Спосіб визначення оклюзійної висоти прикусу

Спосіб визначення оклюзійної висоти прикусу, що включає визначення параметрів обличчя, який відрізняється тим, що за допомогою штангенциркуля на шкірі обличчя позначають точки: N - назіон (ділянка найбільшого заглиблення на шкірі, що відповідає носолобному шву), Sn - субназале (ділянка шкірного заглиблення, що відповідає переходу верхньої губи в шкірну перегородку носа), L точка, яка лежить на серединній лінії обличчя на 3 51470 заглиблення на шкірі, що відповідає носо-лобному шву), Sn - субназале (ділянка шкірного заглиблення,що відповідає переходу верхньої губи в шкірну перегородку носа), L-точка, яка лежить на серединній лінії обличчя на межі переходу червоної кайми нижньої губи в шкіру нижньої губи, X - точка, яка є нижнім краєм смужки лейкопластиру довжиною, яка дорівнює кореню квадратному з NSn, приклеєного щільно до шкіри нижньої губи від місця переходу червоної облямівки нижньої губи в шкіру нижньої губи вниз по серединній лінії обличчя, визначають відстань між точками N та Sn, отримують корінь квадратний від NSn і визначають відстань між точками L та X, при відсутності порушень висоти прикусу відстань N-X дорівнює відстані 2N-Sn, при зменшенні відстані N-X по відношенню до відстані 2N-Sn встановлюють зниження висоти прикусу, при збільшенні - збільшення висоти прикусу. Спосіб здійснюється наступним чином: Визначають відстань між точками N та Sn, отримують корінь квадратний, це значення - відстань між точками L та X. При відсутності порушень висоти прикусу відстань N-X дорівнює відстані 2NSn. При зменшенні відстані N-X по відношенню до відстані 2N-Sn встановлюють зниження висоти прикусу, при збільшенні - підвищення. XL = корінь квадратний з NSn; NX = 2NSn, де NX - величина, яку визначали (ідеальне співвідношення щелеп по вертикалі, враховуючи, що серединна лінія співпадає на верхній та нижній щелепах) і яка в нормі дорівнює 2N-Sn. Висота прикусу визначена між точками N-X штангенциркулем. Комп’ютерна верстка І.Скворцова 4 Конкретний приклад виконання: Історія хвороби 7, хворої В., діагноз: патологічна стертість твердих тканин зубів 2 ступеню, генералізована, горизонтальна. За нашим способом встановили, що оклюзійна висота прикусу в звичній оклюзії знижена на 6 мм між точками N-X: N-X = 8.6 см; N-Sn = 4.6 см; норма для даного пацієнта N-X = 2N-Sn = 9.2 см. Отримано комп'ютерні томограми скроневонижньощелепного суглоба (СНЩС) до лікування в положенні центральної звичної оклюзії. На комп'ютерних томограмах встановлено звуження верхньої та задньої суглобових щілин та розширення передньої з обох боків, що свідчить про зниження оклюзійної висоти прикусу. За способом, що заявляється було обстежено 12 пацієнтів із зниженою висотою прикусу та 30 пацієнтів з інтактним зубним рядом. Спосіб може використовуватись з метою діагностики порушень висоти прикуса та для визначення оклюзійної висоти прикусу (при співпаданні серединної лінії). Список літератури: 1. Пат. 2103047 RU, А61С19105. Цимбалистов А.В., Миняева В.А., Войтацкая И.В. Сергеева Г.А., Петросян Л.Б., Гаврилов Е.М., (RU) Заявка 94010729/14. Заявл. 29.03.1994. Опубл. 10.02 1998 (1) 2. Дворник В.М. "Пристрій для визначення міжальвеолярної висоти" 14708 UA, A61C 19/04 3. Н.Г. Аболмасов., Н.Н. Аболмасов., В.А. Бычков., А. Аль-Хаким "Ортопедическая стоматология" с. 461. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601