Спосіб рентгеноматематичної оцінки гіпермобільності малогомілкової кістки при синдромі кукси малогомілкової кістки

Спосіб рентгеноматематичної оцінки ппермобільності кукси малогомілкової кістки, що включає пальпаторну та клінічну оцінку надмірної рухливо сті малогомілкової кістки, який відрізняється тим, що кут відхилення малогомілкової кістки (а) розраховується за даними рентгенограм шляхом співвідношення показників довжини малогомілкової кістки і відстані від неї до осьової лінії', що умовно проведена через місце з'єднання гомілкових кісток, та обчисленням їх за формулою: Запропонована корисна модель відноситься до медицини, зокрема, до хірургії. Він призначений і може бути використаний для діагностики ппермобільності малогомілкової' кістки при синдромі кукси малогомілкової кістки. Способи оцінки надмірної рухливості малогомілкової кістки в ампутаційних куксах на рівні гомілки відомі. До них, наприклад, відноситься спосіб клінічного визначення гіпермобільності малогомілкової кістки (див. Ю.О. Безсмертний. Синдром кукси малогомілкової кістки // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - N2. С.423^424). По цьому способу гіпермобільність кукси малогомілкової кістки визначають пальпато кістки виконують рентгенографію кукси в прямій проекції та при статичному навантаженні На рентгенограмах будують математичну модель (фіг.1). Через місце контакту великогомілкової та малогомілкової кісток (точка А) проводять пряму В, яка паралельна вісі великогомілкової кістки (пряма А). Будують трикутник АОВ, де АВ - не відстань від точки А до точки В, яка розташована на латеральному краї торцевої поверхні малогомілкової кістки. З точки В опускають перпендикуляр на пряму Ь, точка О, В межах побудованого трикутника AOR розмішують систему координат. Початок координат співпадає з точкою О, а напрямок вісі ОХ з вектором ОВ Приймають 11=ХВ, 12=/АВ/. Кути відхилення малогомілкової кістки а (кут між АВ та прямою Ь) визначають за формулою: рно, КЛІНІЧНО та рентгенологічно за наявністю над мірної рухливості, супутнього травматичного невриту малогомілкового нерва, патологічної перебудови на КІНЦІ кукси та бурситу в м'яких тканинах наїїторці. Недоліком цього способу діагностики є те, що показник зміщення є суб'єктивним, нецифровим, не дає змоги розрахувати кут відхилення малогомілкової кістки. В основу запропонованого способу поставлена задача визначення кута відхилення кукси малогомілкової кістки, який розраховується за даними рентгенограми шляхом співвідношення показників довжини малогомілкової кістки та опушеного від неї перпендикуляру до вісьової лінії. Така задача забезпечується тим, що хворим з ампутаційними куксами на рівні гомілки та клінічними ознаками гіпермобільності малогомілкової . 11 а = -arcsin—. 12 11 а = -arcsin—12 В нормі кут малогомілкової кістки негативний і коливається віл 0 до -14 градусів. Приклад застосування Хворому з ампутаційною куксою на рівні гомілки та клінічними ознаками гіпермобільності малогомілкової кістки, яка пальпаторно проявляється надмірною рухливістю при статичному навантаженні, виконують рентгенографію в прямій проекції. На рентгенограмах будують математичну модель. Малюють трикутник АОВ, де точка А є місцем з'єднання великогомілкової і малогомілкової кісток, АВ - гіпотенуза, яка дорівнює довжині кукси малогомілкової кістки, АО катет, що розташований на прямій В, яка парале 1^ CM 4217 льна вісі великогомілкової кістки. OB - це основа, трикутника. Оцінивши за даними рентгенограми довжину ОВ та АВ, розраховують кути відхилення малогомілкової кістки а за слідуючою формулою: ОВ a = -arcsm АВ В нормі кут а негативний. При показнику 0 і більше діагностують гіпермобільність малогомілкової кістки І її величину. Конкретний приклад застосування. Хворий К., 1904 р-н,, поступив в клініку 16.02.2003 р. зі скаргами на біль, відчуття затерпання по зовнішній поверхні кукси лівої гомілки, відчуття нестійкості при користуванні протезом. З анамнезу відомо, що в 2001р. внаслідок ДТП отримав травматичну ампутацію лівої гомілки, В ургентному порядку було виконано первинну хірургічну обробку та формування кукси лівої гомілки 4 на рівні верхньої третини. Протезований через бміс. після операції. При об'єктивному обстеженні визначалось виступання кукси малогомілкової кістки, мацерація шкіри в ділянці її голівки та торневої поверхні, бурсит на її кінці. При пальпації спостерігалась помірна рухливість малогомілкової кістки, болючість в проекції малогомілкового нерва. Діагноз: Ампутаційна кукса лівої гомілки в верхній третині. Синдром кукси мал гомілко во і' КІСТКИ зліва. З метою оцінки кута відхилення малогомілкової кістки проведена рентгенографія кукси лівої гомілки в прямій проекції та при статичному навантаженні. За даними рентгенограми оцінено довжину залишка малогомілкової кістки та відстань від неї до вісьової лінії Ь. Показники склали 15 і Зсм відповідно - Згідно формули (1) розраховано кут а який склав 20°. Таким чином, рентгеноматематично підтверджено гіпермобільність кукси малогомілкової' кістки. О Фіг. 1 Комп'ютерна верстка В. Мацело Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601