Спосіб лікування артеріальної гіпертензії із супутнім ожирінням

Корисна модель стосується медицини, зокрема внутрішніх хвороб та кардіології, і може бути використана для лікування артеріальної гіпертензії із супутнім ожирінням. Відомо, що артеріальна гіпертензія із супутнім ожирінням асоціюється з підвищенням частоти кардіоваскулярних захворювань, зокрема з розвитком ішемічної хвороби серця (ІХС), тромбоішемічним інсультом, ретинопатією, нирковою недостатністю. Розроблені та впроваджені в клінічну практику консенсуси з ' лікування цієї патології включають прийом інгібіторів ангіотензин перетворюючого ферменту, a - та b-блокаторів, блокаторів кальцієвих каналів, діуретиків та інших препаратів [1; 2]. Однак вищезгадані лікарські препарати не мають позитивного впливу на незалежний ризик-фактор розвитку ІХС - ожиріння, яке ускладнює перебіг артеріальної гіпертензії. Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб лікування артеріальної гіпертензії із супутнім ожирінням, при якому проводять стандартну антигіпертензивну терапію: призначають у біоритмічній послідовності один або декілька лікарських препаратів рослинного та синтетичного походження різної спрямованості дії, наприклад, жовчогінних засобів та гепатопротекторів (алохол, урсофальк, есенціале) [3]. Недоліком цього способу є відсутність чіткого обґрунтування показів щодо призначення окремих препаратів, зокрема таких, що містять урсодезоксихолеву кислоту (Урсофальк). В основу корисної моделі поставлено завдання вдосконалити лікування артеріальної гіпертензії із супутнім ожирінням шляхом обґрунтованого доповнення стандартної терапії препаратом, який зменшує негативний вплив ожиріння на перебіг артеріальної гіпертензії. Поставлене завдання досягається тим, що при способі лікування артеріальної гіпертензії із супутнім ожирінням, що включає стандартну антигіпертензивну терапію із призначенням препарату, що містить урсодезоксихолеву кислоту, у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами, згідно з корисною моделлю, попередньо визначають концентрацію лептину в плазмі крові методом імуноферментного аналізу і при його рівні понад 50мкМоль/л призначають протягом місяця препарат, що містить урсодезоксихолеву кислоту (наприклад, Урсохол або Урсосан) у дозуванні з розрахунком 10мг/кг маси тіла на добу (в середньому - 250мг) три рази в день у комбінації з антигіпертензивними засобами - інгібіторами АПФ (агіотензин перетворюючого ферменту). Лептин є протеїном, що продукується у білій жировій тканині. При ожирінні біла жирова тканина постійно продукує надлишкову кількість лептину, який призводить до підвищення артеріального тиску. Характерними ознаками перебігу артеріальної гіпертензії із супутнім ожирінням є гіперлептинемія - незалежний ризик-фактор розвитку гіпертензії [4; 5]. Позитивний результат застосування корисної моделі є наслідком зниження концентрації лептину під впливом урсодезоксихолевої кислоти, що підвищує ефективність лікувальння артеріальної гіпертензії із супутнім ожирінням. Спосіб здійснюють таким чином. Визначають концентрацію лептину в плазмі крові методом імуноферментного аналізу. При збільшенні концентрації лептину понад 50мкМоль/л призначають пацієнтам препарат, що містить урсодезоксихолеву кислоту, наприклад, Урсохол або Урсосан. Препарат приймають протягом місяця у дозуванні з розрахунком 10мг/кг маси тіла на добу (в середньому - 250мг) три рази в день у комбінації з антигіпертензивними засобами - інгібіторами ІАПФ та діуретинами. Запропонований спосіб лікування апробовано у відділеннях 2-ої та 5-ої комунальних поліклінік м.Львова. В дослідження відбирали пацієнтів з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією (АГ) у віці від 41 до 78 років із середнім значенням офісного тиску (CAT > 140мм.рт.ст. та ДАТ > 90мм.рт.ст.). Не включали у дослідження хворих зі встановленим діагнозом цукрового діабету. Ефективність дії урсодезоксихолевої кислоти на рівень лептину визначали у порівнянні з одним із ліпідзнижуючих препаратів - аторвастатином. Обстежено 40 пацієнтів з АГ та супутнім ожирінням: серед них 20 пацієнтів приймали аторвастатин, інші 20 хворих - урсодезоксихолеву кислоту (препарати Урсохол або Урсосан) для визначення ефективності впливу цих препаратів на гіперлептинемію на фоні прийому інгібітора АПФ -лізиноприлу. Препарати, що містять урсодезоксихолеву кислоту, приймали у дозуванні з розрахунком 10мг/кг маси тіла на добу (в середньому 250мг) три рази в день, а лізиноприл - в дозі 15-20мг на добу, залежно від рівня артеріального тиску. Курс лікування становив один місяць. Концентрацію лептину визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою набору реактивів фірми DRG (Germany) на повноплашковому автоматизованому імуноферментному аналізаторі "Stat Fax 303 plus". Отримані дані обробляли методом варіаційної статистики з використанням програм EXCEL 5.0 (Microsoft USA) та визначенням двовибіркового тесту з використанням t-критерію Стьюдента для середніх величин та кореляційного аналізу за методом Spearman. Проведеним дослідженням (апробацією запропонованої корисної моделі) встановлено, що концентрація лептину у пацієнтів з АГ та супутнім ожирінням під впливом проведеного протягом одного місяця лікування препаратами, що містять урсодезоксихолеву кислоту, зменшилася в середньому на 30,8%, тоді як при курсовому призначенні протягом одного місяця аторвастатину рівень лептину зменшився всього на 6,31%. Чіткість запропонованої схеми лікування артеріальної гіпертензії із супутнім ожирінням та використання виявленої властивості впливу урсодезоксихолевої кислоти на зниження рівня лептину як ризик-фактору розвитку гіпертензії дозволяють підвищити ефективність лікування. Джерела інформації: 1. Корж А.Н. Значение эндотелиальной дисфункции в розвитий заболеваний сердечно-сосудистой системы// Международный медицинский журнал. - 2003. - №3. - С.63-65. 2. Мітченко Е.И. Метаболический синдром: состояние проблемы и лечебные подходы// Практична ангіологія. - 2005. - №1(01). - С.14-18. 3. Патент РФ №2004111759, МПК А 61 К 31/00, А 61 Р 9/12; Опубл. 27.09.2005. 4. Bravo РЕ, Morse S, Borne DM. Leptin and hypertension in obesity// Vasc Healtth Risk Manag.- 2006.- № 2(2). P.163-169. 5. Mathew B, Patel SB, Reams GP et al. Obesity-hypertension: emerging concepts in pathophysiology and treatment // Am J Med Sci- 2007 Jul.-334(1).- P.23-30.