Спосіб лікування спайкоутворення в черевній порожнині

Спосіб лікування спайкоутворення в черевній порожнині, який включає розсічення спайок, декомпресію кишківника, введення лікарських препаратів, який відрізняється тим, що черевну порожнину під час хірургічного втручання про.мивають гіпотонічним розчином, охолодженим до 30вС, та після операції з 3 доби вводять парентерально сандиммун сумарною дозою 8 мг/кг маси хворого. Спосіб відноситься до медицини, а саме до хірургії, і може бути використаним для лікування спайкової непрохідності. Відомий спосіб лікування хворих на спайкову хворобу, який полягає в хірургічному втручанні, розчиненні зрощень та декомпресії кишківника одним з відомих способів (Симонян КС. Спаечная болезнь // М.: Медицина, 1966. - 276 с ) . відомі способи лікування спайкоутворення в черевній порожнині полягають: у мінімальному пошкодженні тканини, недопускання висихання кишківника, декомпресія його, своєчасний повний гемостаз, уникання опіків (гаряча серветка), ретельне накладання, швів, використання ферментативних препаратів, гормонів, біологічних плівок та інше (Симонян К С Спаечная болезнь // М.: Медицина, 1966. -276 с ) . Серед відомих способів лікування спайкоутворення в черевній порожнині найбільш близьким є спосіб-прототип, який заключається в тому, що. виконують хірургічне втручання, розчинення зрощень та декомпресію кишківника, та вводять в черевну порожнину розчин глюкози з гідрокортизоном (Симонян К.С. Спаечная болезнь // М.. Медицина, 1966. -276 с ) . Найближчим аналогам та прототипу притаманний такий недолік як низька ефективність, насамперед це обумовпено тим, що вони недостатньо зменшують вихід у черевну порожнину тканинної рідини, яка в наступному формує спайки зрощення, крім того, не мають потужної протизапальної дії та змоги інгібіювати процес регенерації зрощень після їх розсічень, В основу винаходу покладено задачу підвищення ефективності пікування спайкоутворення. Задача, яка покладена в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі лікування спайкоутворення в черевній порожнині, який включає розсічення спайок, декомпресію кишківника, введення лікарських препаратів, який відрізняється тим, що черевну порожнину під час, хірургічного втручання промивають гіпотонічним розчином, охолодженим до 30°С, та після операції з 3 доби вводять парентерально сандиммун сумарною дозою 8 мг/кг маси хворого. Використання сандиммуна у дозуванні меньш ніж 8 мг/кг маси хворого не приводило до бажаного лікувального ефекту, в післяопераційному періоді спостерігалися рецидиви спайкоутворення. При використанні сандиммуна в дозуванні 8 мг/кг маси хворого відмічався позитивний ефект від лікування та не спостерігалися побічні дії При використанні сандиммуну в дозуванні більш ніж 8 мг/кг маси хворого в післяопераційному періоді рецидива спайкоутворення не відмічалося, але у хворих спостерігалися вегетосудинні реакції та проявлення ппогпікемії. Заявлений спосіб у порівнянні з відомими має наступні переваги, а саме високу ефективність щодо лікування рецидивного спайкоутворення, що сприяє зниженню частоти релапаротомій після різноманітних хірургічних втручань на органах черевної порожнини. Це досягається тим, що черевну порожнину під час хірургічного втручання промивають гіпотонічним розчином, охолодженим до 30°С гідрокортизону та натрія гідрокарбонату, а після операції в період з 3 доби парентерально вводять сандиммун в дозуванні 8 мг/кг маси хворого. Спосіб виконується наступним чином: хворому, у якого визначено високий ризик рецидивного спайкоутворення в черевній порожнині під час хірургічного втручання після виконання основного О 00 ю со «Г 35480 етапу операції (розсічення зрощень, інтубація кишківника, тощо) проводиться лаваж черевної' порожнини. Готують гіпотонічний наприклад, 0,4 % розчин натрія гідрокарбонату з гідрокортизоном за таким прописом: натрія гідрокарбонат - 4,0 мл, гідрокортизон - 2,5 мг. дистильована вола - 1000 мл, розчину глюкози 5 % - 1000 мл, Розчин охолоджують до температури - ЗО" С, яким промивають черевну порожнину. Черевну порожнину дренують і зашивають. В післяопераційному прргоді, починаючи з 3 доби, вводять сандиммун, 2 мг/кг маси хворого кожнодобово на протязі л діб (8 мг/кг маси хворого сумарно) Позитивний ефект заявленого способу пояснюється тим, що використовують ппотонічний розчин, який зменшує вихід тканинної рідини в черевну порожнину, яка в наступному формує спайки-зрощення. Використання додатково охолодженого розчину дозволяє знизити травматичність про цедури лаважа та операції, що підсилюється протизапальною та мембраностабілізуючою дією гідрокортизону. Застосування натрія гідрокарбонату в розчині для лаважа зумовлено тим, що ця речовина як Інгібітор поверхневоактивних речовин дозволяє знизити адгеаивність перітоніальної тканинної рідини. В поєднанні гідрокортизон, натрія гідрокарбонат у гіпотонічному, охолодженому розчині має потужну протизапальну і протиспайкову дію. В біпьшій мір* цей ефект підсилюють призначенням після операції сандиммуну, як імуномодулятора, що Інгі-' біює процес регенерації зрощень після їх висічення. Таким чином, заявлений спосіб може бути використаним лише в сумарності дії окремих його прийомів, а відсутність одного з них приводить до неефективності всього способу в цілому. Позитивний ефект заявленого способу ілюструє наступна таблиця, в порівнянні з результатами застосування способу-прототипу. Характеристика ефективності лікування спайкоутворення за способом прототипу і заявленим способом Частота післяопераційної спайкової непрохідності Частота релапаротомій N п Спосіб-прототип (п=83) 6,0 % 4,8 % Р