Спосіб діагностики спайкової хвороби за демидовим в.м.

Спосіб діагностики спайкової хвороби, що включає клініко-лабораторне обстеження, який відрізняється тим, що спектрофотометрично проводять визначення рівня активності палуронідази у ексудаті з черевної порожнини при довжині хвилі 402нм з використанням карбазолового реактиву і при підвищенні рівня активності палуронідази вище 280,0МО/мл визначають на ранньому етапі ризик спайкоутворення Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до хірурги і може бути застосований у практичній охороні здоров'я як вдосконалений та чутливий спосіб ранньої діагностики спайкової хвороби ВІДОМІ засоби діагностики спайкової хвороби базуються на визначенні специфічних КЛІНІЧНИХ СИМПТОМІВ цієї патології за допомогло рентгеноскопічного або рентгеноконтрастного обстеження [1] Але, проведення дослідження за допомогою цих методів не дає можливості діагностики спайкової хвороби на доклінічному етапі, тобто до розвитку значних морфологічних змін В цьому випадку хворі нерідко повторно потрапляють до стаціонару у задавненій стадії захворювання, у важких випадках - з кишковою непрохідністю Істотним недоліком рентгенологічного дослідження є його досить низька інформативність, оскільки його дозвільна здатність низька Найбільш близьким до запропонованого є спосіб визначення рівню лужної фосфатази у сироватці крові як ферменту, що є покажчиком стану шлунково-кишкового тракту [2] Ця методика має достатньо високу чутливість та специфічність Однак, визначити підвищений рівень лужної фосфатази у сироватці кразі також можливо лише в випадку, коли патологічний процес призвів вже до досить значущих морфологічних змін у черевній порожнині В основу винаходу поставлено задачу вдосконалення способу діагностики спайкової хвороби за рахунок застосування визначення рівня активності фермента палуронідази у ексудаті з черевної порожнини, що дозволить підвищити вірогідність діагностики на ранньому етапі Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу, проводять визначення рівню активності палуронідази у ексудаті з черевної порожнини спектрофотометрично при довжині хвилі 402нм, з використанім карбазолового реактиву і при підвищенні рівня активності палуронідази вище 280,0МЕ/мл визначають на ранньому етапі ризик спайкоутворення Активність палуронідази оцінювали за методом [3] з карбазоловим реактивом Визначення проводили спектрофотометрично (довжина хвилі 402нм, флюоресценцм - 480нм) Отримані після детекцм дані зрівнювали із завчасно створеною калібровочною кривою по стрептококовій палуронідазі з відомою активністю, вираженій в міжнародних одиницях Спосіб здійснюється таким чином Під наглядом було 38 хворих у ВІЦІ ВІД 42 до 70 років, яких було прооперовано з приводу різноманітної хірургічної патології органів черевної порожнини (гострий апендицит, гострий та хронічний холецистит перфоративна виразка шлунку або дванадцятипалої кишки, тощо) Всім хворим викопувалося відповідне оперативне втручання, що, за звичай, закінчувалося санацією та дренуванням черевної порожнини Згідно винаходу, з метою лабораторної діагностики спайкової хвороби, проводили визначення у перитонеальному ексудаті з черевної порожнини рівню активності палуронідази у ексудаті з черевної порожнини спектрофотометрично при довжині хвилі 402нм, з використанням карбазолового реактиву і при підвищенні рівню активності палуронідази вище 280,0МЕ/мл визначали на ранньому етапі ризик спайкоутворення Якщо рівень палуронідази перевищував ю ю 55292 вказане значення, проводили профілактику ранньої спайкової кишкової непрохідності шляхом застосування внутрішньочеревинниго уведення розчинів фібринолізину та сандостатину або даларпну Завдяки такій тактиці, післяопераційний період таких хворих спливав гладко, будь-яких ускладнень (спайкової непрохідності, важкого післяопераційного парезу кишечника та ш) не відмічено, середній строк перебування хворих у стаціонарі складав 11 ±1 день Усі хворі виписані у задовільному стані При контрольному обстеженні через 1 місяць скарг нема Приклад конкретного застосування способу Хворий Ф , 42 роки звернувся у клініку зі скаргами на сильний біль у животі, нудоту, загальну слабкість, що з'явилися після попереднього психоемоційного стресу, порушень у ДІЄТІ В анамнезі виразкова хвороба дванадцятипалої кишки Об'єктивно стан хворого дуже важкий Язик сухий Живіт напружений, в диханні участі не приймає Пальпаторно - різкий біль у епігастрм, що віддає у спину Визначаються позитивні ознаки перитоніту,рентгеноскопічно - серповидна смужка просвітління під правим куполом діафрагми У лабораторному дослідженні крові - лейкоцитоз до 15,617л Встановлено діагноз перфоративной виразки дванадцятипалої кишки Хворого прооперовано ургентно Виконано операцію ушивання перфоративної виразки із перитонізацією частиною великого сальника та дренуванням черевної порожнини Згідно винаходу, з метою лабораторної діагностики спайкової хвороби проводили визначення рівня активності палуронідази у ексудаті з черевної порожнини спектрофотометричне при довжині хвилі 402нм, з використанням карбазолового реактива і при підвищенні рівня активності палуронідази вище 280,0МЕ/мл визначили на ранньому етапі ри зик спайкоутворення Рівень палуронідази становив 573,5МЕ/мл, тому проводили профілактику ранньої спайкової кишкової непрохідності шляхом застосування внутрішньочеревинного уведення розчинів фібринолізину та сандостатину Після операції хворому призначено голод, у перші 2 доби заборонялося пересуватись Встановлено назогастральний зонд Призначено цефазолін, метропл, гастроцепін, церукал, альмагель, квамател за загальними дозами, а також шфузюнна терапія (гемодез, глюкоза, фізіологічний розчин) Перистальтика кишечника відновилася на 3 добу, здуття або епізодів переймоподібного болю у животі не відмічено Хворий виписаний на 11 добу у задовільному стані При контрольному обстеженні через місяць - скарг нема У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб надає можливість специфічними лабораторними методами діагностувати утворення спайок між органами черевної порожнини, а саме зменшити КІЛЬКІСТЬ післяопераційних ускладнень, скоротити строки лікування, покращити віддалені результати операції Запропонована схема є надійним засобом лабораторної діагностики утворення спайок після операцій на органах черевної порожнини Література 1 Милонов О Б , Тоскин К Д„ Жебровский В В Послеоперационные осложнения и опасности в абдоминальной хирургии - М , 1 9 9 0 2 Колб В Г , Камышников В С Лабораторная диагностика хирургических заболеваний Справ, пособие - Мн Выш шк, 1993-с 185 3 Азаренок К С , Генералов ИИ Определение гиалуронидазной активности методом риванолового сгустка//Клин лаб диагн -1994 -№5 С 38-40 Підписано до друку 03 04 2003 р Тираж 39 прим ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24