Спосіб лікування хворих на місцевопоширений рак молочної залози

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до онкології і може бути використаний при лікуванні хворих на місцевопоширений рак молочної залози. Основним методом лікування місцевопоширеного раку молочної залози вважають комбінований, де на першому етапі з метою зменьшення ступеню розповсюдженності пухлинного процесу, а також збільшення девіталізуючого ефекту лікування, проводиться неоад'ювантна хіміопроменева терапія з послідуючим хірургічним лікуванням. Як правило, неоад'ювантну поліхіміотерапію проводять системно (внутрішньовенно) по схемі Купера CMF (циклофосфан, метотрексат, 5-фторурацил) або по схемі CAMF (циклофосфан, метотрексат, 5-фторурацил + антрациклини). Відомий класичний варіант неод'ювантної поліхіміотерапії по схемі CMF включає 8-ний курс лікування внутрішньом'язово по 100 мг/м 2 циклофосфана + на 1-й та 8-й дні внутрішньовенно по 40 мг/м 2 та 600 мг/м 2. При схемі CAMF до попереднього режиму хіміотерапії додається антрацикліни (адріабластин, доксорубоміцин, фармарубоміцин) в дозі 30 мг/м 2 (1). При даному режимі та способі введення хіміопрепаратів виникають наступні недоліки: явища диспепсії (нудота, блюво та), лейкопенія різного ступеню. Більш ефективним є проведення неоад'ювантної регіонарної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії за допомогою катетеризації внутрішньої грудної артерії, яка є одним із основних джерелом кровопостачання молочної залози (1, 2). Такий спосіб зменьшує ступінь розповсюдженості пухлинного процесу. За прототип нами взято спосіб лікування хворих на рак молочної залози за Г.В.Бондарем та співаторами, який полягає в проведенні внутрішньоартеріальної регіонарної поліхіміотерапії шляхом катетеризації грудинноакроміальної артерії. [Патент №54001, UA. 7 МПК А 61 В 17/00. / (UA). - З. №97052141. Заявл. 16.04.2002р. Опубл. 17.02.2003р. Спосіб неоад'ювантної внутрішньоартеріальної хіміотерапії при захворюванні на рак молочної залози]. Позитивним в прототипі є те, що цей спосіб проведення неоад'ювантної поліхіміотерапії є селективним, тобто хіміопрепарати діють безпосередньо в ураженому пухлиною органі, що скорочує до мінімуму процент побічних ефектів і небажаних явищ при максимально ефективній позитивній терапевтичній дії на пухлин у молочної залози. Суттєвим недоліком цього способу є обмежена можливість введення хіміопрепаратів різних ешелонів лікування у внутрішню гр удну артерію. При необхідності посилення режиму поліхіміотерапії регіонарне селективне введення антрациклінів або препаратів платини викликає некрози шкіри та підшкірної жирової клітковини молочної залози, що ускладнює, а іноді робить неможливим проведення радикальної мастектомії. В основу винаходу поставлено задачу - удосконалити спосіб лікування хворих на місцевопоширенний рак молочної залози шляхом поєднаного застосування неоад'ювантної регіонарної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії з системним внутрішньовенним введенням хіміопрепаратів, що дозволить провести в повному обсязі, режимі та дозах хіміотерапевтичне лікування, направлене на покращання об'єктивної відповіді на лікування, зменьшення ступеню розповсюдженості пухлинного ураження молочної залози та підвищення абластики операції та максимального девіталізуючого ефекту поліхіміотерапії. Поставлена задача вирішується таким чином. Хворій проводиться катетеризація внутрішньої грудної артерії на ураженій стороні. Під загальним знеболенням на стороні ураження в проекції перетину реберної дуги і медіального краю прямого м'язу живота косим розтином паралельно реберній дузі розтинається шкіра, підшкірна жирова клітковина та поверхневий листок апоневрозу прямого м'язу живота. Волокна прямого м'язу живота обережно розділяються до внутрішнього листка апоневрозу. Виділяється і мобілізується верхня епігастральна артерія, дистальний кінець артерії перев'язується, а в проксимальний за допомогою судинорозширювача вводиться катетер в основний стовбур внутрішньої грудної артерії до рівня хряща 1 ребра, відстань до якого вимірюється заздалегідь. Судина над катетером перев'язується. Рана пошарово ушивається з виведенням катетера назовні через контапертуру і фіксуванням його до шкіри вузловим швом. Катетер промивається 1 мл розчину гепарину. Паралельно із проведенням внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії системно внутрішньовенне вводяться препарати антрациклінового ряду або препарати платини на 1-й та 11-й дні курсу в стандартних терапевтичних дозах. Сеанс внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії проводиться за допомогою апарата "Injectomat cp-PS". При необхідності курси поліхіміотерапії з системною хіміотерапією проводяться кожні 3 тижні. Після закінчення неоад'ювантної поліхіміотерапії проводиться операція -радикальна мастектомія. Таким чином, проводиться поліхіміотерапія в повному обсязі при мінімальних побічних явища х та небажаних ефектах і досягається максимальна абластика під час операції та девіталізація пухлини молочної залози. Прикладом реалізації заявленого винаходу може вважатися витяг з 2-х історій хвороб: І. Хвора P., 1966 року народження. Історія хвороби № 7702. Після проведеного обстеження втановлено діагноз: рак правої молочної залози T4N3M0. "М" в шкіру молочної залози стадія IV, кл.гр. II. Цитологічний висновок: № 1202/24736 (28.10.2003) - клітини з ознаками атипії, походженням із залозистої карциноми. Мамографія (29.10.2003): Рак правої молочної залози з метастазами в підпахвинні лімфатичні вузли. Комбіноване лікування було розпочато з неоад'ювантної внутрішньоартеріальної поліхіотерапії у поєднанні з системним введенням доксорубоміцину. 3.11.2003. виконана катетеризація правої внутрішньої грудної артерії. З 5.11.2003. внутрішньоартеріально розпочинали введення хіміопрепаратів дозатором лікарських речовин. На 1-й та 11-й день хіміотерапії внутрішньовенне крапельне введено по 50 мг доксорубоміцину. Курс лікування склав 11 днів. Сумарна доза введених препаратів: метотрексат - 120 мг, циклофосфан - 2 г, 5-фторурацил - 2,5 г, доксорубоміцин 100 мг на один курс лікування. Хворій провели 1 курс лікування, після чого катетр залишили для проведення ад'ювантної поліхіміотерапії після операції. Після проведеного лікування пухлина та лімфовузли значно зменьшилися в розмірах. II. Хвора Г., 1958 року народження. Історія хвороби № 8728. Після обстеження встановлено діагноз: рак правої молочної залози T3N2M0 (перехід в набряково інфільтративну форму) стадія III, кл.гр. II. Цитологічний висновок: № 67610 (від 5.12.2003) - визначаються клітини залозистої карциноми. Мамографія (1.12.2003): Рак правої молочної залози (начальні прояви переходу в набряково-інфільтративну форму). 15.12.2003 року проведена операція - катетеризація правої внутрішньої грудної артерії. З 16.12.2003 року розпочато лікування. Проводили внутрішньоартеріальне введення хіміопрепаратів дозатором лікувальних речовин у поєднанні з внутрішньовенним введенням доксорубоміцину по 50 мг дворазове на 1-й та 11-й дні. Курс лікування склав 11 днів. Сумарна доза введених препаратів: доксорубоміцин - 100 мг, метотрексат - 120 мг, циклофосфан - 2г, 5-фторурацил - 2,5 г на один курс лікування. Хворій проведено 2 курса лікування з інтервалом в 3 тижні, після чого катетер було залишено для проведення ад'ювантної поліхіміотерапії після операції. У хворої після лікування пальпаторно та рентгенологічно розміри пухлини значно зменьшилися, початкові прояви набряково-інфільтративної форми переведено у вузлову форму, регіонарні лімфовузли не виявлялися, що дало можливість провести слідуючий етап комбінованого лікування - радикальну мастектомію. Ускладнень не було. За заявленою методикою з використанням поєднання внутрішньоартеріальної селективної та внутрішньовенної системної поліхіміотерапії проведено лікування 8 хворим, в усіх випадках зафіксовано на мамографії та УЗ-дослідженнях значне зменьшення або частковий регрес первинної пухлини та регіонарних метастатичних лімфовузлів, що дало можливість провести радикальне хірургічне втручання при поширених формах раку молочної залози. За час спостереження данних за прогресування або рецидиву захворювання не виявлено. Джерела інформації: 1. Гарин A.M., Хлебнов А.В. Справочник практической химиотерапии опухолей, - М.- 1995.- 309 с. 2. Тарутінов B.I., Югрінов О.Г., Скляр С.Ю., Тельний В.В. Неоад'ювантна селективна внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія місцевопоширених форм раку молочної залози // Методичні рекомендації,- Київ,- 2002.-16с. 3. Патент №54001, UA. 7 МПК А 61 В 17/00. / Бондар Г.В., Седаков І.Є., Смирнов В.М., Шепляков М.М. (UA). З.№ 97052141. Заявл. 16.04.2002р. Опубл. 17.02.2003р. Спосіб неоадьювантної внутрішньоартеріальної хіміотерапії при захворюванні на рак молочної залози (прототип).