Полімерна дисперсія для капсулювання добрив

Корисна модель відноситься до галузі виробництва мінеральних добрив, а саме суміші кількох добрив з речовинами, які не є добривами і може бути використана в сільському господарстві. Відома полімерна дисперсія для капсулювання добрив, що містить розчинник та полімер, здатний біологічно розкладатися [патент України №49925, 6C05G3/00 Полімерна дисперсія для нанесення оболонок на гранули добрив. Хорьхлер Фон Локквенгіен, DE, Ерхард Клау, DE, Нгуєм Кім Зон, DE, Варцельхан Фолькер, DE //Промислова власність. Офіційний бюлетень №10, 2002]. Як полімер, здатний біологічно розкладатися, вона містить співполіестер, що містить структурні одиниці, які походять від аліфатичних та ароматичних (похідних) карбонових кислот, а як розчинник використано воду, при наступному співвідношенні компонентів, мас.%: Вода 20-90 Полімер, здатний біологічно розкладатися 10-80 Але складність технологічного процесу одержання полімерної дисперсії, який полягає у створенні колоїдного розчину полімеру у воді при температурі 110°С в спеціально обладнаних агрегатах, та необхідність синтезувати нові речовини для створення полімерної композиції обумовлює високу вартість відомої дисперсії, а відповідно і добрив. Крім того в склад оболонки входять речовини, які забруднюють навколишнє середовище, а саме ізоціанатні сполуки, алкандіоли (етиленгліколь), тощо. Відома полімерна дисперсія для капсулювання добрив [Патент №68811А, Україна, МПК 7C05G3/00 Полімерна дисперсія для капсулювання добрив. Мельничук В.В., Гумницький Я.М., Нагурський О.А. заявл.30.10.2003., опубл. бюл. №8. - 2004. - с.4.122.], що містить органічний розчинник - ацетон та полістирол з біодеградуючою добавкою. Але дана дисперсія дозволяє одержати капсульовані добрива з оболонкою, що має суцільну однорідну аморфну структуру. Така структура оболонки забезпечує достатньо тривалий час вивільнення компоненту, який можна регулювати лише за допомогою зміни товщини полімерної оболонки. Мінеральні добрива, виготовлені на базі такої дисперсії не забезпечують рослини поживними елементами відразу ж після внесення їх у грунт. В основу корисної моделі поставлено завдання створити полімерну дисперсію для капсулювання добрив, в якій використання нових компонентів забезпечило би утворення пористої структури оболонки, що дозволить ефективно регулювати тривалість вивільнення мінерального добрива протягом вегетаційного періоду. Поставлена задача вирішується тим, що полімерна дисперсія для капсулювання добрив, що містить органічний розчинник, наприклад, ацетон, та полістирол з біодеградуючою добавкою, згідно з корисною моделлю, вона додатково містить регулятор проникності полімерної оболонки з ряду, що включає: нітрати амонію, натрію, калію, кальцію, карбамід, магній сульфат, при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: Органічний розчинник 45-95,2 Полістирол 4-44 Біодеградуюча добавка 0,4-5 Регулятор проникності полімерної оболонки 0,4-10 Такий склад дисперсії забезпечує утворення пор в оболонці після того, як в плівці під дією ґрунтової вологи відбувається розчинення вкраплених в неї кристалів регулятору проникності оболонки капсульованих добрив, а рослини отримують поживні речовині вже з першого дня внесення добрив у грунт. Така оболонка дозволяє ефективно регулювати тривалість вивільнення мінерального добрива протягом вегетаційного періоду. Дослідження біодеградації оболонки капсульованих добрив проводили згідно стандартної методики [Охрана окружающей среды при производстве пластмасс и гигиена применения пластмасс // Охтинское научнопроизводственное объединение «Пластмассполимер» под ред. Т.Н. Земковой. Л.: 1978 с.87-93]. Після внесення добрив, у ґрунті досліджували вміст кожного з компонентів оболонки добрив. Визначення ацетону проводили згідно стандартної методики [Технические условия на методы определения вредных веществ в воздухе. Вып.IV 1965, с.130-145], [Технические условия на методы определения вредных веществ в воздухе. Вып. VIII 1972, с.110-126]. Визначення стиролу проводили згідно стандартної методики [Технические условия на методы определения вредных веществ в воздухе. Вып. II 1962, с.22-50]. Приклади 1-6. Дисперсії одержували простим змішуванням компонентів (таблиця 1). Дисперсія наносилася на поверхню гранульованого добрива (азофоска, амонійна, натрієва, калієва селітра, карбамід) в апараті псевдозрідженого шару. З метою додаткового зменшення схильності покритих оболонками гранул добрив до склеювання і спікання на утворену оболонку наносять порошкоподібні тверді речовини, такі як тальк, SiO2, Аl2О3 або ТіО2. Зменшення кількості регулятора проникності полімерної оболонки нижче 0,4% недоцільне. Ступінь біодеградації оболонки добрив всіх складів через шість місяців, тобто протягом вегетаційного періоду становив 80%. Вміст розчинника та стиролу в досліджуваних зразках був нижчим від порогу чутливості методу визначення. Отже застосування заявлюваної полімерної дисперсії не створює загрози для довкілля. Таблиця 1 Склад полімерної дисперсії для капсулювання добрив та тривалість вивільнення мінеральних речовин з капсульованих добрив, виготовлених на базі заявлюваної дисперсії Компоненти мас. %/ Приклад Ацетон Полістирол (вторинний) Біодеградуюча добавка Регулятор проникності 1 95,2 4 0,4 0,4 2 45 44 1 3 80 10 5 4 56 35 5 5 67 20 3 6 54 40 4 полімерної оболонки нітрат амонію нітрат натрію нітрат калію нітрат кальцію карбамід магній сульфат Тривалість вивільнення мінеральних речовин з капсульованих добрив при товщині оболонки 100мкм, діб 10 5 4 10 2 90 20 40 50 15 70