Спосіб лікування травми підшлункової залози

Спосіб лікування травми підшлункової залози, що включає установку дренажу в сальникову сумку, абдомінізацію дистальної від розриву ділянки підшлункової залози по верхньому і нижньому краях, установку додаткового дренажу в вигляді двох наскрізних двопросвітних іригоаспіраторів, одного по нижньому краю підшлункової залози, а другого позаду неї, який відрізняється тим, що додатково проводять декомпресію заочеревинного простору шляхом розтину очеревини вздовж висхідної та низхідної товстої кишки та формують оментобурсостому. (19) (21) u200902897 (22) 27.03.2009 (24) 10.09.2009 (46) 10.09.2009, Бюл.№ 17, 2009 р. (72) КРИВОРУЧКО ІГОР АНДРІЙОВИЧ, БОЙКО ВАЛЕРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, ТЕСЛЕНКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, ЗАМЯТІН ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ, СИВОЖЕЛІЗОВ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, ВОВК ВАЛЕРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ (73) КРИВОРУЧКО ІГОР АНДРІЙОВИЧ, БОЙКО ВАЛЕРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, ТЕСЛЕНКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, ЗАМЯТІН ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ, СИВОЖЕЛІЗОВ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, ВОВК ВАЛЕРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ 3 43919 встановлюють двопросвітний дренаж через шлунково-ободову зв'язку в сальникову сумку, через праве підребер'я до воріт селезінки. Потім проводять абдомінізацію дистальної від розриву ділянки підшлункової залози, і встановлюють два додаткові двопросвітні іригоаспіратори на наскрізних капілярних дренажах: один по нижньому краю підшлункової залози, другий позаду тіла і хвоста підшлункової залози. Додатково проводять декомпресію позаочеревинного простору шляхом розтину очеревини вздовж висхідної та низхідної товстої кишки та формують оментобурсостому. Точки устів ділянок підшлункової залози, які дренуються, повинні бути завжди вище точок виводу дренажу на шкірі (поперекова ділянка позаду селезіночного кута ободової кишки). Зразу ж після операції до іригоаспіраторів підключають апарат для активної аспірації. Через 2-3 доби після операції для запобігання закупорювання отворів в іригоаспіраторах починають дробне 23 рази на добу промивання дренажів ізотонічним розчином (іригоаспіратор складається з 2-х дренажних трубок: більшого діаметру - аспіраційної і меншого - іригаційної, що іменується капіляр). Після формування норицевого каналу через 10-14 діб після операції, на перев'язці іригоаспіратор виймають з порожнини, яка дренується, в за очеревинному просторі, очищують від нальоту фібрину та секвестрів, промивають порожнину, що дренується, і встановлюють його в вихідне положення, потягуючи за капілярний дренаж. В даному випадку наскрізний капілярний дренаж служить провідником. Цю процедуру повторюють в середньому 1-3 дні. При формуванні каналу, відповідно діаметру основного дренажу (через 4-5 тижнів), що контролюється проведенням фістулографії, основний дренаж замінюють на більш тонкий, який також замінюють на ще більш тонкий після фістулографії (кожні 1-2 тижні). Таким чином створюється канал діаметром відповідно діаметру наскрізного капіляра, а остан Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 ній відповідає діаметру Вісунгової протоки, на це потребує 6-8 тижнів. Потім капіляр виймають і нориця самостійно загоюється. Приклад. Хворий Б., 38р. надійшов в обласну клінічну лікарню з діагнозом: тупа травма живота. Постраждав в результаті дорожньо-транспортної пригоди, при надходженні загальний стан важкий. А/Т 100/70мм рт. ст. Живіт здутий, помірно болючий в верхніх відділах. При обстеженні на комп'ютерному томографі виявлено ознаки деструктивного панкреатиту. Діагноз: Тупа травма живота. Пошкодження підшлункової залози. Постравматичний панкреатит. Операція в черевній порожнині біля 600мл геморагічної рідини (амілаза 1024 од.). Після розтину шлунково-ободової зв'язки виявлений поперечний розрив III ступеню на межі головки і тіла підшлункової залози з вогнищами некрозу. Проведена абдомінізація дистальної від місця розриву частини підшлункової залози. Додатково проводять декомпресію позаочеревинного простору шляхом розтину очеревини вздовж висхідної та низхідної товстої кишки та формують оментобурсостому. Встановлюють наскрізні дво просвітні іригоаспіратори на наскрізних капілярних дренажах: один по нижньому краю підшлункової залози, другий позаду підшлункової залози (внутрішній діаметр аспіраційної трубки 8мм, капілярної трубки 2мм.) Сальникову сумку дренують двопосвітним дренажем, підведеним до воріт селезінки. Після операції проводять консервативну терапію, визначають кількість панкреатичного соку, що виділяється, об'єм якого протягом перших 7 діб складав 500мл. Через 8 тижнів об'єм виділяє мого по дренажу зменшився до 20мл. Аспірацій на трубка видалена. Через 5 діб виділення по капіляру припинилося. Капілярну трубку вийняли з дренованої порожнини. Нориця самостійно закрилася. Завдяки виконанню запропонованого способу досягається зменшення кількості ускладнень. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601