Спосіб визначення навантаження контактів здвоєних шин коліс транспортного засобу

Спосіб визначення навантаження контактів здвоєних шин коліс транспортного засобу шляхом установки коліс на вагівниці і вимірювання навантаження, який відрізняється тим, що з метою роздільного визначення сил ваги, які приходяться на кожну шину при відсутності жорстких вимог до взаємного положення коліс відносно датчиків зусиль, кожне колесо зі здвоєними шинами встановлюють на жолобоподібну площадку секції стенда, яка опирається своїми краями на два датчики зусилля, вимірюють силу ваги, яка приходиться на кожен датчик, і відстань від зовнішнього датчика 3 49091 Однак ці способи передбачають визначення загальної маси транспортного засобу або її частки, яка приходиться на міст (вісь). Відомо також спосіб вимірювання навантаження кожного колеса (див. патент №2949691 (ФРГ) кл. G01G19/02. Весы для поколесного взвешивания автомобилей. Опубл. в 1981г.). Згідно цього способу транспортний засіб розміщують на вагах таким чином, що кожне колесо установлюють на свою площадку. На інформаційному табло відображається як сумарна маса транспортного засобу, так і маса, яка приходиться на кожну площадку (колесо). Однак цей спосіб не дозволяє визначити навантаженість контактів внутрішніх і зовнішніх здвоєних шин коліс транспортного засобу. Згідно способу, що пропонується, автотранспортний засіб розміщується на вагах так, що кожне колесо зі здвоєними шинами встановлюють на жолобоподібну (див. Фіг.1) площадку секції стенду (схема однієї секції стенда представлена на Фіг.2), яка опирається своїми краями на два датчики зусилля, виміряють силу ваги, яка приходиться на кожен датчик і відстань від зовнішнього датчика до середини колеса (до умовної площини рівновіддаленої від внутрішньої і зовнішньої шин), а навантаження контактів внутрішньої і зовнішньої шин в вертикальній площині визначають за формулами: L 2 R R RЗ 2 i RЗ R , З де РВ і РЗ - навантаження, які приходяться на внутрішню і зовнішню шини, відповідно; Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 RЗ і RВ - зусилля, які діють на внутрішній і зовнішній датчики секції стенду, відповідно; L - відстань між внутрішнім і зовнішнім датчиками секції стенду; В - відстань між умовними середніми площинами внутрішньої і зовнішньої шин; H - відстань від зовнішнього датчика зусилля до умовної площини рівновіддаленої від внутрішньої і зовнішньої шин. Визначення ваги, яка приходиться на кожну шину, здійснюється шляхом почергового заїзду колесами кожного моста на жолобоподібні площадки правої і лівої секцій стенда (секції однакові). Навантаженість шин передніх коліс визначається складанням сил, які сприймаються датчиками секції стенда. Після заїзду транспортного засобу здвоєними шинами задніх коліс на площадки стенда, фіксують зусилля, діючи на датчики, і відстань від зовнішніх датчиків до середини коліс. По результатам цих вимірів визначають навантаження шин. Процес визначення навантаження шин може бути автоматизований, шляхом введення електричних сигналів від датчиків зусиль і відстані Н (див. Фіг.2) в спеціальний розрахунковий пристрій, запрограмований на рішення приведених рівнянь. Техніко-економічна ефективність запропонованого способу міститься в тім, що, маючи данні про навантаженість контактів кожної шини транспортного засобу, можна обґрунтовано прийняти заходи по обслуговуванню і ремонту, направлені на підтримку показників експлуатаційних властивостей транспортних засобів на оптимальному рівні на протязі всього їх строку експлуатації. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601