свердловин [2], що включає спуск і підривання в інтервалі продуктивного пласта розосереджених зарядів вибухової речовини з ультракоротким сповільненням та закріплення тріщин розклинюючим матеріалом розміщеним в контейнерах з додатковими зарядами, що спускають на геофізичному кабелі одночасно з зарядами вибухової речовини. Недоліком відомого способу є недостатня ефективність протискування розклинюючого матеріалу в тріщини енергією вибуху додаткових зарядів, так як сумарна маса зарядів обмежена міцністю конструкції свердловини. Крім того недоліком способу є недостатня надійність протискування розклинюючого матеріалу в тріщини через можливе переміщення контейнерів з інтервалу продуктивного пласта вибуховою хвилею при підриванні основних зарядів. В основу корисної моделі поставлено завдання створення способу стимулювання нафтогазових свердловин при вибуховій обробці продуктивних пластів, в якому шляхом введення додаткових технологічних операцій, а саме: після підривання зарядів вибухової речовини з ультракоротким сповільненням спускають в інтервал продуктивного пласта контейнери з розклинюючим матеріалом і не менше ніж дві секції порохового генератора тиску, при цьому контейнер з розклинюючим матеріалом встановлюється між секціями порохового генератора тиску, а запалення порохових зарядів починають з нижньої секції, забезпечується більш ефективне розкриття тріщин, утворених при підриванні зарядів, покращується протискування розклинюючого матеріалу в тріщини та їх закріплення, що підвищує продуктивність свердловини і збільшує період дії позитивного ефекту. Поставлене завдання досягається тим, що в способі стимулювання нафтогазових свердловин, що включає підривання в інтервалі продуктивного пласта розосереджених зарядів вибухової речовини з ультракоротким сповільненням та закріплення тріщин розклинюючим матеріалом розміщеним в контейнерах, згідно з корисною моделлю контейнери з розклинюючим матеріалом спускають на геофізичному кабелі в інтервал продуктивного пласта після підривання зарядів, а для протискування розклинюючого матеріалу у створенні тріщини одночасно з контейнером спускають в інтервал продуктивного пласта та спалюють не менше ніж дві секції порохового генератора тиску. Сукупність нових ознак забезпечує вищий ефект від застосування запропонованого способу. Підвищення ефекту досягається за рахунок наступного. Спуск контейнера з розклинюючим матеріалом в інтервал продуктивного пласта після розущільнення привибійної зони дією вибуху розосереджених зарядів дозволяє використовувати пороховий генератор тиску, який забезпечує створення тиску рідини в свердловині достатнього для розкриття утворених вибухом тріщин. Крім того маса порохового заряду генератора тиску може складати десятки кілограм без небезпеки пошкодження конструкції свердловини. Це забезпечує на порядок довший час дії тиску і, відповідно, збільшує кількість протисненого в пласт розклинюючого матеріалу. В результаті зростає радіус простягання та величини розкриття тріщин, що забезпечує підвищення ефекту від дії вибуху на продуктивний пласт. Використання запропонованого способу дозволяє одночасно діяти як на підвищення розкриття і фільтраційних властивостей тріщин так і на очищення від кольматуючих матеріалів порових каналів потоком рідини під високим тиском, що в комплексі забезпечує більш ефективне відновлення продуктивності свердловин та покращує розробку покладу в цілому. Порівняльний аналіз запропонованого рішення з прототипом показує, що запропонований спосіб відрізняється від відомого новою операцією - спуском контейнера з розклинюючим матеріалом в комплексі з пороховими зарядами генератором тиску після проведення підривання з ультракоротким сповільненням розосереджених зарядів вибухової речовини в інтервалі продуктивного пласта, що суттєво змінює параметри процесу протискування розклинюючого матеріалу та закріплення тріщин в привибійній зоні. Отже запропоноване рішення відповідає критеріям винаходу "новизна" та "суттєві відмінності". Спосіб, що заявляється, реалізують наступним чином. За даними геофізично-промислових досліджень вивчають стан свердловини, виявляють у продуктивному розрізі найбільш перспективні продуктивні пласти, інтервали їх перфорації та, при наявності, глибину спуску колони насосно-компресорних труб (НКТ). Далі визначають кількість, масу та глибину спуску зарядів вибухових речовин. Групу розосереджених зарядів вибухової речовини у свердловину спускають на каротажному кабелі з використанням геофізичного піднімача і підривають з ультракоротким уповільненням по відношенню один до одного. Після підривання групи розосередженнях зарядів в інтервал продуктивного пласта на геофізичному кабелі спускають збірку, що складається з секцій порохових зарядів генератора тиску типу ПГДБК та контейнера з розклинюючим матеріалом встановленим над нижньою секцією порохового заряду і після подачі електричного струму по геофізичному кабелі ініціюють горіння порохових зарядів з низу в верх. Процес горіння супроводжується виділенням великого об'єму газу, що призводить до різкого підвищення температури та тиску, під дією яких відбувається руйнування контейнера та протискування свердловинної рідин з розклинюючим матеріалом в тріщини привибійної зони. Схема компоновки секцій порохових зарядів і контейнера з розклинюючим матеріалом в свердловині приведена на Фіг., де позначено: 1 - видобувна свердловина; 2 - рідина глушіння; 3 - секція порохового заряду; 4 контейнер з розклинюючим матеріалом; 5 - нижня секція порохового заряду; 6 - обмежуючі шайби; 7 - геофізичний кабель. При наявності в свердловині колони НКТ спуск зарядів вибухової речовини, контейнера та порохового генератора тиску проводять через лубрикатор без глушіння свердловини. При цьому відстань від верхнього заряду до низу колони НКТ не повинна бути меншою 5-ти метрів. Приклад здійснення способу Свердловина глибиною 3200м експлуатує газовий поклад з пластовим тиском 26МПа. Продуктивний горизонт перфорований в інтервалі: 3170-3164м. Дослідженнями встановлено, що найбільш перспективний для інтенсифікації пласт знаходиться в інтервалі 3168-3165м. Перед проведенням вибухової обробки продуктивного пласта свердловину заповнили рідиною глушіння та підняли підземне обладнання. Після цього в свердловину спускають торпеду, що складається з двох зарядів вибухової речовини загальною масою 5,8кг. Торпеду спускають на глибину 3168м по її нижньому торцю і підривають заряди з ультракоротким уповільненням по відношенню один до одного. Після спрацювання зарядів торпеди в свердловину на геофізичному кабелі спускають збірку, що складається з п'яти секцій порохових зарядів генератора тиску ПГДБК-100 загальною масою 50кг і контейнера з розклинюючим матеріалом загальною масою 10кг. Контейнер з розклинюючим матеріалом розмістили над нижньою секцією порохового заряду. Ініціювання горіння порохових зарядів виконували з нижньої секції збірки. Така компоновка і порядок ініціювання процесу горіння порохових зарядів генератора тиску підвищує ефективність закріплення тріщин розклинюючим матеріалом. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволить підвищити ефективність стимулювання нафтогазових свердловин за рахунок покращення проникності привибійної зони пласта шляхом збільшення розкриття тріщин та їх закріплення розклинюючим матеріалом. Джерела інформації: 1. Патент UA 55098 А. Бюл. №3, опубліковано 17.03.03р. 2. Патент UA 25240 А. Бюл. №6, опубліковано 25.12.98р.