Спосіб оцінки ефективності лікування офтальмогерпесу

Корисна модель відноситься до області медицини, а саме офтальмології та імунології, може бути використана для оцінки стану місцевого імунітету секрету сльози, своєчасної діагностики і лікування інфекційних захворювань ока. У теперішній час найбільш поширеним способом оцінки стану імунної системи хворих на герпетичні інфекції є дослідження системного імунітету. Водночас визначення кількісних і функціональних показників стану імунної системи не є достатньо інформативним за офтальмогерпесу, оскільки за нього перебіг захворювання і успіх лікування значною мірою залежить від стану місцевого імунітету ока, зокрема від протективних властивостей секрету сльози. Одними з найважливіших компонентів місцевого імунітету секрету сльози є імуноглобулін A (IgA) і його секреторна форма - sIgA. За вірусних інфекцій ока протиінфекційна роль IgA і sIgA зростає, оскільки саме до цього класу імуноглобулінів здебільшого належать антитіла, що нейтралізують вірус [Шварцман Я.С., Хазенсон Л.Б. Местный иммунитет. - Л.: Медицина, 1978. - 223с.; Рабсон А., Рой А., Телвз П. Основы медицинской иммунологии. - М., 2006. - 316с.]. Найбільш близьким за технічною сутністю є спосіб визначення IgA та sIgA у секреті сльози хворих на офтальмогерпес за герпетичної вакцинації [Баринский И.Ф. Герпетическая инфекция как вторичный иммунодефицит и пути его коррекции // Итоги науки и техн. ВИНИТИ. Сер. Иммунология. -1988. - 22. - С.126-146]. Недоліком даного способу є те, що стан місцевого імунітету ока оцінюється лише безпосередньо за рівнем IgA, sIgA, що не дозволяє повноцінно оцінити активність локального запального процесу і функціональну повноцінність молекули sIgA. В основу корисної моделі покладено завдання створення способу оцінки ефективності лікування офтальмогерпесу із застосуванням препарату імуноглобуліну людини проти вірусу герпеса за оцінкою стану місцевого імунітету ока на підставі визначення рівнів IgG, IgA, IgM, sIgA, а також співвідношень IgG:IgA і sIgA:IgA у секреті сльози до та після застосування препарату імуноглобуліну, що дозволяє визначити активність запального процесу в оці та своєчасно призначити специфічне лікування офтальмогерпесу препаратом протигерпетичного імуноглобуліну та оцінити його ефективність, що визначається зниженням частоти рецидивів офтальмогерпесу та можливих ускладнень, які можуть призвести до тимчасової або повної непрацездатності, необхідності оперативного лікування (кератопластика). Поставлена задача створення способу оцінки ефективності лікування офтальмогерпесу вирішується шляхом проведення клінічних досліджень; згідно корисної моделі до і після лікування визначається концентрація IgG, IgM, і обчислюються співвідношення IgG:IgA та sIgA:IgA, при підвищенні рівня IgG, співвідношення IgG:IgA та появі IgM у секреті сльози хворих на офтальмогерпес, засвідчується наявність активного запального процесу на слизовій оболонці ока, а при зниженні рівня IgA і підвищенні співвідношення sIgA:IgA - послаблення захисних механізмів місцевого імунітету ока, що вказує на необхідність застосування імунотерапевтичних засобів, зокрема антигерпетичного імуноглобуліну; нормалізація співвідношень IgG:IgA і sIgA:IgA у секреті сльози після проведення лікування антигерпетичним імуноглобуліном дозволяє очікувати стійкої ремісії і подовження безрецидивного періоду. Спосіб реалізується у кілька етапів: 1) отримання зразку секрету сльози хворого на офтальмогерпес; 2) визначення концентрації IgG, IgA, IgM, sIgA у секреті за методом радіальної імунодифузії в гелі або імуноферментного аналізу; 3) обчислення співвідношень IgG:IgA і sIgA:IgA; 4) порівняння показників з референтними значеннями та аналіз показників до і після лікування. Референтні значення для показників у сльотному секреті здорових осіб. Показник IgG IgA IgM sIgA Співвідношення IgG:IgA Співвідношення SIgA:IgA Референтні значення (0,09-0,22)г/л (0,16-0,28)г/л не виявляється (0,30-0,46)г/л 0,72-2,28 1,22-3,56 Сутність заявленого способу пояснюється прикладами. Приклад 1 Пацієнт Н., інфікований вірусом герпесу 6 типу, хворий на вірусний кератит. За результатами лабораторного дослідження секрету сльози концентрація IgG становить 0,34г/л (вище за референтне значення); IgA - 0,042 г/л (значно нижче референтного значення); IgM - 0,006г/л (не має визначатися); sIgA - 0,86г/л (вище за референтне значення); співвідношення IgG:IgA - 8,10 (значно вище за референтне значення); співвідношення sIgA:IgA - 20,48 (значно вище за референтне значення). Хворому проведено лікування із застосуванням Герпімуну 6 (імуноглобуліну проти вірусу герпеса 6 типу) згідно інструкції до застосування препарату. По закінченню лікування проведено повторне дослідження секрету сльози: концентрація IgG становить 0,28г/л (незначно відрізняється від референтного значення); IgA - 0,14г/л (незначно відрізняється від референтного значення); IgM - не визначається; sIgA - 0,42г/л (у межах референтних значень); співвідношення IgG:IgA - 2,0 (у межах референтних значень); співвідношення sIgA:IgA - 3,0 (у межах референтних значень). Тобто, після лікування визначена повна нормалізація співвідношень IgG:IgA і sIgA:IgA у секреті сльози. Протягом 8 місяців рецидив захворювання не спостерігався. Приклад 2 Пацієнт А., інфікований вірусом герпесу 6 типу, хворий на вірусний кератит. За результатами лабораторного дослідження секрету сльози концентрація IgG становить 0,26г/л (незначно вище за референтне значення); IgA 0,028г/л (значно нижче референтного значення); IgM - 0,011г/л (не має визначатися); sIgA - 0,63г/л (вище за референтне значення); співвідношення IgG:IgA - 9,29 (значно вище за референтне значення); співвідношення slgA:IgA - 22,5 (значно вище за референтне значення). Хворому проведено лікування без застосування Герпімуну 6. По закінченню лікування проведено повторне дослідження секрету сльози: концентрація IgG становить 0,22г/л (у межах референтних значень); IgA - 0,071г/л (нижче референтного значення); IgM - не визначається; sIgA 0,31г/л (у межах референтних значень); співвідношення IgG:IgA - 30,99 (значно вище за референтне значення); співвідношення slgA:IgA - 4,37 (вище за референтне значення). Тобто, після лікування не спостерігається нормалізації співвідношень IgG:IgA і slgA:IgA у секреті сльози. Рецидив захворювання розвинувся через 3 місяці. Таким чином, запропонований спосіб оцінки ефективності лікування офтальмогерпесу із застосуванням препарату імуноглобуліну людини проти вірусу герпеса має високу клінічну інформативність і прогностичну значущість. Перевагами запропонованого способу є невисока вартість реактивів та обладнання і можливість виконання у медичних закладах різного рівня.