Спосіб дезінфекції кореневих каналів зуба при ендодонтичному лікуванні

Спосіб дезінфекції кореневих каналів зуба при ендодонтичному лікуванні, що полягає у прове 3 50283 1. При використанні киснево-озонової суміші у випадку неповного вимивання гіпохлориту з каналу кореня зуба не відбувається реакції озону з нерозчинними преципитатами, за рахунок чого не утворюється осадок та його випадання, і тим самим підвищується якість подальшого пломбування каналу кореня зуба. 2. Використання киснево-озонової суміші виключає наявність поверхневого натяжіння і створює умови для глибокого проникнення в мікроканальці кореня зуба, за рахунок чого відбувається вплив на 99,9 % мікробів. Опис способу. Пацієнту при ендодонтичному лікуванні виконують іригацію каналів розчином гіпохлориду натрію, концентрація якого від 2,5 до 5,2 %, після цього гіпохлорид натрію ретельно вимивають з каналів стерильною водою або розчином етилендіонінтетраоцтової кислоти ЕДТА (10-15 %), після чого у кореневий канал, пристроєм особливої конструкції, вводять озоново-кисневу суміш, а залишки її видаляють. Під час здійснення запропонованого способу використовували озоново-кисневу суміш різної концентрації-від 1 мг/л до 60 мг/л. Ефективність дезінфікуючої дії озоновокисневої суміші оцінювали слідуючим чином. Пацієнти віком 17-30 років, з хронічними формами періодонтиту (гранулюючим та гранульоматозним), були поділені на 3 групи (по 25 чоловік в кожній). Перша группа - пацієнти, у яких для дезінфекції використовували стандартний протокол іригації кореневих каналів: 15 % розчин ЕДТА → 3 % розчин гіпохлориду натрію. Друга группа - пацієнти, у яких після проведення стандартного протоколу іригації було здійснено промивання каналів 2 % розчином хлоргексидину. Для того, щоб хлоргексидин не взаємодіяв з гіпохлоридом натрію, утворюючи при цьому нерозчинні преціпетати, залишки гіпохлориту натрію Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 з каналу вимивали стерильною водою. Таким чином, протокол іригації каналів був наступним: 15 % розчин ЕДТА → 3 % розчин гіпохлориту натрію → Н2О → 2 % р-р хлоргексидину. Третя група - пацієнти, у яких до стандартного протоколу було здійснено додаткове введення в кореневий канал газоподібної озоново-кисневої суміші. Протокол дезінфекції кореневих каналів був наступним: 15 % розчин ЕДТА → 3 % розчин гіпохлориту натрію → О3↑. В кожній групі пацієнтів проводилось бактеріологічне дослідження флори кореневих каналів до ендодонтичного втручання, потім після інструментальної обробки дезінфекції кореневих каналів з використанням наведених вище протоколів. При аналізуванні результатів бактеріальних посівів було з’ясовано наступне: 1. Найгірший результат при дезінфекції кореневих каналів було отримано у груп, де використовували перший протокол іригації (15 % розчин ЕДТА і 3 % розчином гіпохлориту натрію). Більша частина анаеробних облігатних мікроорганізмів залишилася при такому впливі. Особливо це стосується таких стійких форм як: E.Fecalis, С.Albicans, Fusobacterium. 2. У другій групі, де додатково використовували 2 % розчин хлоргексидину, результати дезінфекції кореневих каналів були значно краще. До 93 % флори у кореневих каналах загинуло при такому впливі. У тому числі і E.Fecalis, C.Albicans. 3. У третій групі, при використанні озоновокисневої суміші, результат був ще краще. До 98,7 % флори у кореневих каналах загинуло на протязі 5-10 секунд впливу озоново-кисневої суміші. Ми помітили цікаву залежність між часом впливу і концентрацією озону в озоново-кисневої суміші. Чим менше час впливу, тим вищою повинна бути концентрація озону, Чим більший час впливу, тим меншу концентрацію озону можливо використовувати. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601