Спосіб остеосинтезу надколінка з пошкодженням розгинального зв’язкового апарату колінного суглоба

Спосіб остеосинтезу надколінка з пошкодженням розгинального зв'язкового апарату колінного 37986 На фіг. 1 зображена репозиційно-фіксаційна кільцева опора надколінка, вигляд спереду; на фіг. 2 - репозиційно-фіксаційна кільцева опора з'єднана з базовим модулем встановленим на великогомілковій кістці, вигляд збоку. Спосіб здійснюється таким чином. Після знеболювання поперечним розрізом м'яких тканин над діастазом, ближче до дистального фрагмента надколінка, здійснюється доступ до зони перелому. Віддаляються межфрагментарні тканини та дрібні кісткові уламки. Фрагменти надколінка репонуються під візуальним контролем з максимальною анатомічною адаптацією по суглобовій поверхні. Черезшкірно, через дистальний фрагмент надколінка проводять у фронтальній площині спицю 1 з наполегливими площадками з боку меншого пошкодження капсули. З верхньо-зовнішнього і верхньо-внутрішнього краю надколінка проводять по спиці 2 і 3 з наполегливими площадками через обидва основних фрагмента, які перехрещуються під кутом, близьким до 90°. Спиці за допомогою спицефіксаторів 4 фіксують з натягненням у репозиційно-фіксаційній кільцевій опорі 5, встановленій паралельно поздовжньої осі надколінка. Пошкоджений капсульно-зв'язковий апарат колінного суглоба 6 пошарово ушивають за загальноприйнятими методиками. Рану ушивають наглухо. На гомілці встановлюють базовий модуль зовнішньої фіксації 7. Для цього в великогомілковій кістці в дистальний та проксимальний метадіафізах вводять стержні 8 через повний перетин кістки в сагітальній площині і по одній спиці 9 у фронтальній площині, які кріплять у кільцевих опорах 10 з допомогою спицефіксаторів 11 і кронштейна 12. Кільцеві опори з'єднують між собою різьбовими штангами 13. Базовий модуль 7 двома різьбовими штангами 14 шарнірно, з можливістю фіксації і переміщення, з'єднують із кронштейнами 15, встановленими в проекції пателло-феморального суглоба із зовнішньої і внутрішньої сторін симетрично і стабільно фіксованими з репозиційно-фіксаційною кільцевою опорою 5 надколінка. Взаємозв'язок базового модуля 7 і кільцевої опори 5 передбачає за рахунок кронштейнів 15 створення вентралізації надколінка і, за допомогою різьбових штанг 14, його низведення. Це дозволяє забезпечити розвантаження пателло-феморального суглоба і релаксацію чотириглавого м'яза стегна, тим самим попереджаючи розвиток деформуючого остеоартроза і повноцінну течію репаративних процесів у розгинальному апараті колінного суглоба. Шарніри блокуються. Осьове навантаження на оперовану кінцівку дозволяється з другої доби після операції, а з восьмого розблоковуються шарніри для пасивно-актавних рухів в колінному суглобі. Наводимо конкретний приклад здійснення способу. Хворий М. поступив у клініку з діагнозом закритий перелом правого надколінка зі зміщенням фрагментів (діастаз 1,5 см) і пошкодженням розгинального апарату колінного суглоба. Давність травми 7 діб. У плановому порядку було виконано оперативне втручання за описаним способом. З другого дня хворий почав ходити на милицях з дозованим навантаженням на стопу. Пройшов курс ЛФК для гомілковостопного суглоба. З восьмої доби розблоковано шарніри, почато активнопасивні рухи в колінному суглобі. Шви зняті на 12 добу. Термін фіксації в апараті 8 тижнів. До моменту зняття апарату обсяг рухів в колінному суглобі - 180-110°. Пошкодження і запалення м'яких тканин в місцях введення спиць не відзначено. Повне відновлення функції - 10 тижнів з моменту операції. Переваги даного методу полягають в наступному: відкрите зіставлення фрагментів з максимальною адаптацією по суглобній поверхні і видаленням міжфрагментарних тканин і осколків дає повноцінну репозицію по лінії перелому, з візуальним контролем централізації проведення спиць у фрагментах. Використовуються спиці з упорними площадками, що запобігає вторинну розбіжність фрагментів і рухливість по спицях внаслідок навантаження на елементи зв'язку апарата з кісткою і резорбції кісткової тканини навколо них. Бічний зв'язковий апарат відновлюється (зшивається), а не зближується. Розташування входів і виходів спиць на шкірі, проведених через надколінок під кутом у 45° від фронтальної площини, зменшує можливість пошкодження м'яких тканин при рухах в колінному суглобі. Використання базового модуля встановленого на великогомілковій кістці і шарнірно з'єднаного з кільцевою опорою надколінка дозволяє здійснювати дозоване багатоплощинне переміщення надколінка, тим самим створюючи можливість розвантаження пошкодженого суглобового відділу синтезованого надколінка і формування повноцінного рубця оперативно відновленого розгинального зв'язкового апарату, виключивши дію 4-голового м'яза на розрив при збереженні повного обсягу рухів у колінному суглобі, забезпечуючи таким чином одночасно течію репаративних процесів і відновлення функції пошкодженого суглоба, зводячи до мінімуму період реабілітації. Спосіб, що пропонується, дозволяє здійснити одночасно лікування інших пошкоджень на цій же кінцівці з застосуванням апарата зовнішньої фіксації. Джерела інформації 1. Стецула В.И., Девятов А.А. Чрескостный остеосинтез в травматологии. - К.: Здоровье, 1987. 200 с. 2 37986 Фіг. 1 Фіг. 2 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3