Спосіб проведення пролонгованої потенційованої ретроплевральної блокади

Спосіб пролонгованої потенційованої ретроплевральної блокади шляхом здійснення пункції' та катетеризації ретроплеврального простору, який відрізняється тим, що здійснюють блокаду міжреберних нервів та симпатичного стовбура шляхом введення 20-30 мл 0,25 % розчину бупівакашу гідрохлориду через кожні 8-12 годин впродовж 5-7 діб та потенціювання дії анестетика електрофорезом постійним струмом 0,05 мА/см з розташуванням свинцевих електродів загальною площею 300 см 2 в проекції зони контузії на грудну клітку, враховуючи полярність анестетика, з експозицією ЗО хв. один раз на добу. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до анестезіології та реаніматології і може бути використана у лікуванні постраждалих з закритою торакальною травмою, ускладненою забоєм легень, та при іншій легеневій патології. Травми грудної клітки представляють одну з актуальних проблем хірургії пошкоджень та анестезіології. Ураження органів грудної клітки займають третє місце у структурі госпіталізації після пошкоджень опорно-рухового апарату та черепномозкової травми (ЧМТ), і друге місце серед причин летальності після ЧМТ [Флорикян А.К. Хирургия повреждений груди. Харков, "Основа". - 1998. С.61-65-]. В структурі травм грудної клітки в 6065% випадків зустрічаються множинні переломи ребер, які у 40-90% супроводжуються контузією легень [Цыбуляк Г.Н., Бечик С.Л. Ранения и травмы груди. Хирургия. - 1997. - №3. - С.5-10] При цьому, перебіг і наслідки торакальної травми визначають: виражений больовий синдром та альтеративні нейрогуморальні процеси, зумовлені зоною легеневої контузії. А 61М21/00 / Кузнецов А.И.], який передбачає здійснення пункції та катетеризації ретроплеврального простору з наступним введенням анестетика в безпосередній близькості від грудного симпатичного стовбура з урахуванням сегментарної іннервації органів. Спосіб дозволяє досягти подовженого адекватного знеболення та односторонньої симпатичної блокади. Недоліком способу є те, що він здійснює опосередкований вплив на патологічні вогнища в легенях, завдяки вегетативній блокаді. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу ретроплевральної блокади, в якому за рахунок комбінованого застосування медикаментозних засобів та фізіотерапевтичних факторів можливо здійснювати безпосередній вплив на зону контузії в легенях. Поставлена задача вирішується в способі пролонгованої потенційованої ретроплевральної блокади шляхом здійснення пункції та катетеризації ретроплеврального простору, згідно з корисною моделлю, здійснюють блокаду міжреберних нервів та симпатичного стовбура шляхом введення 20-30 мл 0,25% розчину бупівакаїна гідрохлориду через кожні 8-12 годин продовж 5-7 діб та потенціювання дії анестетика електрофорезом постійним струмом 0,05 мА/см з розташуванням свинцевих електродів загальною площею 300 см 2 в проекції зони контузії на грудну клітку, враховуючи полярність анестетика, з експозицією ЗО хв. один раз на добу. Відомо спосіб знеболювання [Патент Рос. Федерации, №2002115438, МКИ, А61М1/00 / Кравченко А. Ф.], який передбачає знеболювання шляхом введення в паравертебральний простір місцевого анестетика, завдяки чому досягається блокада больової імпульсації, однак, не здійснюється вегетативна блокада. Найбільш близьким до заявляемого способу є спосіб [Патент Рос. Федерации, №95110130, МКИ, ю ^> Іґ) ю 5545 Застосування розчину бупівакаїна гідрохлориду дозволяє на тривалий період заблокувати соматичну та вегетативну чутливість, і досягти достатнього рівня знеболювання. Застосування електрофорезу призводить до глибокого проникнення анестетика в зону контузії та блокування патологічних місцевих аксон-рефлексів. Дія гальванічного струму зводиться до інтенсифікації крово- та лімфотіку, стимуляції синтезу сурфактанту, оптимізації процесів саногенезу та репарації в легенях. Запропонований спосіб пролонгованої потенційованої ретроплевральної блокади здійснюють таким чином. Проводять пункцію та катетеризацію за допомогою набору для перидуральної анестезії ретроплеврального простору на стороні пошкодження (у разі двосторонніх переломів ребер, можливий білатеральний варіант) в області ребернохребтового кута з урахуванням кількості зламаних ребер і проекції зони легеневої контузії на грудну клітку з наступним введенням розрахункової дози анестетика подовженої дії - 0,25% розчину бупівакаїна гідрохлориду у дозі 20-30 мл. кожні 8-12 годин на протязі 5-7 діб з моменту травми одночасно з проведенням електрофорезу постійним гальванічним струмом з урахуванням полярності анестетика. Для цього два свинцеві електроди загальною площею 300 см покривають вологими марлевими прокладками Позитивний електрод розташовують на задній стороні грудної клітки, негативний - на передній, у зоні проекції легеневої контузії Електрофорез здійснюють апаратом "Поток-1" при силі струму 0,05 мА/см після ретроплеврального введення анестетика з експозицією ЗО хвилин 1 раз на добу. Приклад Постраждалий Д., поступив у відділення полїтравми Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги з діагнозом: гостра закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку. Закрита торакальна травма, пере Комп'ютерна верстка А. Крулевський ломи IV, V, VI, VII ребер з правої сторони. Забійрозрив правої легені. Правосторонній гемопневмоторакс. При фізікальному обстеженні: запаморочення свідомості, скарги на різкий біль у правій половині грудної клітки та задишку, дифузний ціаноз, тахіпноє до ЗО дих/, відставання правої половини грудної клітки у диханні. Аускультативно: в легенях жорстке дихання з сухими хрипами значно послаблене з правої сторони. На рентгенографії' органів грудної клітки (після дренування правої плевральної порожнини по Бюлау): затемнення середніх та нижніх відділів правої легені за рахунок інфільтрації. SpO2 - 82-85%, EtCO2 - 24-26 mmHg, AT - 140/90 mmHg, ЧСС - 118 скор.', ЦВТ100 т т Н г О . У хворого застосована подовжена ретро плевральна блокада потенційована гальванізацією за вище зазначеним способом на протязі 7 діб з моменту травми (катетеризація ретроплеврального простору проведена в VI міжреберному проміжку по правій лопатковій лінії). На 5-ту добу перебування хворого в стаціонарі, на фоні адекватного знеболення, скарг зі сторони функцій зовнішнього дихання не відмічено. ЧД - 18 дих1, SpO2 - 96-98%, EtCO2 - 36-41 mmHg, AT - 120/75 mmHg, ЧСС - 90 скор', ЦВТ - 50 mmH 2 0. На контрольній рентгенографії органів грудної клітки1 помірне посилення легеневого судинного обрису середніх та базальних відділів правої'легені. Хворий виписаний з лікарні у задовільному стані через 10 діб. Таким чином, спосіб пролонгованої потенційованої ретроплевральної блокади у постраждалих з закритою торакальною травмою дозволяє досягти адекватного знеболення, активно впливати на контузійні вогнища в легенях з метою прискорення процесів саногенезу та репарації, попереджати вторинні деструктивні процеси в легенях, що загалом сприяє ранньому відновленню респіраторних функцій \ зменшенню кількості легеневих ускладнень у даного контингенту хворих. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601