Спосіб діагностики післятравматичного реактивного синовіту при травмах променезап’ясткових, колінних та гомілковостопних суглобів

Спосіб діагностики післятравматичного реактивного синовіту при травмах променезап'ясткових, колінних і гомілковостопних суглобів, що 3 42814 вищують 150×10-4Вт/см2, діагностують наявність реактивного синовіту. Приклад 1. Пацієнт В., 18 років, борець. Під час тренування три дні тому пошкодив правий колінний суглоб. Скарги на біль у правому колінному суглобі при рухах. При об'єктивному обстеженні констатовано наявність незначної флуктуації, болючість та обмеження рухів в ураженому суглобі. Пацієнту у положенні лежачи при температурі повітря 20°С та відносній вологості 58% на шкіру правого колінного суглоба в ділянці внутрішньобокової поверхні на рівні внутрішнього виростка великостегнової кістки накладено термоелектричний датчик. Визначена щільність теплового потоку склала 180×10-4Вт/см2. Щільність теплового потоку, визначена аналогічним чином в ділянці лівого колінного суглоба, склала 140×10-4Вт/см2. Наявність післятравматичного реактивного синовіту підтверджена іншими лабораторно-інструментальними даними (С-реактивний білок - +++; ШОЕ 25мм/год, наявність вільної рідини у порожнині суглоба за даними ультрасонографії. Пацієнту призначено ліжковий режим, перорально - нестероїдні протизапальні препарати. Повторне дослідження проведено через 7 днів. Скарг немає, правий колінний суглоб візуально не змінений, рухи неболючі, у повному об'ємі. Повторно визначена щільність теплового потоку склала 130×10-4Вт/см2. Приклад 2. Пацієнт С., 68 років, пенсіонер. Під час роботи на присадибній ділянці пошкодив лівий гомілково-стопний суглоб. Скарги на біль у лівому гомілково-стопному суглобі у спокої та при рухах. При об'єктивному обстеженні констатовано біль при пальпації ураженого суглоба та обмеження рухів, деформація суглоба за рахунок перенесеної у дитинстві травми. Пацієнту у положенні лежачи при температурі повітря 21°С та відносній волого Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 сті 65% на шкіру лівого гомілково-стопного суглоба по передній поверхні, посередині лінії, яка з'єднує епіфізи великогомілкової та малогомілкової кісток, накладено термоелектричний датчик. Визначена щільність теплового потоку склала 125×10-4Вт/см2. Щільність теплового потоку, визначена аналогічним чином в ділянці правого гомілково-стопного колінного суглоба, склала 115×10-4Вт/см2. Даних за наявність післятравматичного реактивного синовіту у пацієнта не отримано. При проведенні додаткового рентгенологічного обстеження отримано дані за наявність у пацієнта первинного остеоартрозу з переважним ураженням колінних та гомілково-стопних суглобів. Пацієнту призначено відповідне лікування: нестероїдні протизапальні препарати протягом 5 днів, хондропротектори, мікрохвильову резонансну терапію. Повторне дослідження проведено через 10 днів. Скарги на помірний біль у лівому гомілково-стопному суглобі при рухах, суглоб візуально не змінений, рухи помірно болючі, у повному об'ємі. Повторно визначена щільність теплового потоку склала 130×104 Вт/см2, пацієнт продовжує прийом хондропротекторів. Аналогічним чином було обстежено 15 пацієнтів зі суглобовим синдромом різного генезу, у 4 із них протягом 5 хвилин і точністю 95% було діагностовано післятравматичний реактивний синовіт. Таким чином, запропонований спосіб забезпечує вищу, ніж за способом-найближчим аналогом, точність та швидкість діагностики післятравматичного реактивного синовіту при травмах променевозап'ясткових, колінних і гомілковостопних суглобів і може бути застосований у медичній практиці, зокрема, в ревматології та у спортивній медицині. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601