Спосіб вирощування цибулі-ріпки в однорічній культурі

Спосіб відноситься до сільського господарства, зокрема галузі овочівництва, культури цибулі-ріпки. Найбільш близькими являються дослідження Луковниковой Г.А. та Казакової А.А., де вказано, що додаткове внесення фосфору та азоту, або фосфор у та калію призводить до підвищення складу сухих речовин та цукрів в урожаї цибулі ріпки (Єрмаков А.И., Арасимович В.В. Биохимия овощных культур. - Л.-М.: Изд-во. с.-х лит-ры, 1961. - С.346). Так, внесення добрив у складі азот, фосфор, калій у співвідношенні N, P, K = 30 : 50 : 30, підвищило сухи х речовин на 0,8% на сиру речовину. Це вказує на недостатню кількість накопичення у цибулі-ріпки сухи х речовин. Негативним є те, що не з'ясовано, яку саме кількість накопичують плоди цибулі ефірної олії, яка є важливим компонентом для якості урожаю. Задачею, на яку направлено винахід, являється створення способу вирощування цибулі-ріпки в однорічній культурі, який дає змогу накопичити великий вміст ефірної олії, чим підвищити якість цибулі та підвищити стійкість цибулі-ріпки до ураження фітопатогенними хворобами, шляхом примінення агротехнологічних прийомів, а саме внесення мінеральних добрив у вказаному складі та необхідному порядку технологічних операцій. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб вирощування цибулі-ріпки в однорічній культурі включає внесення мінеральних добрив, де згідно винаходу мінеральні добрива вносять у складі азоту, фосфор у, калію та сірки відповідно: N : P : K ; S = 90 : 90 : 90 : 60. При цьому азот вносять в 3 прийоми перед посевом 50%, після появи 3 - 5 листків 20% та після набування 7 - 8 листків 20%, а сірку, фосфор та калій вносять з осені. Завдяки підбору складу мінеральних добрив вдається підвищити врожайність на 4т/га та якість продукту, а саме сприяти накопиченню в цибулинах ефірної олії-аліїну більше 19%, що підвищує якість продукції, а також запобігає ураженню фітопатологічними хворобами. Підвищене накопичення ефірної олії-аліїну становить на 6,2мг% більше ніж у базовому способі. При внесенні добрив у складі менше ніж вказано у формулі: N : P : K : S = 85 : 80 : 80 : 55, виявлено зменшення врожайності та вмісту ефірної олії у цибулі. При внесенні добрив складом більше ніж зазначено у формулі N : P : K : S = 95 : 95 : 95 : 65 виявлено підвищення врожайності і якості продукта, що характеризується більшим накопиченням ефірної олії. Спосіб виконується слідуючим чином: з осені разом з іншими агротехнологічними прийомами проводять підживлення посівного грунту у складі добрив: фосфор, калій та сірка. Азотні добрива вносять навесні в З прийоми перед посівом, після набування рослиною 3 - 5 та 7 - 8 листків. Приклад конкретного виконання способу. З осені, при виконанні агротехнологічних заходів вносять сірковмісні добрива у вигляді порошковидної сірки (можливо у вигляді гіпсу) в кількості 60кг/га разом з фосфорними добривами в кількості 90кг/га та калійними в кількості 90кг/га. Навесні, перед посівом при приготуванні грунту до посіву вносять азотні добрива в кількості 50кг/га. Після висіву цибулі-ріпки і появі 3 - 5 листків роблять друге підживлення азотними добривами у складі 20кг/га та після появи 7 - 8 листків проводять третє підживлення в кількості азотних добрив 20кг/га. Всі ці технологічні операції сприяють підвищенню врожайності на 4т/га і поліпшенню хімічного складу цибулин з максимальним вмістом ефірної олії-аліїну. Проведені дослідження занесені в таблиці. Отже, як видно з даних табл.2 ураженість рослин фітопатологічними хворобами не перевищує 2%, проти 10,5 у базовому способі (зниження становить 8,5%). Економічна ефективність від освоєння нового способу вирощування цибулі-ріпки від підвищення врожайності становить за попередніми даними 700 - 800млн.крб. на гектарі, без відрахування накладних витрат, що більше порівняно із базовим способом на 250 - 270млн.крб. га.