Спосіб експериментальної корекції травматичних ушкоджень рогівки ока

Спосіб експериментальної корекції травмати 3 42947 цій 0,5мл 4% розчину глутаргіну 1 раз на добу протягом 5 днів. Глутаргін (діпептид) - L-аргініна L-глутамат - це сіль двох амінокислот (глутамінової кислоти та аргініну). Препарат виробляє ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я», на даний час зареєстровані три лікарські форми. Аргінін є донором оксиду азоту, який має протизапальну, регенеруючу дію на тканини організму. Запропонований спосіб експериментальної корекції травматичних ушкоджень рогівки ока здійснюють наступним чином. Моделювання травми ока кролів породи шиншила проводили під місцевою анестезією (ретробульбарне введення 1,5мл 2% розчину новокаїну з дворазовою інстиляцією в кон'юктивальну порожнину 0,5% розчину алкаїну). Проникаючу травму рогівки виконували за асептичних умов сколеним лезом бритви, що фіксувалось лезотримачем. Формували лінійний розтин в центральній частині рогівки, довжиною 3мм. Приклад: кролі породи шиншила розподілялись на групи - контрольну і дослідну. У тварин дослідної групи експериментальну корекцію ушкоджень рогівки здійснювали 4% розчином глутаргіну, який вводили 0,5мл підкон'юктивально 1 раз на добу та крапельно - по 2 краплі 6 раз на добу, протягом 5 діб. Тваринам контрольної групи, в якості експериментальної корекції, використовували традиційне лікування препаратом 1% тіотріозолін, який вводили 0,5мл підкон'юктивально 1 раз на добу та крапельно - по 2 краплі 6 раз на добу, впродовж 5 діб. Протягом усього терміну спостережень щодобово проводили біомікроскопію очей з метою виявлення термінів епітелізації рогівки, зникнення запальних явищ, токсичної або алергічної реакції. Внутриочний тиск досліджували тонометром Маклакова (10 гр.). Також під контролем були середовища ока, судинний тракт, сітківка. Контрольну та дослідну групи тварин виводили з експерименту під тіопенталовим 4 наркозом шляхом кровопускання. Об'єктами біохімічного дослідження були рогівка та волога передньої камери ока. Під час лікування, виявлено: експериментальна корекція препаратом 4% розчин глутаргіну, який вводили 0,5мл підкон'юктивально 1 раз на добу та крапельно - по 2 краплі 6 раз на добу, не подразнює слизову оболонку ока і добре переноситься тваринами; на моделі проникаючої травми ока рогівки встановлено, що 4% розчин глутаргін, завдяки своїм властивостям забезпечує ранній початок епітелізації рогівки, спостерігається більш повна регенерація строми рогівки, відновлення її прозорості, швидке зникнення перифокального набряку рогівки, запальних явищ ока. Дослідженням встановлено, що запропонований спосіб експериментальної корекції травматичних ушкоджень рогівки ока є найбільш оптимальним, про що свідчать біохімічні показники (табл.). Так, у тварин дослідної групи після ушкодження рогівки та експериментальної корекції глутаргіном вміст кінцевих продуктів обміну оксиду азоту достовірно зріс в 4 рази у гомогенаті рогівки та в 2 рази у волозі передньої камери ока порівняно з тваринами яким використали традиційне лікування препаратом 1% тіотріозолін (табл.). Крім того, при дослідженні активності вільнорадикального окислення у рогівці та волозі передньої камери ока, нами встановлено, що експериментальна корекція травматичних ушкоджень рогівки ока глутаргіном сприяє достовірному зменшенню ступеня окисної модифікації білків порівняно з тваринами з традиційним лікуванням (табл.). Вищезазначене свідчить проте, що запропонований спосіб є найбільш оптимальним способом експериментальної корекції травматичних ушкоджень рогівки ока, оскільки впливає на провідні патогенетичні механізми розвитку ускладнень травм ока. Таблиця Показники 1. Вміст нітратів/нітритів: - рогівка, мкмоль/г - волога передньої камери, мкмоль/л 2. Oкисна модифікація білків: - рогівка, ум.од. - волога передньої камери, ум.од. Контрольна група тварин (n=10) Дослідна група тварин (n=10) Тварини з ушкодженням рогівки, без корекції (n=10) 1,28±0,05* 5,18±0,13* 1,71±0,10** 1,71±0,10* 3,43±0,11* 2,45±0,11** 0,329±0,02* 0,524±0,02* 0,165±0,009* 0,259±0,008* 0,535±0,02** 0,598±0,009** * - достовірні відмінності показників контрольної і дослідної груп (р