Пристрій для відновлення ушкоджених провідних шляхів нервової системи за о.о.нахабою

1. Пристрій для відновлення ушкоджених провідних шляхів нервової системи, що складається з біологічної й електричної контактних поверхонь, який відрізняється тим, що він являє собою камеру 1 з отворами, поміщену в герметичний корпус 3, з'єднану з вакуумним мікронасосом 4, має мікрокабель 5, розташований усередині камери, який складається з провідників 6, покритих лаковою ізоляцією, кінці яких покриті біологічно інерт ним металом, крім того мікрокабель на дистальному кінці має спеціальну контактну поверхню 8 для специфічного з'єднання її з провідними шляхами 10 нервової системи. 2. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що отвори камери 2 розташовані проксимальніше дистального кінця мікрокабелю 5. З Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що електрична контактна поверхня 8 виконана у вигляді півсфери. 4. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що дистальний кінець камери 1 виконаний у вигляді розтруба 9, що виходить з передньої поверхні герметичного корпуса 3 на 3-5 мм. Корисна модель відноситься до медичної техніки й електроніки, зокрема, до пристроїв, що підключаються до провідних шляхів нервової системи, і може бути використана в нейрохірургії для протезування ушкоджених ділянок провідних шляхів нервової системи. Відомо, що не всі ділянки провідних шляхів можуть самовільно відновитися після їх ушкодження. Тому виникла необхідність створення електронних пристроїв, котрі були би здатними виконувати функції ушкоджених ділянок провідних шляхів Але сучасна біоелектроніка та мікроелектродна техніка не дозволяє підключатися до аксональних трактів нервової системи. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є пристрій для відновлення зору американського виробництва, що включає мікроелектроди з біологічно інертного металу, введені у визначені ділянки зорової кори і за допомогою мікрокабелю пов'язані з відеокамерою [1, 2, 3] Недоліком такого пристрою є низька специфічність з'єднання пристрою з нейронами зорової кори, яка обумовлена тим, що електроди підключаються не до поодиноких аксонів, що є необхідною умовою стимуляції строго специфічних нейронів, а до ділянок зорової кори, які зв'язані із сотнями інших нейронів, а також тим, що тривалий контакт із корою згодом може привести до її епілептизації. В основу корисної моделі поставлена задача розробки пристрою для відновлення ушкоджених ділянок провідних шляхів нервової системи, в якому за рахунок оригінального конструктивного рішення забезпечується максимальне зближення контактних поверхонь пристрою 8 і провідного шляху 10 нервової' системи, а також надійна фіксація пристрою. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно корисної моделі, пристрій для відновлення ушкоджених ділянок провідних шляхів нервової" системи являє собою камеру з отворами, поміщену в герметичний корпус, з'єднану з вакуумним мікронасосом, мікрокабель, розташований усередині камери, який складається з провідників, покритих лаковою ізоляцією, КІНЦІ ЯКИХ анодоеані біологічно інертним металом, крім того, мікрокабель на дистальному кінці має спеціальну контактну поверхню, для специфічного з'єднання м з провідними шляхами нервової системи, крім того, отвори камери розташовані проксимальніше дистального кінця мікрокабелю, а електрична контактна поверхня має форму напівсфери і дистальний кінець камери виконаний у вигляді розтруба, що виходить з передньої поверхні герметичного корпуса на 3-5 мм. На Фіг. схематично представлений пристрій для відновлення ушкоджених провідних шляхів нервової системи, поздовжній розріз, де: о со CD 4669 1 - камера; 2 - отвори; 3 - корпус герметичний; 4 - мікронасос вакуумний; 5 - мікрокабель; 6 - провідники; 7 -ізоляція лакова; 8 - поверхня контактна спеціальна, 9 - розтруб; 10 - провідні шляхи. Пристрій складається з камери 1 з отворами 2, герметичного корпуса 3, з'єднаного з вакуумним мікронасосом 4, мікрокабелю 5, розташованого усередині камери, який складається з провідників 6, покритих лаковою ізоляцією 7, кінці яких покриті біологічно інертним металом, спеціальної контактної поверхні 8, що розташована на дистальному кінці мікрокабелю, для специфічного з'єднання її з провідними шляхами 10 нервової'системи. Пристрій реалізується наступним чином. Після виконання відповідного операційного доступу до ушкодженої ділянки провідного шляху її перетинають гострою бритвою вище місця ушкодження. До сформованої кукси провідного шляху підводиться розтруб 9 пристрою до їхнього щільного зіткнення. Потім, за допомогою мікронасоса 4, з камери 1 відкачується повітря доти, поки не відбудеться щільний контакт між куксою 10 і спеціальною сферичною контактною поверхнею 8 мікрокабелю 5 Далі в корпусі 3 постійно підтримується слабке розрідження {тиск нижче атмосферного), для надійної фіксації пристрою і для постійного видалення тканевоі рідини, що накопичується між контактними поверхнями 8 і 10, через отвори 2 камери 1, що понукає куксу рухатися до сферичної контактної поверхні. Звуження камери в області розтруба забезпечує герметичний контакт кукси 10 із внутрішніми стінками камери 1, а сферична форма контактної поверхні 8 перешкоджає скупчуванню рідини в місці контакту двох поверхонь 8 і 10. Розташування отворів 2 проксимальніше дистального кінця мікрокабелю 5 зумовлене необхідністю максимального видалення рідини і повітря між контактними поверхнями. В порівнянні з прототипом, запропонований пристрій має ряд переваг: - у зв'язку з тим, що електроди мікрокабелю 5 підключені до конкретних аксонів провідного шляху, а не до дендритної мережі, специфічність такого з'єднання значно вище; - скорочення часу підключення електродів пристрою до провідного шляху; - більш надійна фіксація пристрою за рахунок виникнення градієнта тисків між куксою І порожниною камери 1; - досягнення більшої специфічності з'єднання контактних поверхонь за рахунок зменшення відстані між ними, що можливо тільки при використанні градієнта тисків і постійного видалення рідини, яка накопичується між ними, - технологія використання запропонованого пристрою дозволяє майже миттєво закрити ушкоджені аксони при травмах або операціях і відновити їхні нормальні мембранні потенціали. Література. 1. Э.С. Аветисов, Ю.З. Розенблюм. Вопросы офтальмологии в кибернетическом освещении. М., «Медицина», 1973; 2. Костюк П.Г. Микроэлектродная техника. Киев, изд-во Академии наук УССР, 1960; 3 Мещерский P.M. Методика микроэлектродного исследования. М., Медгиз, 1960. Повітря з камери 1 через отвори 2 надходить у герметичний корпус 3, відкіля він постійно відкачується мікронасосом 4. Усе це призводить до формування градієнта тиску між куксою і порожниною 2 3 1 10 ФІг Комп'ютерна верстка А Крулевский Підписне Тираж 37 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП 'Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601