Спосіб протезування молочних залоз

Спосіб протезування молочних залоз шляхом імплантації силіконових імплантатів, вкритих мікрополіуретановою піною, який відрізняється тим, що після імплантування здійснюють щодобове однократне внутрішньовенне введення пентоксифіліну в дозі 0,1-0,2 г протягом семи - десяти діб. (19) (21) u200908256 (22) 05.08.2009 (24) 11.01.2010 (46) 11.01.2010, Бюл.№ 1, 2010 р. (72) ПАТЛАЖАН ГЕННАДІЙ ІГОРЕВИЧ (73) ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 47008 кційно-септичних ускладнень. Подібні ускладнення спостерігаються в різний термін з моменту імплантування і можуть виникати у 1,5-7,5% загального числа оперованих жінок [2]. Найбільш близьким до заявляемого технічного рішення є спосіб протезування молочної залози силіконовими імплантатами, які вкриті мікрополіуретановой піною [4]. Подібні імплантати мають переваги в сенсі формування більш міцного зв'язку поверхні імплантату з оточуючими тканинами за рахунок текстурованої поверхні імплантату та підвищення біосумісності покрову імплантату. Але, при використанні подібних імплантатів на тлі зниження ризику його механічної міграції, зберігається вірогідність виникнення інфекційносептичних ускладнень, яка підвищується у віддаленому післяопераційному періоді. Так, згідно власних даних, використання подібних імплантатів у 3 жінок із 97 (3,1%) супроводжувалось виникненням септичного запалення в зоні розташування імплантату, що спостерігалось в термін від 1,5 до 2,7 років з моменту операції. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення існуючого способу, розробка методу адаптації імплантата до оточуючих тканин, яке б не супроводжувалось виникненням інфекційносептичних ускладнень у віддаленому післяопераційному періоді. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно корисної моделі, після імплантування силіконових імплантатів вкритих мікрополіуретановою піною здійснюють щодобове однократне внутрішньовенне введення пентоксифіліну в дозі 0,1-0,2г протягом семи - десяти діб. При вирішенні поставленої задачі ми виходили з того, що можливість виникнення септичних ускладнень обумовлене певними механізмами розвитку асептичного запалення в зоні контакту поверхні імплантату з оточуючими тканинами. Зокрема, вважали, що надмірний викид в зоні контакту прозапальних цитокинів викликає неадекватну продукцію фібробластами колагену з наступною можливістю формування відповідних локальних компартментів, в яких складаються умови росту патогенної флори. Тому, з метою профілактики подібного процесу, ми застосували на ранніх етапах (перша післяопераційна неділя) введення препарату - пентоксифіліну, який здатен попереджати активацію ендогенної системи прозапальних цитокинів. Спосіб виконується наступним чином. Пацієнтці під загальним наркозом через субмамарний, чи периареолярний доступи вводять заздалегідь підготовлені відповідно за розміром та формою силікононий імплантат вкритий шаром мікрополіуретанової піни. Після імплантації з безпосередньому Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 4 післяопераційному періоді (1-3г з моменту операції) пацієнтці внутрішньовенне застосовують пентоксифілін в дозі 0,1-0,2г. Процедуру інфузії препарату повторюють щодобово одноразово протягом семи-десяти діб. Приклад конкретного виконання способу. Хвора Б., 29 років була прооперована з приводу скарг на косметичний стан грудей 15.08.2008 р. Під загальним наркозом пацієнтці через периареолярний доступ було імплантовано білатеральне силіконові імплантати вкриті шаром мікрополіуретанової піни. Через 1,5 г з моменту операції внутрішньовенне проведена інфузія розчину пентоксифіліну (1,5г). Подібна інфузія проводилась щодобово однократно протягом наступних шести діб. Спостереження протягом 2,9 року не виявило скарг пацієнтки на стан імплантатів. Перевагою розробленого способу протезування є те, що у жінок з імплантами не спостерігається інфекційно-септичних ускладнень у віддаленому післяопераційному періоді. Як показала практика використання даної технології, ні в одному випадку не спостерігалось розвитку інфекційно-септичного запалення в зоні знаходження імпланту - всього на протязі 2,5 років спостерігали 35 жінок. Таким чином, розроблений спосіб протезування молочних залоз, у порівнянні з прототипом дозволяє здійснити оперативне втручання з приводу зміни форми та розміру молочних залоз жінки з надійним попередженням можливості виникнення інфекційно-септичних ускладнень у віддаленому післяопераційному періоді. Джерела інформації: 1. Адамян А.А., Светухин A.M., Скуба Н.Д, Полиакриламидный маммарный синдром: клиника, диагностика и лечение // Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. 2001. № 4. С. 20-32. 2. Фесенко Е.П. К вопросу об ультразвуковой диагностике капсулярного фиброза у пациенток с силиконовыми эндопротезами молочной железы// Мат. IX симп. с междунар. участием «Новые диагностические технологии в лучевой диагностике». М., 2006.-С. 119. 3. Cheng N.X., Wang Y.L., Wang J.H., et al. Complications of breast augmentation with injected hydrophilic polyacrylamide gel// Aesthetic Plast. Surg.-2002.- Vol. 26.- P. 375. 4. Handel N.. Gutierrez J. Long-term safety and efficacy of polyurethane foam-covered breast implants // Aesthetic Surgery Journal." 2006.- Vol.26, N3.- P. 265-274. 5. Xie P.B., Shi A. P. Application of polyacrylamide hydrogel in augmentation mammaplasty // Di Yi Jun Da Xue Xue Bao.- 2002. Vol. 22. № 7.-P. 648-649. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601