Спосіб ведення хворих на рак молочної залози на етапі хірургічного лікування

1. Спосіб ведення хворих на рак молочної залози на етапі хірургічного лікування, що включає проведення загальноприйнятого обстеження хворих до операції, виконання фіброгастроскопії, обстеження супутньої патології за необхідності та проведення радикального оперативного втручання на молочних залозах із приводу раку, який відрізняється тим, що на доопераційному етапі здійснюють психологічну підготовку пацієнтки, проводять бесіди з поясненням необхідності виконання маніпуляцій, встановлення дренажів, у разі планування реконструкції молочної залози/залоз аутологічними тканинами, обов'язкового виконання доплерогафії судин "ніжки" трансплантата для уточнення адекватності кровотоку, гоління та встановлення у разі необхідності сечового катете U 2 (19) 1 3 54579 якості життя пацієнток. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, що включає проведення загальноприйнятого обстеження хворих до операції, обстеження супутньої патології за необхідністю та проведення радикального оперативного втручання на молочних залозах із приводу раку, згідно корисної моделі на доопераційному етапі здійснюють психологічну підготовку пацієнтки, проводять бесіди з поясненням необхідності виконання маніпуляцій, встановлення дренажів; у разі планування реконструкції молочної залози/залоз аутологічними тканинами обов'язкового виконання доплерогафії судин «ніжки» трансплантату для уточнення адекватності кровотоку, гоління та встановлення у разі необхідності сечового катетера в день операції; оперування проводять двома бригадами, вводять антибіотики широкого спектру дії на початку операції, мінімізують операційну травму, замінюють дефекти черевної стінки штучними трансплантатами, використовують шовний матеріал, що розсмоктується, проводять адекватну мобілізацію клаптів (без натягу), знімають натяг з країв рани, при необхідності з використанням біоматеріалу; в післяопераційному періоді забезпечують ранню активізацію пацієнтки (через 3-4 години після втручання), переводять пацієнтку на пероральний прийом антибактеріальних препаратів, знеболення виконують ненаркотичними анальгетиками, мінімізують призначення антибіотиків (тільки по суворим показанням), використовують низько-вакуумні дренажі на короткий термін (до 5 діб), одягають компресійну білизну одразу після операції, проводять прогрівання трансплантату при сталій температурі 37°С одразу після закінчення операції та протягом першої доби; з наступного дня після операції призначають місцево гепарини на гелевій основі, сонографічний моніторинг рани, а після реконструкції залози TRAM-клаптем проводять стимуляцію перистальтики. Особливістю даного способу є можливість значно покращити безпосередні результати хірургічного лікування з приводу раку молочної залози Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 за рахунок правильного перед-, інтра- та післяопераційного ведення хворих на рак молочної залози. Приклад конкретного виконання: Хворій Г. Н.О., 53 років, в 2001 році виконано мастектомію за Пейті через рак правої молочної залози 2Б стадії T2N1M0 2 клінічна група та проведена післяопераційна хіміопроменева терапія, в 2009 році з приводу раку лівої молочної залози 2Б ст. T2N1M0 2 клінічна група отримала 2 курса неоад'ювантної поліхіміотерапії за схемою FAC, після чого виконана мастектомія за Мадденом зліва з післяопераційною хіміопроменевою терапією. 12.01.2009 року для оперативного лікування поступила до відділення пухлин молочної залози та її пластики і реконструкції Національного інституту раку. 14.01.2010, після попередньої психологічної підготовки та вибору оперативної тактики, хворій виконано двобічну реконструкцію молочних залоз поперечними абдомінальними клаптями на прямих м'язах живота з урахуванням принципів вказаної методики. В післяопераційному періоді протягом 24 годин виконувалось прогрівання алотрансплантатів електричним приладом beurer® HK-110 при сталій температурі 37-37,5°С. В післяопераційному періоді лікування проводилось згідно вище викладених підходів. Подальший перебіг післяопераційного періоду - неускладнений, рани загоїлись первинним натягом, ознак ішемії алотрансплантатів в подальшому не відмічалось. Хвора була виписана додому на 6 добу після операції. Спосіб, що пропонується був апробований в клініці онкології НМУ на базі відділення пухлин молочної залози та її пластики і реконструкції Національного інституту раку протягом 2009-2010 років і показав себе як високоефективний, що дозволяє його рекомендувати для використання в практиці спеціалізованих відділень онкологічних установ. Список літератури: 1. Шайн М. Здравый смысл в неотложной абдоминальной хирургии/ Пер. с англ. - М.: ГЭОТАР МЕД, 2003. - 272с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601