Збірний залізобетонний консольно-балочний фундамент з опорною плитою

Збірний залізобетонний консольно-балочний фундамент з опорною плитою, що містить чотири елементи - підколонник, опорну плиту і дві консо 3 42791 який розміщений в центральній частині елемента вільно обпирається на фундаментну плиту, являє собою чотирьохгранну призму із стаканом під колону і конусоподібним наконечником (5), довжина якого відповідає висоті ступені, а розмір поперечного перерізу на межі стакана і верхньої ступені складає 0,5S (S - площа опорної частини стакана). Кут нахилу конуса повинен бути в межах 75° відносно горизонту. В центрі залізобетонної фундаментної плити влаштовується конусоподібний паз (4) глибиною, що дорівнює висоті ступені і кутом нахилу 75°. Таким чином верхня і нижня частини фундаменту з'єднуються між собою через паз у залізобетонній плиті і конусоподібний виступ підколонника. Трикутні залізобетонні балки встановлюються вздовж ряду колон опорною п'ятою (8) на верхню ступеньку фундамента і приварюються до стакана. Для цього в стакані і консольній балці у відповідних місцях передбачені закладні металеві елементи (7). Трикутні консольні балки з'єднуються між собою за допомогою накладок, які приварюються до закладних деталей (6). Таким чином вздовж будівлі утворюється система балок, яка нагадує нерозрізну балку, з'єднаних між собою шарнірно і жорстко з фундаментами. Утворений Комп’ютерна верстка І.Скворцова 4 фундамент нагадує балку із власною опорою, довжина якої дорівнює кроку колон і може складати 6 або 12 метрів. Принцип роботи фундамента залежить від умов експлуатації. Для нормальних умов експлуатації будівлі навантаження від колони передаються через підколонник (1) та залізобетонну плиту (2) на основу. У випадку, коли під фундаментом виникають просідання земної поверхні останній не змінює свого положення, так як в роботу включаються консольні балки. Вони повністю сприймають навантаження від просідаючої дії земної поверхні і передають зусилля на сусідні балки, спершись на них. Ці додаткові зусилля передаються сусідніми балками через опорні плити на основу. У цьому положенні опорна плита відокремлюється від стакана і переміщується разом з основою, чим зменшує поздовжню силу у фундаменті і відповідно додаткові зусилля у сусідніх фундаментах. Приклад конкретного виконання. Була виготовлена модель повздовжньої рами із елементами фундаменту в масштабі 1:10. Моделювання локальної просадки однієї із опор підтвердило роботоздатність заявлених фундаментів, а значить можливість їх практичного застосування у будівництві. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601