Спосіб діагностики гострої альвеолярно-капілярної недостатності

Спосіб діагностики гострої альвеолярнокапілярної недостатності, що включає визначення парціального тиску кисню в артеріальній крові поділене на фракційну концентрацію кисню у дихальній суміші і вимір розтяжності легень-грудної 37987 простору до дихального об'єму (Vd/Vt), опору дихальних шляхі в повітряному потокові (см вод. ст./л/с) і при зниженні парціального тиску кисню в артеріальній крові поділене на фракційну концентрацію кисню у дихальній суміші нижче 400, а розтяжності легень-грудної клітини (комплаінса) нижче 100 мл/см вод. ст., а відношення ступеня насиченості киснем гемоглобіну артеріальної крові до фракційної концентрації кисню в дихальній суміші нижче 400, а відношення об'єму мертвого простору до дихального об'єму вище 40% і опорові дихальних шляхів повітряному потокові не більш 15 см вод. ст./л/с діагностують гостру альвеолярнокапілярну недостатність. Наводимо конкретний приклад. Хворий 37 років, потрапив у відділення реанімації з діагнозом: політравма, тупа травма живота з розривом печінки і селезінки, ушиб грудної клітини, геморагічний шок 2 ст. Після здійснення оперативного втручання на органах черевної порожнини і відновлення самостійного подиху була зроблена оцінка парціального тиску кисню в артеріальній крові поділене на фракційну концентрацію кисню у дихальній суміші (PaО2/FiО2), вимір розтяжності легень-грудної клітини (комплаінса - мл/см вод. ст.), відношення ступеня насиченості киснем гемоглобіну артеріальної крові до фракційної концентрації кисню в дихальній суміші (SaО2/FiО2), відношення об'єму мертвого простору до дихального об'єму (Vd/Vt), опір дихальних шляхів повітряному потокові (см вод. ст./л/с). Отримані дані парціального тиску кисню в артеріальній крові поділене на фракційну концентрацію кисню у дихальній суміші (PaО2/FiО2) 318, розтяжність легень-грудної клітини (комплаінса) 71 - мл/см вод. ст., відношення ступеня насиченості киснем гемоглобіну артеріальної крові до фракційної концентрації кисню в дихальній суміші (SaО2/FiО2) 337, відношення об'єму мертвого простору до дихального об'єму (Vd/Vt) 47, опір дихальних шляхів повітряному потокові 12 см вод. ст./л/с свідчили про наявність у хворого ГАКН. На рентгенографії легень була норма. Переваги запропонованого способу: даний спосіб діагностики дозволяє в ранній (дорентгенологічній) стадії розвитку СГПЛ і РДС виявляти їх основний субстрат ГАКН, що у свою чергу дозволяє проводити ранню інтенсивну терапію і поліпшити прогноз і наслідок захворювання в даної групи хворих. Оскільки методику можна здійснювати на лікувально-діагностичних дихальних апаратах, що використовуються в клінічній практиці, можна поєднати два процеси - діагностику і лікування. Метод доступний і зручний для клініки, використовуються неінвазивні методики, що у свою чергу полегшує моніторинг перерахованих вище показників. Оскільки показники моніторингу фіксуються в комп'ютерній пам'яті апарата, можлива комп'ютерна обробка результатів обстеження. Джерела інформації 1. Зільбер А.П. Респіраторна медицина // Етюди критичної медицини. – Т. 2. - Петрозаводськ, 1996. - С. 344. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2