Спосіб оцінки метаболічних порушень у вагітних жінок з передеклампсією

Спосіб оцінки метаболічних порушень у вагітних жінок з передеклампсією, що передбачає про 3 тєві недоліки, а саме: він базується на клінічних симптомах і не дозволяє чітко визначити характер метаболічних змін. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у створенні такого способу, який би дозволив оцінити характер метаболічних змін за рівнем оксиду азоту та ендотеліну-1, оцінкою функціонального стану ендотелію за результатами викликаної потоком вазоділятації. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, який передбачає проведення функціонального стану ендотелію за допомогою визначення динаміки кровопливу (доплерометрія) по плечовій артерії, згідно корисної моделі, додатково в плазмі крові визначають концентрацію стабільних метаболітів нітрит-аніону (NO2) і нітратаніону (NO3) та вміст ендотеліну-1, порівнюють з контролем і при зниженні рівня стабільних метаболітів NO та підвищенні вмісту ендотеліну-1 визначають метаболічні порушення у вагітних жінок з Передеклампсією. Спосіб здійснюється наступним чином: Було обстежено 64 вагітних жінок в третьому триместрі вагітності з Передеклампсією різного ступеня тяжкості і 20 здорових вагітних з фізіологічним перебігом вагітності. Всім жінкам проведено клініко-лабораторне обстеження відповідно наказу МОЗ України №676 від 31.12.2004р. щодо вагітних з гіпертензивними станами. Оцінка стану плода проводилась за результатами біофізичного профілю, ультразвукового сканування, доплерометрії та кардіотокографії (КТГ). Теперішня вагітність у жінок основної групи ускладнилась розвитком Передеклампсії, яка маніфестувала на початок обстеження і була визначена як легкого та середнього ступеню. Крім загально-клінічних обстежень проведена оцінка функції ендотелію за динамікою кровоплину (доплерометрія) по плечовій артерії та її діаметру в стані спокою і під час реактивної гіперемії. Дослідження судин виконували за допомогою ультразвукової системи VOLSON-530 (Австрія) з датчиком з частотою 7,5 МГц. Вимірювання проводили триразово за стандартною методикою. Паралельно проводився моніторинг швидкісних показників в судині. Потім на плече вище зони вимірювання накладали пневматичну манжетку і накачували її на 50 мм рт. ст. вище систолічного тиску вагітної. Тривалість фази оклюзії складала 4 хвилини. Динамічну оцінку діаметрі плечової артерії та кількісних параметрів кровоплину проводили на 30, 90 сек. та 5, 7-й хвилині після декомпресії. Визначали діаметр плечової артерії, пікову систолічну швидкість, максимальну кінцево-діастолічну швидкість до та після проби. Ендотелійзалежну вазоділятацію рахували як відношення діаметру артерії на фоні реактивної гіперемії до діаметру артерії в стані спокою і виражали у відсотках також у відсотках рахували змінення швидкісних показників. Враховуючи, що молекула оксиду азоту дуже нестійка, то вимірювали в плазмі крові рівень його стабільних метаболітів нітрит-аніону (NO2) і нітратаніону (NO3), які визначали методом Гріна з вико 45584 4 ристанням реактиву Гріса для нітрит-аніону, а бруцинового реактиву – для нітрат-аніону. Визначення вмісту ендотеліну-1 в плазмі крові проводили імуноферентним аналізом з використанням комерційного набору реактивів у відповідності до інструкції, що додається до набору реагентів. У обстежених жінок основної групи суттєвої гінекологічної та соматичної патології виявлено не було. На момент обстеження серед вагітних основної групи Передеклампсія середнього ступеню мала перебіг переважно з гіпертензивним синдромом. Артеріальний тиск утримувався у межах 179140/90-80 мм рт. ст. Вагітні періодично скаржились на головний біль, іноді - головокружіння. Дослідження середнього діаметру плечової артерії в спокою у здорових вагітних показало, що його величина складала 3,7±0,3 мм, після оклюзійної проби - 4,2±0,21, тобто ділятація на тлі реактивної гіперемії збільшувалась на 12,7 %. У вагітних основної групи показник середнього діаметру плечової артерії був вище, ніж у жінок контрольної групи, що розцінювалось як змінена судинна відповідь на функціональну пробу: після завершення оклюзії у них не виникала дилятація судини, а відбувався подальший спазм. У вагітних з Передеклампсією збільшення швидкості кровоплину було майже вдвічі менше, ніж в контролі. Дослідження в плазмі крові вмісту стабільних метаболітів NO показало, що у вагітних з Передеклампсією спостерігалось зниження указаних продуктів в порівнянні з контрольною групою. Слід відмітити, що найнижчі рівні стабільних метаболітів NO визначались у вагітних при Передеклампсії, перебіг якої супроводжувався переважанням гіпертензивного синдрому. Дослідження вмісту ендотеліну-1 в плазмі крові свідчило, що у вагітних з Передеклампсією його середній рівень був в 1,7 раза вище, ніж в контрольній групі. Простежується певний зв'язок між рівнем ендотеліну-1 і важкістю гіпертензивного синдрому у вагітних з Передеклампсією. При Передеклампсії вагітних мають місце певні метаболічні зміни, на які ендотелій відповідає продукцією вазоактивних речовин, але дисбаланс в основних вазорегулюючих системах - ендотелій1-оксид азоту підтримує дисфункціональний стан ендотелію, який визначається порушенням регуляції артеріального тиску Таким чином, у вагітних з Передеклампсією має місце порушення ендотелійзалежної вазоділятації плечової артерії, яка поєднується з підвищеним вмістом ендо-теліну-1 і зниженням рівня стабільних метаболітів NO. Отримані результати дозволяють рекомендувати запропонований спосіб для впровадження в практичну медицину. Спосіб був апробований на базі кафедри акушерства та гінекології №2 Національного медичного університету імені О.О. Богмольця. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Венцківський Б.М., Запорожан В.М., Сенчук А.Я. Гестози вагітних: Навч. посібник. - К.: Аконіт,2002. - 112с. 5 45584 2. Зелинский А.А., Карауш Е.А. Перинатальные потери и факторы риска акушерско гинекологической патологии. //Зб. наук. праць Асосіації акушерів-гінекологів України: К,- 2005, - с.183-187. 3. Коханевич Е.В., Дутка СВ., Каминский В.В. и др. Поздние токсикозы (гестозы) беременных (Клиническая лекция, часть 1). //Здоровье женщины. - 2004. - №1 (19). - с.30-23. 4. Сидорова И.С., Гестоз: Учебное пособие. М.: Медицина, - 2003.- 416с. 5. Кустаров Е.В., Линде В.А. Гестоз. - СПб.: Гиппократ, - 2000. - 160с. 6. Гомазков О.В. Молекулярные и физиологические аспекты эндотелиальной дисфункции. Роль эндогенных химических регуляторов. //Успехи физиол. наук. - 2000. - №31. - т.4. - с.4862. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 6 7. Зайнулина М.С, Петрищев Н.Н. Эндотелиальная дисфункция и ее маркеры при гестозе. //Жур.актерских и женских болезней. - 1997. - №3. - с.18-22. 8. Гуревич К.Г., Шиманский Н.Л. Оксид азота: биосинтез, механизмы действия, фун кции. //Вопросы биологической и фармацевтичкской химии. - 2000. - №4. - с.16-21. 9. Штифман Е.М., Преэклампсия,эклампсия, HELLP-синдром.- Петрозаводск: Изд-во № ИнтелТек», - 2003. - 432с. 10. Макацария А.Д., Мищенко А.Л. Вопросы циркуляторной адаптации системы гемостаза при физиологической беременности и синдром диссеминированного внутрисосудистого свертывания //Акушерство и гинекология. - 1997. - №1. - с.41-45. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601