Спосіб стимуляції регенераторних процесів у черевній порожнині

Спосіб стимуляції регенераторних процесів у черевній порожнині, який відрізняється тим, що з великого сальника, видаленого під час операції, виділяють клітини строми, які після операції вводять цьому ж хворому у клітковину поблизу зони ураження через катетер, один кінець якого підведений у клітковинний простір, а інший - виведений на черевну стінку. (19) (21) u200802840 (22) 04.03.2008 (24) 25.12.2008 (46) 25.12.2008, Бюл.№ 24, 2008 р. (72) ПОЛЯНСЬКИЙ ІГОР ЮЛІЙОВИЧ, UA, МАКСИМ'ЮК ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, АНДРІЄЦЬ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ, U A, ПОЛЯНСЬКА ІННА ІГОРІВНА, U A (73) ПОЛЯНСЬКИЙ ІГОР ЮЛІЙОВИЧ, UA, МАКСИМ'ЮК ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, АНДРІЄЦЬ 3 38002 що активно використовується хірургами у вигляді оментогепатопекції. Однак, мобілізація клітин із строми сальника дещо поважлена через віддаленість від зони регенерації, через що поважлений влим гуморальних і місцевих чинників, що ініціюють активність клітин. Разом з тим, видалення великого чепця, яке часто проводять не тільки при його запаленні, а й при грижах, ожирінні, при резекції шлунка не призводить до будь-яких негативних наслідків для організму. У зв'язку з цим ми пропонуємо використати клітинні елементи, що містяться у товщі великого сальника, для стимуляції регенераторних процесів. Для отримання цих клітин під час оперативного втр учання (як лапаротомному, так і лапароскопічному) проводиться резекція клапотя великого сальника. Видалену тканину ретельно промивають стерильним фізіологічним розчином при кімнатній температурі, гомогенізують, заливають стерильним фізіологічним розчином і дають відстоятись. Верхній шар, який утворився при відстоюванні і містить жир, що всплив наверх, зливають, залишок фільтрують через дрібне сито, що не пропускає шматки тканини, центрифугують до отримання стабільного осаду. Надлишок рідини зливають, а осад, який містить означені клітини, в т.ч. і недиференційовані, у розведенні 1:1 вводять у клітко Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 4 винні простори максимально близько від зони, де слід стимулювати регенерацію. Так при патології кишечника суміш вводять у товщу брижі тонкої чи товстої кишок, при патології печінки - у круглу зв'язку печінки, при патології шлунка чи дванадцятипалої кишки - у малий чепець, підшлункової залози - у парапанкреатичні простори. Таке введення виконується через катетер, один кінець якого під час першої операції, коли забирали великий чепець, заводять у певний клітковинний простір, а протилежний - виводять на передню черевну стінку. Таким чином, аутоклітини серед яких багато сполучнотканинних та недиференційованих (поліпотентних) підводяться у високій концентрації у звичне (фізіологічне) середовище. Ці клітини не є чужорідними і не викликають будь-якої імунної реакції. Кожна з клітин виконує свою спеціалізовану функцію, а мехенхімальні клітини диференціюються у ті, які були пошкоджені. Як свідчать проведені експериментальні дослідження, клітини не тільки зберігають життєздатність, а й мігрують до зони регенерації (лінії анастомозу, некротичних ділянок паренхіми печінки, підшлункової залози, шлунка) і включаються у репаративні процеси, направлені на відновлення структури і функції пошкоджених тканин. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601