Спосіб визначення біотрансформації ксенобіотиків у людини

Спосіб визначення бютрансформацм ксенобютиків у людини шляхом виявлення кліренсу Винахід відноситься до області медицини, а саме до патофізюлопй, акушерства та гінекологи, і може бути застосований для визначення бютрансформацм ксенобютиків у людини за кліренсом антипірину нирками Найбільш близьким до запропонованого способу визначення бютрансформацм ксенобютиків у людини є методика вивчення кліренсу антипірину [1,2] При цьому вивчається кінетика змін концентрації креатиншу у плазмі крові чи слині після прийому цього препарату і по характеру та ступеню зменшення КІЛЬКОСТІ визначення бютрансформацм ксенобютиків у людини Можливість метаболізму ксенобютиків є важливою умовою пристосування організму до ХІМІЧНОГО забруднення середовища, а також має суттєву роль у патогенезі багатьох захворювань Однак, у вказаного способу є той недолік, що виконання його має значні обмеження внаслідок того, що потрібно декілька разів збирати кров на дослідження антипірину, а на вивчення його кліренсу за змінами концентрації у слині впливає цілий ряд факторів, що суттєво зменшують точність способу В основу винаходу поставлено задачу вдосконалення способу визначення бютрансформацм ксенобютиків у людини шляхом виявлення кліренсу антипірину нирками, що дозволить підвисити точність оцінки здатності організму людини до метаболізму ксенобютиків Поставлена задача вирішується тим, що, згід антипірину нирками, який відрізняється тим, що обстежуваному призначають натще Юмг антипірину на 1кг маси тіла, через дві години після спорожнення сечового міхура він випиває 0,25% розчин натрію хлориду у КІЛЬКОСТІ 0,5% від маси тіла і через годину знову збирають та вимірюють сечу, у котрій визначають концентрацію антипірину і при відхиленні екскреції в межах 3-4мгта відсотку 1,0±0,2% виведення антипірину від прийнятої КІЛЬКОСТІ, судять про нормальну здатність організму людини до бютрансформацм ксенобютиків но винаходу, обстежуваному призначають натще Юмг антипірину на кг маси тіла, через дві години після спорожнення сечового міхура він випиває 0,25% розчин натрію хлориду у КІЛЬКОСТІ 0,5% від маси тіла і через годину знову збирають та вимірюють сечу, в котрій визначають концентрацію антипірину і при відхиленні екскреції в межах 3 4мг та відсотку 1,0 ± 0,2% виведення антипірину від прийнятої КІЛЬКОСТІ, судять про здатність організму людини до бютрансформацм ксенобютиків, яка вважається нормальною при екскреції антипірину 3 - 4мг, або 1,0 ± 0,2% від прийнятої КІЛЬКОСТІ, про що свідчать дані наведені в таблиці Таблиця П ІП М-о К-о К-я Н-а А-а Ч-ь 3-а Діурез 285 140 150 250 120 220 90 Екскреція антипірину, мг/год 11,63 4,13 5,06 3,01 3,07 5,04 3,02 % від введеного 1,4 0,69 0,84 0,51 0,49 0,78 0,41 В порівнянні з прототипом, зазначений спосіб дозволяє в умовах стабільного діурезу з більшою точність визначити кліренс антипірину і оцінювати СО о 47043 здатність організму до метаболізму ксенобіотиків Приклад виконання винаходу Пацієнтка М-о, маса тіла 70кг, рано натще після спорожнення сечового міхура прийняла 700мг антипірину Через 2 години випила 350мл 0,25% розчину хлориду натрію і бОхв знаходилась в стану спокою в сидячому положенні Після спорожнення сечового міхура встановлена величина діурезу (180мл), концентрація антипірину в сечі (21мг/л), екскреція антипірину (3,78мг/год) та відсоток видаленого антипірину від введеної КІЛЬКОСТІ (0,5%) Література 1 Головенко НЛ , Карасева Т Л Сравнительная биохимия чужеродних соединений Киев Наукова думка, 1983 -200с 2 Викторов А П , Рыба A T Использование антипиринового теста при изучении микросомального окисления лекарственных средств // Фармакология и токсикология -1990 -Т 53, №1 -С 74-77 ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна (044)456-20 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71