Спосіб переробки осаду очисних споруд і ставкового мулу методом біологічної ферментації

Спосіб переробки осаду очисних споруд та ставкового мулу методом біологічної ферментації, який характеризується тим, що перед ферментаці 3 52957 [3], та спосіб переробки органічних відходів шкіряного виробництва [4]. Але завданням даних способів є одержання високоякісних органічних добрив шляхом переробки методом біологічної ферментації органічних відходів птахофабрик і шкіряного виробництва. Завданням корисної моделі є переробка ставкового мулу та осаду очисних споруд з додаванням в компостну суміш необхідних компонентів (пташиний послід, гній ВРХ, свиней, тирса, солома, очерет, торф та інші) у високоефективні екологічні добрива нового покоління універсальної дії методом біологічної ферментації шляхом створення оптимального процесу аеробної ферментації за рахунок витримування необхідних параметрів кислотності, температури та вологості компостної суміші на всіх етапах ферментації, створюють оптимальні умови для розвитку мезофільної (3540°С) і термофільної (50-75°С) мікрофлори, за рахунок життєдіяльності якої проходить інтенсивне розкладання підготовленої до ферментації компостної суміші із органічних відходів птахофабрик. За результатами проведених нами досліджень підібрано кращі варіанти компостних сумішей. Для кращого розуміння матеріалів заявки пропонуємо конкретні приклади. Приклад № 1 Спосіб переробки осаду очисних споруд та ставкового мулу. Вихідною сировиною для біологічної ферментації є ставковий мул 30-70%, пташиний послід 7030%. Приклад № 2 Спосіб переробки осаду очисних споруд та ставкового мулу. Вихідною сировиною для біологічної ферментації є ставковий мул 40-60%, і гній ВРХ 60-40% з додаванням тирси. Приклад № 3 Спосіб переробки осаду очисних споруд та ставкового мулу. Вихідною сировиною для біологічної ферментації є ставковий мул 30-50%, гній свиней 40-60% з додаванням подрібненої соломи або листя, або тирса, або очерет - 10-15%. Приклад № 4 Спосіб переробки осаду очисних споруд та ставкового мулу. Вихідною сировиною для біологічної ферментації є ставковий мул 35-45%, осад очисних споруд 30-40%, пташиний послід 20-30%, торф 20-30%. Приклад № 5 Спосіб переробки осаду очисних споруд та ставкового мулу. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 4 Вихідною сировиною для біологічної ферментації є осад очисних споруд 30-40%. пташиний послід 40-60%, тирса 10-20%, з додаванням "Вермистиму-Д" - 0,5%. Приклад № 6 Спосіб переробки осаду очисних споруд та ставкового мулу. Вихідною сировиною для біологічної ферментації є осад очисних споруд 35-45%, гній ВРХ 5060%, торф 15-20% з додаванням 1-2% каїніту та фосфорного борошна. Рецепт компостної суміші для кожної партії в усіх варіантах визначається розрахунковим методом за показниками вмісту вологи, азоту і вуглецю. Вихідні компоненти на майданчику ретельно перемішуються до отримання однорідної суміші вологістю 50-60% і при відношенні азоту до вуглецю 1:20-1:30. Після цього компостна суміш завантажується в біоферментатор, де відбувається ферментація, під час якої контролюється температура та вміст кисню. Всі операції проводяться згідно розробленого технологічного регламенту, процес ферментації проходить 7-11 днів. Одержані органічні добрива нового покоління методом прискореної біологічної ферментації ставкового мулу і осаду очисних споруд мають значні переваги як в екологічному, так і в біологічному відношенні до традиційних органічних добрив, зокрема перед пташиним послідом. Застосування їх підвищує родючість ґрунтів за рахунок збагачення їх гумусними сполуками, макро- і мікроелементами. При їх внесенні активізується агрономічно корисна мікрофлора, завдяки термофільним мікроорганізмам і бактеріям покращується фітосанітарний стан агросистем, збільшується урожайність на 20-40%, покращується якість продукції та охорона навколишнього середовища. Література: 1. Васильєв В.А., Минеев В.Г. и др. Органические удобрения в интенсивном земледелие. - М.: Колос, 1984 - 308с. 2. Ковалев Н.Г. и др. Традиционные органические удобрения на мелиорованных почвах не чорноземья. - Тверь, 2003 - 160с. 3. Патент на корисну модель №50628 від 10.06.2010р. "Спосіб переробки органічних відходів птахофабрик". 4. Патент на корисну модель №33661 від 10.07.2008p. "Спосіб переробки органічних відходів шкіряного виробництва". Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601