Дренажний пристрій

Дренажний пристрій, що містить перфоровану трубку, виконану з еластично-пружного полімерно 3 55160 сованими до поверхні шкіри назовні. Після заповнення приладу стерильним промивним розчином через вхідний колектор 3 забезпечується вихід розчину через бокові отвори 2 і промивання органів черевної порожнини, а через вихідний колектор 4 - виведення розчину з порожнини. При цьому при потребі тривалість перебування розчину у порожнині регулюють за допомогою знімної пробки 7. Приклад 1 У лабораторної тварини з експериментальним перитонітом в умовах загального знечулення провели серединну лапаротомію. З метою виведення запального ексудату з черевної порожнини в неї ввели дренажний пристрій таким чином, щоб перфоровані трубки з боковими отворами виявилися зануреними у черевну порожнину. Вхідний та вихідний колектори за допомогою фланців-фіксаторів, зафіксованими до поверхні шкіри назовні. Перед проведенням маніпуляції з промивання черевної порожнини стерильним розчином вихідний колектор закрили знімною пробкою. Після завершення процедури промивання пробку відкрили, в результаті чого рідина вільно вийшла з черевної порожнини. Маніпуляцію завершили після отримання чистої промивної рідини. Приклад 2 У 20 статевозрілих щурів викликали перитоніт. Десяти тваринам, що становили контрольну групу дренування проводили відомим дренажним пристроєм з використанням розчину фурациліну. Іншим десятьом тваринам, що становили експериментальну групу дренування проводили за допомогою запропонованого дренажного при Комп’ютерна верстка М. Ломалова 4 строю також з використанням розчину фурациліну. Після виведення тварин з експерименту проводили лапаротомію та макроскопічне, і мікроскопічне дослідження черевної порожнини та її органів. В обох групах тварин макроскопічно спостерігали гіперемію парієтального та вісцерального листків очеревини з вогнищами крововиливів, проте в контрольній групі на відміну від експериментальної також відмічалось склеювання петель товстої та тонкої кишок. При мікроскопічному дослідженні нирок у контрольній групі спостерігали виражене артеріальне і венозне повнокров'я судин нирки, зниження тонусу гладком'язової оболонки гілки ниркової артерії із розгладжуванням її внутрішньої еластичної мембрани, гідропічну дистрофію епітелію ниркових канальців, що свідчило про активний перебіг запального процесу з відповідними порушеннями органної гемодинаміки. У експериментальній групі мікроскопічно відмічалося помірне артеріальне і венозне повнокров'я судин нирки із збереженням тонусу гладком'язової оболонки артерій, що проявлялося «гофрованістю» їх внутрішньої еластичної мембрани, що може бути свідченням незначних гемодинамічних змін при невисокій активності запального процесу в черевній порожнині. Таким чином, запропонований дренажний пристрій забезпечує вищий, ніж при використанні відомого пристрою-прототипу, рівень функціональної ефективності, і може бути використаний в експериментальній і клінічній хірургії. Джерело інформації, яке слід взяти до уваги: 1. Поляков Н.Г. Дренирование в хирургии. Киев: Здоровье, 1978. - 127с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601