Спосіб первинного ушивання рани після екстраперитонеального закриття петельної колостоми

Спосіб первинного ушивання рани після екстраперитонеального закриття петельної колостоми, 3 50316 Спосіб виконують наступним чином. Після ушивання петельної колостоми до цього місця підводять однопросвітну поліхлорвінілову трубку через окрему контрапертуру з боку від основної рани. Над трубкою та ушитою колостомою за допомогою вузлових швів відновлюють цілісність апоневрозу зовнішнього косого м'язу живота. Над ушитим апоневрозом вкладають другу дренажну трубку, яку виводять через іншу контрапертуру з боку від основної рани. Кількість бокових отворів в дренажних трубках повинна бути достатньою для забезпечення адекватного дренування всієї довжини рани. Над укладеною другою дренажною трубкою окремими вузловими швами ушивають підшкірну жирову клітковину. При вираженому прошарку підшкірної жирової клітковини накладають додаткові ряди вузлових швів. Шкірну рану ушивають вузловими адаптуючими вертикальними П-подібними швами за Донатті. Дренажні трубки з'єднують зі 20мл шприцами, які встановлюють на постійне розрідження. Дренування післяопераційної рани, згідно корисної моделі, має наступні переваги: - зменшується частота нагноєнь післяопераційної рани за рахунок постійної активної аспірації ранового ексудату з підапоневротичного простору; - є можливість контролю за перебігом ранового процесу в ушитій ділянці товстої кишки за характером евакуйованого з підапоневротичного простору ексудату; - завдяки ретельному пошаровому ушиванню всіх шарів післяопераційної рани створюються умови для нівелювання ранової порожнини над апоневрозом; - створюється максимальна коаптація однорідних тканин післяопераційної рани та сприятливі умови для загоювання шкірної рани за рахунок активного дренування нижче розташованих тканинних прошарків. Приклад: хворий В., госпіталізований до відділення 09.02.2009 року з діагнозом: Рак нижньоам Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 4 пулярного відділу прямої кишки, IIIст., II клінічна група, ускладнений субкомпенсованою товстокишковою непрохідністю. Стан після низької передньої резекції прямої кишки з накладанням превентивної петельної трансверзостоми від 24.12.2008 року. Хворому 10.02.2009 року виконано екстраперитонеальне закриття петельної трансверзостоми на 3/4 за Мельниковим. Післяопераційну рану ушивали згідно корисної моделі. Перебіг післяопераційного періоду гладкий, дренажі видалено на третю добу після операції, рана загоїлася без ускладнень первинним натягом. Хворий виписаний зі стаціонару на п'яту добу після операції. Шви зняті на сьому добу післяопераційного періоду. Запропонований спосіб застосовувався у лікуванні 11 пацієнтів. У всіх хворих вдалося отримати добрий результат – нагноєння післяопераційної рани, розходження її країв не виявлено. Післяопераційна рана загоїлася первинним натягом. В той же час, з 25 хворих, прооперованих згідно способу-аналогу, у 11 виникли наступні ускладнення: у 5 хворих - нагноєння післяопераційної рани, у 2 пацієнтів – розходження країв рани після зняття швів, у 3 хворих - сероми післяопераційної рани, які ліквідовані після зняття частини швів з операційної рани, а у одного пацієнта виникла товстокишкова нориця, що самостійно закрилася через півтора місяця після операції. У хворих з нагноєннями післяопераційної рани проводилося відкрите ведення рани з її загоєнням вторинним натягом з утворенням грубого післяопераційного рубця. Спосіб, що заявляється, був апробований на базі кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Література: 1. Воробьев Г.И., Цырков П.В. Основы хирургии кишечных стом. М.: ЗАО "Издательство "Стольный град", 2002, – 160с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601