Спосіб вирощування травостоїв зрошуваних культурних пасовищ

Спосіб вирощування травостоїв зрошуваних культурних пасовищ, який включає висів злаковобобових трав та застосування мінеральних добрив, який відрізняється тим, що вносять азотні добрива в дозі 120-180 кг/га і зволожують розрахунковий шар грунту до 0,5 м при рівні передполивної вологості 70-80% найменшої вологоємності. (19) (21) 97115643 (22) 25.11.1997 (24) 16.10.2000 (33) UA (46) 16.10.2000, Бюл. № 5, 2000 р. (72) Яворський Станіслав Васильович (73) ІНСТИТУТ ЗРОШУВАЛЬНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА 28975 титуту зрошуваного землеробства проведені багаторічні дослідження в 1994-1996 pp. Грунти дослідних участків - темно-каштанові, важкосуглинкові та південі чорноземи, середньосуглинкові. Вміст гумусу в орному шарі грунту 1,92,5% за К'єльдалем. Глибина залягання підгрунтових вод 5-10 м. Склад лукопасовищної травосумішки стоколос безостий 12 кг, костриця лучна 10, грястиця збірна 4, люцерна посівна 10, конюшина біла 1 кг/га. В проведених дослідженнях розглянуті питання водоспоживання лукопасовищних травостоїв. Основними критеріями режиму поливів є глибина розрахункового шару зволоження та нижній допустимий граничний рівень вологості грунту. Для визначення оптимальних параметрів процесу водоспоживання люцерно-злакових травостоїв вивчали вплив передполивної вологи грунту в межах 60, 70, 80% найменшої вологоємності (НВ) в розрахунковому шарі зволоження 0,5 і 0,7 м. Дослідженнями встановлено, що сезонні зміни водоспоживання зрошуваного пасовища добре узгоджуються з рівнями передполивної вологості грунту. З підвищенням рівня передполивної вологи грунту від 60% до 80% НВ в шарі 0,5 м проходить збільшення водоспоживання травою стоїв з 481 мм до 696 мм, що наближається до величини фізичного випарування, рівний в степовій зоні України для середньовологого року 610 мм та 790 мм для сухого. Зрошувана норма в зазначених варіантах зростає при цьому з 193 мм до 410 мм. Збільшення врожаю від поливу травостоїв зрошуваних пасовищ залежало від рівня передполивної вологості грунту і складає 5,6-8,7 т/га сухої маси. Належить відзначити також, що при обмежені водоспоживання пасовищних травостоїв е фективність використання вологи зменшується. На ділянках з природньою вологістю (без поливу) 1 мм води формує лише 10,8 кг сухої маси. Отже як при обмеженому, так і при збільшеному водоспоживані травостоїв зрошуваних пасовищ е фективність використання поливної соди зменшується. Поглиблення розрахункового шару зволоження з 0,5 до 0,7м на вивчаючих рівнях передполивної вологості грунту не приводить до змін у водоспоживанні зрошуваного пасовища. Аналіз проведених досліджень показав, що оптимальні параметри рівня передполивної вологості грун ту зрошуваних пасовищ з ефективним використанням поливної води знаходяться в межах 70-80% НВ при глибині розрахункового шару зволоження рівним 0,5 м. З поглибленням розрахункового шару до 0,7 м врожай зеленої маси збільшується до 10%, а витрачання води складає 28%. Використання зрошення без добрив малоефективне. Рівень азотного живлення має важливе значення для формування урожаю зрошуваних пасовищ. В польових дослідах нами вивчено вплив азотних добрив в дозах 90, 180, 240 кг/га на урожай пасовищ. Як фон використовували суперфосфат простий в дозі Р60. Азотні добрива вивчали на злаковій і бобово-злаковій травосумішках на уровнях передполивної вологості 70% та 80% НВ в розрахунковому шарі зволоження 0-0,5 м. Використання азотних добрив на пасовищних травостоях підвищує урожай сухої маси більш чим у два рази, при цьому водоспоживання залишається практично без змін. Тому на фоні зрошування і внесення підвищених доз азоту коефіцієнт водоспоживання знижується удвоє. Тому що взаємодій слід розглядати як підтвердження теоретичних висновків про ведучу роль азотного живлення в транспірації рослин. З внесенням азотних добрив різко зростає урожайність пасовищних травосумішок на фоні зрошення. На злакових травосумішках прибавка урожаю збільшується більш чим у два рази (таблиця). Як засвідчують дані таблиці, на люцернозлаковій травосумішках вона менша і складає 60%, але загальний врожай був значно вищий. Так за вивчаючими дозами азотних добрив в середньому за три роки врожай бобово-злакової травосумішки складав в 10,4-13,1 т/га, злакової - 7,39,9 т/га сухої маси. Висока окупність 1 кг азоту добрив прибавкого врожаю засвідчує про ефективність його застосування. Установлено, що люцерно-злакові травосумішки мають високу реакцію на зрошення. Їх урожайність перевищувала злакові травосумішки у 1,6-1,8 разів. На удобрених ділянках врожай бобово-злакової травосумішки складав 8,5 т/га, а злакової - 4,7 т/га сухої маси. При внесенні азотних добрив злакові трави мають високу чутливість на азот, все ж таки поступалися за продуктивністю люцерно-злаковим травосумішкам. Одна із причин зниження їх продуктивності є негативний вплив літньої жари на мезофитні злаки. Аналіз показав, що на фоні вивчаючих режимів зрошення і доз азотних добрив, травосумішки за участю люцерни на всіх варіантах виявилися більш урожайними. Так, при внесенні азотних добрив в дозах 90, 180 і 240 кг/га врожай бобово-злакової травосумішки складав 10,4; 12,7; 13,6 т/га, злакової - 7,3; 9,3; 9,9 т/га сухої маси. Бобові трави в складі травосумішок не тільки підвищують врожай зрошуваного пасовища, але знижують матеріальні витрати на 25-30 %. Вивчаючи режими зрошення на різних за складом травосумішок з передполивною вологістю грунту 70% і 80% НВ в розрахунковому шарі 0-0,5 м встановили, що прибавка врожаю отримана не на всіх варіантах. Злакові травосумішки з підвищенням рівня передполивної вологості грунту від 70% до 80% НВ на ділянках без добрив врожай не підвищували. З застосуванням азотних добрив прибавка врожаю склала 0,4-0,6 т/га сухої маси. Бобово-злакові травосумішки реагували ефективно на поліпшення поливного режиму. На ділянках без добрив прибавка урожаю складала 0,8 т/га, а при внесені добрив у дозі № 180 1,5 т/га сухої маси. Отже, травосумішки за участю люцерни в етепових районах е високоврожайними угіддями, ефективно реагують на зрошувані і помірні норми азотного добрива. При вивченні режимів зрошуваних пасовищ установлено, що водоспоживання травосумішок змінюється за роками і від рівня передполивної вологості грунту. Коливання водоспоживання за роками зв'язано з умовами екологічних факторів середовища. Опади, температура, відносна вологість повітря, сонячна радіація та інше сезоне водоспожи 2 28975 вання змінюється від передполивної вологості грунту і товщини розрахункового шару і майже не залежить від складу травосумішок і рівня азотного споживання, тоді як коефіцієнт водоспоживання відображує всі указані фактори. Виходячи з цього була сконцентрована увага на аналізі факторів, придатних до регулювання водоспоживання. Коефіцієнт водоспоживання змінювався за всіма факторами. Так, азотні добрива знижують коефіцієнт водоспоживання удвоє: без добрив в середньому він дорівнює 123 мм на 1 т сухої маси, а при дозі азоту № 240 - 61 мм. Склад травосумішок також впливає на коефіцієнт водоспоживання. На злаковій травосумішці без застосування добрив він склав за роками досліджень 118-140 мм, а бобово-злакової - 61103 мм на 1 т сухої маси. При взаємодії двох факторів добрив і бобово-злакової травосумішки коефіцієнт водоспоживання зрошуваних пасовищ в середньому знижувався до 48 мм на 1 т сухої маси. Таким чином, управління водним і поживним режимами грунту можна здійснювати через фактори, що впливають на врожай зрошуваних пасовищ. Так застосування бобово-злакових травосумішок в степових районах на відміну від злакових, підвищує врожайність пасовища на всіх вивчаючих варіантах від 55 до 67%, економія азоту добрив складає 150-180 кг/га, коефіцієнт водоспоживання знижується до 48 мм на 1 т сухої маси. Використання азотних, добрив на фоні зрошення підвищує урожайність пасовища більш, чим у 2 рази, що збільшує е фективність використання поливної води. Тому виявлені нами залежності урожаїв від режимів зрошення і рівня азотного живлення, складу травосумішок рекомендується при створенні і використанні зрошуваних пасовищ степової зони півдня України і в други х зонах зрошуваного кормовиробництва. Таблиця Вплив режимів зрошення, рівня азотного живлення та складу травосумішок на врожайність пасовищного травостою, т/га Вологість розрахункового шару грунту 0-0,5 (% НВ) 70 80 НСР05 НСР05 НСР05 Дози добрив Травосумішки Роки 0 №90Р60 1994 4,3 6,3 1995 4,7 7,2 Злакова 1996 5,0 7,2 середнє 4,7 6,9 1994 10,0 11,0 Бобово1995 7,3 11,4 злакова 1996 5,7 6,3 середнє 7,7 9,6 1994 4,3 7,6 1995 6,0 8,4 Злакова 1996 3,9 5,8 середнє 4,7 7,3 1994 10,1 11,8 Бобово1995 8,7 11,8 злакова 1996 6,7 7,5 середнє 8,5 10,4 Оцінка суттєвості головних е фектів: Вологість розрахункового шару А 0,4 т Склад травосумішок В 1,2 т Дози азотного добрива С 0,7 т 3 №180Р 60 №240Р 60 9,1 10,2 6,9 8,7 13,8 12,3 7,6 11,2 8,9 10,2 8,7 9,3 14,1 13,6 10,1 12,7 9,5 10,8 8,2 9,5 14,7 13,4 8,2 12,1 9,6 10,7 9,5 9,9 14,8 14,9 11,2 13,6 28975 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 34 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4