Спосіб диференційної діагностики моторної функції товстої кишки у дітей

Спосіб диференційної діагностики моторної функції товстої кишки у дітей, який включає реєстрацію біоелектричної активності за допомогою електроентерогастрографа, який відрізняється тим, що хворому натще проводять реєстрацію біоелектричної активності товстої кишки; при цьому налагоджують електроентерогастрограф за допомогою програмного забезпечення на частоту, яка відповідає роботі досліджуваного відділу товстої кишки в залежності від антропометричних показників та конституційних особливостей організму дитини, потім після стандартизованого сніданку через ЗО хвилин проводять повторну реєстрацію, одержані результати порівнюють із нормами зростання біоелектричної активності після стимуляції стравою і при збільшенні параметрів у 1,5-2 рази діагностують нормальну моторну функцію товстої кишки, при більш високому зростанні діагностують гіперкінетичну моторну функцію товстої кишки, при збільшенні параметрів менше ніж у 1,5 рази діагностують гіпокінетичну моторну функцію товстої кишки. Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до дослідження рухової активності товстого кишечнику і може бути використана в гастроентерології та дитячій гастроентерології. Існують різні способи діагностики та об'єктивної оцінки скорочувальної функції кишечнику наприклад, радіотелеметричний (RU02154982C2 А61В5/05), балонокімографічний (SU 1281245A1 А 61В5Ю0). Для визначення біоелектричної активності (БЕА) товстої кишки застосовують колоентероміографію (Фролькис А.В. Функциональные заболевания желудочнокишечного тракта. Ленинград, «Медицина» 1991, 202с). Спосіб полягає в наступному. Хворому через ректоскоп вводять спеціальний зонд і за допомогою присоски закріплюють до слизової оболонки кишки. Для запису потенціалів використовують прості контактні електроди, або електроди, які проколюють слизову. Застосування таких досліджень у широкому обсязі, особливо в педіатрії, неможливе у зв'язку з їх небезпечністю, важкістю у виконанні. Найбільш перспективними та зручними для пацієнта і лікаря є способи та прилади для оцінки біоелектричної активності органів шлунковокишкового тракту (ШКТ) з поверхні тіла. Існує спосіб діагностики скорочувальної здібності органів ШКТ за допомогою приладу CEGG4 (Патент Великобританії №900223, А61В 1/26). Цей спосіб полягає в тому, що реєстрацію сигналу здійснюють за допомогою 4-х електродів, які накладають на кінцівки. За допомогою аналого-цифрового перетворювача, вбудованого в підсилювач комп'ютера з приладом, здійснюється передача сигналу у ЕОМ, програмна його фільтрація і подальша обробка. Програмне забезпечення дозволяє продивитися одержану криву з часовими характеристиками і амплітудою, що відображається на моніторі, записати базу даних і роздрукувати на принтері. Недоліками способу є вузька діагностична спрямованість, низька точність. Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб реєстрації біопотенціалів шлунку за допомогою електрогастрографа ЭГС-4М та двох нашкірних електродів (Белоусов Ю. В. Гастроэнтерология детского возраста. X., Консун.- 2000.С.87-88). Перший електрод накладають пацієнту на праву ногу. Другий встановлюється у місці про О) о о ю