Спосіб діагностики та прогнозування порушень функції нирок

1 Спосіб діагностики та прогнозування порушень функції нирок шляхом визначення кислотовидільноіта юнорегулюючої функції нирок, який відрізняється тим, що функціональну активність нирок визначають з врахуванням місцевосезонного часу 2 Спосіб по п 1, який відрізняється тим, що прогноз порушень циркадіанної активності нирок визначають за показниками мелатоніну 3 Спосіб по п 1, який відрізняється тим, що динаміку розвитку та оцінку десинхронозу визначають шляхом математичного моделювання хроноритмів Винахід належить до експериментальної медицини, а саме до нефрології і може бути використаний для діагностики та прогнозування порушень функції нирок в КЛІНІЧНІЙ та експериментальній практиці шляхом визначення функціональної активності ниркових процесів з врахуванням циркадіанних бюритмівта місцевосезонного часу, за показниками мелатоніну та встановлення стадії розвитку десинхронозу, створеного шляхом математичного моделювання Прототипом винаходу є спосіб діагностики порушень функції нирок, за даними якого екскреція аміаку, ІОНІВ водню та кислот, що титруються, засвідчують порушення кислотовидільної та юнорегулюючої функції нирок, що є найбільш раннім проявом пошкодження проксимальних та дистальних канальців нефрону [1] Недоліками вказаного способу є те, що - обстеження функції нирок проводяться без врахування бюритмів та місцевосезонного часу, при яких мають місце значні коливання фізіологічних показників нирок як у нормі, так і при патологи, - дослідження проводяться без встановлення динаміки розвитку та визначення стадії десинхронозу при патології нирок В основу способу діагностики та прогнозування поставлена задача створити спосіб виявлення дисфункції нирок, в якому шляхом додаткових критеріїв оцінки, а саме - враховуються зміни функції нирок, які обумовлені впливом циркадіанних хроноритмів та місцевосезонного часу, що підвищує об'єктивність отриманих результатів та прогнозування, - оцінка функціонального стану нирок проводиться з врахуванням стадії десинхронозу, створеного шляхом математичного моделювання хроноритмів за показниками мелатоніну Поставлена задача вирішується тим, що запропонований спосіб включає в себе додаткові критерії визначення впливу циркадіанних бюритмів з врахуванням місцевосезонного часу, а також за показниками мелатоніну, як коректора десинхронозу Результати визначення параметрів екскреції титрованих кислот, аміаку та ІОНІВ ВОДНЮ наведені в таблиці 1 Таблиця 1 Хроноритмолопчна характеристика максимальної екскреції аміаку, ІОНІВ водню та кислот, що титруються Параметри За даними літератури За результатами способу, що пропонується величини години доби величини години доби Екскреція аміаку (мкмоль/2год) 39,03±2,67 24 00 39,86±2,81 01 00 Екскреція ІОНІВ водню (нмоль/2год) 0,58 ±0,16 24 00 0,51+0,11 01 00 Екскреція кислот, що титруються (мкмоль/2год) 76,12±5,37 04 00 75,14±4,98 03 00 CO Ю 44531 Даний спосіб проводиться шляхом визначення найбільшої активності функції нирок з врахуванням місцевосезонного часу, для чого пропонується встановити місцевий час сонцестояння, враховуючи різницю між ним і 12 годинами місцевого часу (поправка "+" чи "-" в залежності від місцевого часу, який додається чи віднімається до вказаного в відривному календарі часу сходу чи заходу Сонця) Збір матеріалу для визначення функції нирок проводиться в часи найбільшої (максимальної) та найменшої (мінімальної) біологічної активності нирок з врахуванням біологічних ритмів ультрадіанних (7-20 годин), циркадних (20-28 годин), циркадіанних (2-2,5 доби) і білятижневих (7-10 діб) Біологічна активність нирок може порушуватися як під впливом ендогенних, так і екзогенних факторів При цьому настає десинхронізація обмінних процесів, що віддзеркалюється на функціональному стані нирок Відома роль мелатоніну як месенджера основного ендогенного ритму, а також коректора цього ритму щодо ритмів навколишнього середовища [2] Тому визначення мелатоніну як коректора десинхронозу при дослідженні функціональної активності нирок дає можливість оцінити ступінь та динаміку розвитку десинхронозу Результати визначення максимальної концентрації мелатоніну в плазмі крові наведені в таблиці 2 Таблиця 2 Хроноритмологічна характеристика максимальної концентрації мелатоніну в плазмі крові За даними літератури За результатами способу, що пропонується величини(пг/мл) години доби величини(пг/мл) години доби 72,6±4,4 02 00 78,5±5,1 03 00 Суть математичного моделюванні полягає в тому, що математична модель десинхронозу дає змогу прогнозувати характер біоритмів в широкому застосуванні експериментальних ситуацій Модель Р Верефа дає можливість прогнозувати характер біоритмів в широкому застосуванні експериментальних ситуацій і полягає в рівнянні У + ( У + У - 3 ) + Еу+ (Ку+ 1)-у=х+х+х де х (t) - "вхід", узагальнений показник зовнішнього середовища, у (t) - "вихід", узагальнений фізіологічний показник, х, х, у, у - їх перші й другі ПОХІДНІ, К, Е - емпірично підібрані параметри моделі Отже, діагностику та прогнозування порушень функції нирок можна здійснювати шляхом визна чення активності ниркових процесів з врахуванням місцевосезонного часу, прогноз порушень циркадіанної активності функції нирок визначати за показниками мелатоніну, динаміку розвитку та оцінку десинхронозу визначати шляхом математичного моделювання хроноритмів Заявлений спосіб для свого здійснення не потребує значних матеріальних затрат, а вимагає лише освоєння інформації прийомів та ПОСЛІДОВНОСТІ їх виконання і може бути реалізованим в практику Література 1 Рябов С И , Наточин Ю В Функциональная нефрология С-Пб Л а н ь , - 1 9 9 7 - 3 0 4 с 2 Комаров Ф И , Раппорт С И Хронобиология и хрономедицина -М Триада-Х, - 2000 - 488 с ДП "Український інститут промислової власності "(Укрпатент) Україна, 04119, Киів-119, вул сім'ї Хохлових, 15 (044) 456-20-90