Спосіб прогнозування ризику виникнення порушень слухового аналізатора

Спосіб прогнозування ризику виникнення порушень слухового аналізатора, що включає проведення попередньої (апріорної) оцінки професій 3 проводять апостеріорну (залішкову) оцінку професійного ризику з урахуванням медико-біологічних показників: професійної захворюваності, стану здорові за результатами періодичного медичного огляду, виявлених випадків ранніх проявів професійних захворювань, показника біологічного віку та за отриманими показниками визначають індекс професійного захворювання і при значенні його 0,33 і вище прогнозують ризик виникнення порушень слухового аналізатора. Спосіб здійснювався наступним чином. Вивчення професійного ризику для здоров'я працівників підприємства авіаційного машинобудування проводили з застосуванням сучасних методичних підходів. На першому етапі була проведена апріорна (попередня) оцінка професійного ризику, яку здійснювали шляхом оцінки умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу згідно з ГН 3.3.53.3.8; 6.6.1-083-2001. Встановлено, що дуже високий професійний ризик для здорові визначений у термістів за показниками мікроклімату; високий - у штампувальників та чистильників металу (за показником шуму); середній (суттєвий) - у різальників металу, фрезерувальників механічних цехів, слюсарів та машинісрамників та тів компресорних установок, верстатників деревообробного цеху. Малий (помірний) ризик був визначений у верстатників механічних цехів - за показником шуму, а у складальників механоскладальних та деревообробних цехів за важкістю та напруженістю трудового процесу. Враховуючи кількість працівників у відповідних професіях, дуже високий ризик для здоров'я виявлено у 4,5% за фактором мікроклімату, а високий і середній (суттєвий) - у 42,3% за фактором шуму. Виходячи із того, що попередня оцінка професійного ризику не передбачає розрахунку кількісного показника і відноситься до якісних методів, а також не враховує тяжкості наслідків несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу, на другому етапі була проведена апостеріорна (залишкова) оцінка ризиків. Залишкову оцінку професійного ризику здійснювали з урахуванням медико-біологічних показників: професійної захворюваності, стану здоров'я за результатами періодичного медичного огляду, виявлених випадків ранніх проявів професійних захворювань за результатами проведеного нами спеціального клінічного обстеження, показника біологічного віку. Професійні захворювання на досліджуваному підприємстві, в тому числі, обумовлені впливом шуму, не реєструвались впродовж останніх 20 років. За результатами періодичного медичного огляду 2008 р. у 5 осіб було встановлено діагноз професійної сенсоневральної приглухуватості Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 45585 4 (СНП), тобто підозра на професійне захворювання. У зв'язку з цим, для визначення індексу профзахворювань нами були використані ранні ознаки професійної приглухуватості, одержані за результатами спеціального клінічного обстеження. Ранні ознаки профзахворювань були виявлені у 32,5% працівників, які працюють в умовах впливу шуму, рівні якого перевищують гранично-допустимі результати (ГДР). Одержаний показник випадків ранніх проявів професійної приглухуватості відповідає 1 категорії ризику профзахворювань. Важкість профзахворювання для професійної приглухуватості за критеріями медичного прогнозу захворювання і типу непрацездатності, яку воно викликає, відповідає категорії 3 (постійна, помірна непрацездатність). За отриманими показниками категорії ризику Кр і важкості Кв профзахворювання було визначено індекс професійного захворювання - нейросенсорної приглухуватості по формулі: Іпз=1/(Кр×Кв)=1/(1×3)=0,33 Отримане значення Іпз дорівнює 0,33 і відповідає високому ризику. Одержані значення медико-біологічних показників - індексу профзахворювання за ранніми ознаками СНП та біологічного віку співпадають і відповідають високому професійному ризику. У зв'язку з цим вважаємо, що визначення ризику за двома показниками - індексом профзахворювання за ранніми ознаками та біологічним віком дозволяє одержати об'єктивний показник професійного ризику на конкретному підприємстві та прогнозувати об'єктивну вірогідність виникнення професійної захворюваності. Таким чином, даний спосіб має достатню точність для прогнозування ризику виникнення порушень слухового аналізатора під впливом виробничого шуму і може бути рекомендований для впровадження в практичну медицину. Подібні дослідження виконані нами вперше. Література: 1. Руководство по гигиене труда. В 2 т/ под ред. Н. Ф. Измерова.- М.: Медицина.-2007.- Т.2.448 с 2. Кундієв Ю. І., Нагорна A. M. Професійна захворюваність в Україні в дина міці довгострокового спостереження. //Український журнал з проблем медицини праці.- 2005.- № і.с.3-11 3. Мамчик Н. П., Сисев В. А., Борисов Н. А. Условия труда и состояние здоровья работающих в авиастроительной отрасли. Воронеж: Истоки, 2004,- 176 с. 4. Сенсоневральна приглуховатість:/Т. В. Шидловська, Д. І. Заболотний, Т. А. Шидловська-К.: Логос-2006.- 752 с 5. Котов А. И. Показатели импедансной аудиометрии в динамике шумового воздействия и их значение в развитии профессиональной тугоухости: Автореф.дис.канд.мед.наук- Киев.-1992.- 20 с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601