Порошковий дріт

1. Порошковий дріт для позапічної обробки чавуну, що складається зі сталевої оболонки й замкненого в ній наповнювача, який відрізняється тим, що наповнювач виконаний у вигляді суміші із гранульованої реагентної компоненти й порошкоподібної екзотермічної компоненти, що знаходяться у співвідношенні 1:(1-3), причому гранульована реагентна компонента містить оксид магнію, вапняк й алюмінієвий порошок у співвідношенні (35):(8-10):1, а порошкоподібний екзотермічний компонент містить окиси заліза й алюмінієвий порошок у співвідношенні (4-5): 1. 2. Порошковий дріт за п. 1, який відрізняється тим, що розмір зерен гранульованої реагентної компоненти знаходиться в межах 1-3 мм. (19) (21) u200911645 (22) 16.11.2009 (24) 26.04.2010 (46) 26.04.2010, Бюл.№ 8, 2010 р. (72) МАТВІЄНКОВ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, КЛИМАНЧУК ВЛАДИСЛАВ ВЛАДИСЛАВОВИЧ, ШЕБАНИЦЬ ЕДУАРД МИКОЛАЙОВИЧ, ДОЛЯ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, КОСОЛАП МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ, ЛУК'ЯНЕНКО ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ, ФЕНТІСОВ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ, КОВАЛЬ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ, КЛАДІТІ ГЕОРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, СТЕФАНЕЦЬ АРТЕМ ВІКТОРОВИЧ (73) ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМ. ІЛЛІЧА" 3 49347 гляді суміші із гранульованої реагентної компоненти й порошкоподібної екзотермічної компоненти, що знаходяться у співвідношенні 1:(1-3), причому гранульована реагентна компонента містить оксид магнію, вапняк й алюмінієвий порошок у співвідношенні (3-5):(8-10):1, а порошкоподібний екзотермічний компонент містить окисли заліза й алюмінієвий порошок у співвідношенні (4-5):1. При цьому розмір зерен гранульованої реагентної компоненти перебуває в межах 1-3мм. Нова сукупність обмежувальних і відмітних ознак є причиною, а досягаємий при цьому технічний результат (внесення змін у фазовий склад наповнювача дроту) – її наслідком. У свою чергу цей результат є причиною, а досягаємий вторинний результат (підвищення ефективності впливу дроту на процеси десульфурації й нагрівання чавуну) - її наслідком. Промислові випробування порошкового дроту проводилися у відділенні позапічної доведення чавуну доменного цеху ВАТ "ММК ім. Ілліча". Порошковий дріт за допомогою трайб-апарату вводився в рідкий чавун. Співвідношення реагентної й екзотермічної компоненти в наповнювачі дроту становило 1:(0,5-3,5). Гранули реагентної компоненти формувалися із суміші порошків магнезиту (88-95% оксиду магнію), вапняку й алюмінію в співвідношенні (2,5-5,5):(7,5-10,5):1, а екзотермічна компонента змішувалась з порошків окалини (85-90% окислів заліза) і алюмінію в співвідношенні (3,5-5,5):1. Після завершення процесу десульфурації ковші з рідким чавуном надходили на міксер мартенівського цеху. При співвідношенні оксиду магнію (магнезиту), вапняку й алюмінієвого порошку в гранулах реагентної компоненти менш 3:8:1 процес десульфурації погіршувався через дефіцит магнію (у вигляді оксиду) і флюсу (у вигляді вапняку), а витрата алюмінію збільшувалась. При співвідношенні оксиду магнію (магнезиту), вапняку й алюмінієвого порошку в гранулах реагентної компоненти більше 5:10:1 відновлення магнію відбувалося повільно й не в повному обсязі через дефіцит алюмінію, а температура чавуну помітно знижувалася. При співвідношенні окислів заліза (окалини) і алюмінієвого порошку в порошкоподібному екзотермічному компоненті менш 4:1 відбувалося не Комп’ютерна верстка М. Ломалова 4 повне згоряння алюмінію, що сповільнювало швидкість підйому температури в зоні реакції й знижувало ступінь відновлення магнію в гранулах реагентної компоненти. При співвідношенні окислів заліза (окалини) і алюмінієвого порошку в порошкоподібному екзотермічному компоненті більше 5:1 спостерігався дефіцит алюмінію, що приводило до неповного відновлення окислів заліза й знижувало ступінь нагрівання рідкого чавуну. При співвідношенні реагентної й екзотермічної компоненти в наповнювачі порошкового дроту більше 1:1 виділюваного екзотермічним компонентом тепла було недостатньо для ефективного проходження відбудовної реакції в реагентній компоненті, що різко знижувало ступінь десульфурації. При співвідношенні реагентної й екзотермічної компоненти в наповнювачі порошкового дроту менш 1:3 спостерігався підривний характер екзотермічних реакцій і викиди чавуну з ковша. При фракції зерен реагентної компоненти менш 1мм наповнювач порошкового дроту ставав практично гомогенною сумішшю, здобуваючи всі недоліки прототипу. При фракції зерен реагентної компоненти більше 3мм оксид магнію в зернах не встигав помітно відновитися в зоні реакції, у результаті чого ступінь десульфурації чавуну різко знижувалася. Як видно з наведених даних, оптимальне співвідношення складових матеріалів у реагентної й екзотермічної компонентах і співвідношення самих компонентів у наповнювачі порошкового дроту спостерігалося тільки при збігу їхніх значень із межами, обговореними в пропонованій корисній моделі. Використання запропонованого порошкового дроту дозволяє зменшити втрати температури чавуну при його обробці, забезпечити стабільний і високий рівень десульфурації чавуну, а також знизити вартість порошкового дроту, необхідного для досягнення однакової із прототипом ступеня десульфурації. Ці переваги досягаються повною мірою тільки у випадку збігу всіх співвідношень із ознаками запропонованого порошкового дроту, які є об'єктами корисної моделі. Використання даного порошкового дроту дозволяє одержати значний економічний ефект. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601