Спосіб лікування макулярного набряку як ускладнення тромбозу гілки центральної вени сітківки

Спосіб лікування макулярного набряку як ускладнення тромбозу гілки центральної вени сіт 3 44704 зовсім придатним для лікування макулярного набряку як ускладнення тромбозу гілки центральної вени сітківки, оскільки він протипоказаний для введення при тромбозах судин і в цьому випадку його застосування є сумнівним. Крім того, введення в субтеноновий простір, зазвичай проводять шприцом з голкою і є ризик ушкодження ін'єкційною голкою судин та зорового нерва, що може спричинити додаткові ускладнення. В основу корисної моделі поставлено завдання удосконалити спосіб лікування макулярного набряку як ускладнення тромбозу гілки центральної вени сітківки застосуванням адекватного кортикостероїду та нового методу введення, що дозволить підвищити ефективність лікування покращить зір, знизить виникнення ускладнень, зменшить рівень лазерної енергії. Поставлене завдання досягається тим, що у способі, що включає введення кортикостероїдного препарату в субтеноновий простір та проведення через 7-10 днів лазерної коагуляції ураженої сітківки макулярної зони, згідно з даною корисною моделлю, за 10-12мм від лімба, пунктують голкою внутрішньовенної канюлі з ін'єкційним клапаном після чого голку виймають, а канюлю проводять в задній субтеноновий простір, приєднують шприц та вводять Імл метилпреднізолону пролонгованої дії з подальшим проведенням лазерної коагуляції та пероральним призначенням сечогінного засобу. Таке введення препарату в субтеноновий простір за допомогою внутрішньовенної канюлі з ін'єкційним клапаном, не ушкоджує тканин, знижує виникнення ускладнень. Введення метилпреднізолону в задній субтеноновий простір дозволяє максимально наблизити діючу речовину до зони набряку, де і проходить всмоктування препарату. Збільшення дози введення препарату 1мл (40мг) обумовлене його не повним всмоктуванням склерою та адсорбцією лімфою та кров'ю поза зоною ураження. Резорбція набряку дозволяє знизити параметри лазерного випромінювання та зменшує реакцію тканини ока на лазерне втручання, а призначення сечогінного препарату знижує очний і артеріальний тиск та пришвидшує розсмоктування набряку. Спосіб виконується наступним чином. Пацієнту з установленим діагнозом: Тромбоз гілки центральної вени сітківки, кістоподібний макулярний набряк, проводять комплексне обстеження з обов'язковим включенням візометрії, флу Комп’ютерна верстка М. Ломалова 4 оресцентної ангіографії і оптичної когерентної томографії. Призначають лікування за способом, який розробили автори. За 10-12мм від лімба, проводять пункцію голкою внутрішньовенної канюлі з ін'єкційним клапаном. Голку виймають, а канюлю проводять в задній субтеноновий простір. Приєднують шприц з набраним 1мл (40мг) метилпреднізолону пролонгованої дії та вводять його. Через 7-10 днів після часткової резорбції набряку проводять лазерну коагуляцію методом "решітки" при цьому параметри дії лазерного випромінювання знижують. Перорально призначають сечогінний засіб. Для контролю ефективності лікування через 1, 3 і 6 місяців комплексні дослідження повторюють. Приклад Хвора Щ. 44 роки. Діагноз: Тромбоз гілки центральної вени сітківки, кістоподібний макулярний набряк правого ока. Хворій проведений комплекс офтальмологічних досліджень з включенням візометрії, флуоресцентної ангіографії і оптичної когерентної томографії. Гострота зору становила: vis OD=0.6; vis OS=1.0. Центральна макулярна товщина сітківки становила 395мкм у правому оці. Пацієнтці призначене лікування за розробленим способом. В задній субтеноновий простір правого ока в зоні верхнього склепіння кон'юнктиви введений препарат метилпреднізолон в дозі 1мл (40мг). Через 7 днів хвора почувається задовільно, відмічає покращення зору. На оптичній когерентній томографії відмічається часткова резорбція набряку. Хворій проведена лазерна коагуляція ураженої сітківки в макулярній зоні методом "решітка" та призначено сечогінний препарат - діакарб. Через 1 місяць гострота зору становила vis OD=0.8 і vis OS=1.0, а товщина сітківки правого ока - 245мкм. Через 3 місяці vis OD=0.95 і vis OS=1.0 товщина сітківки відповідно - 205 і 196мкм; через 6 місяців гострота зору - vis OD=1.0 і vis OS=1.0, товщина сітківки - 201 і 195мкм відповідно. Таким чином, у хворої стабільний функціональний ефект, ускладнень не спостерігалось. Спосіб апробовано в «Центрі мікрохірургії ока» м. Києва на 25 пацієнтах (25 очей). Підтверджена стабільність функціонального ефекту. Спосіб є ефективним, дозволяє зменшити виникнення ускладнень до мінімуму та рекомендується для впровадження в спеціалізованих офтальмологічних відділеннях та клініках. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601