Спосіб довготривалої потенційованої блокади еферентної імпульсації тонкої кишки за допомогою гальванічного струму

Спосіб довготривалої потенційованої блокади еферентної імпульсації тонкої кишки за допомогою гальванічного струму, який відрізняється тим, що 28458 післяопераційних ускладнень на органах черевної порожнини. Суть способу полягає у наступному: під час операції в корінь брижі тонкої кишки після попереднього проколу листка парієтальної очеревини вводять проксимальний кінець мікроіригатора з електродом у своєму просвіті (1) (фіг.) в позаочеревинну клітковину біля зв'язки Трейтца на глибину 5-7 см і фіксують кисетним кетгутовим швом. Дистальний кінець виводять на передню черевну стінку. При проведенні блокади в мікроіригатор вводять 70-100 мл 0,25%-го розчину новокаїну підігрітого до 37°С, електрод підключають до клеми "мінус" гальванічного апарату "ПОТОК-1". Після трансназальної інтубації тонкої кишки багатоканальним зондом (2), в одному з каналів якого розташовано електрод (3), що через бокові отвори (4) має сполучення з просвітом кишки, вводять до 200 мл поляризуючої суміші, та починають гальванізацію, підключивши електрод зонду до клеми "плюс". Проводять гальванізацію одразу після введення розчину новокаїну на протязі однієї години при щільності струму 0,01-0,03 мА/см2. Кількість сеансів залежить від відновлення травної перистальтики кишківника і в середньому становить один-два рази на добу на протязі 1-3 днів. Переваги способу: новокаїн, елімінованими з розчину під дією постійного поля, краще і швидше проникає в нервові структури заочеревинного простору, довший час у них утримується, кількість його введення піддається дозуванню при низькій щільності струму, а це значно безпечніше, ніж при введенні його з шкіри. Дія самого постійного поля на симпатичні ганглії і нервові закінчення призводить до зниження збудливості їх біля позитивного електроду, що підсилює блокуючу дію новокаїну. Особливістю постійного електричного поля є спрямоване переміщення заряджений часток, що знаходяться в рідинах та тканинах, тобто катіонів до катоду, а аніонів - до аноду. Найбільшу рухомість мають іони відносно невеликих розмірів, що мають великий електричний заряд. При цьому під катодом спостерігається збільшення іонів К+, Na+, Са++, Н+, Мg++, під анодом – СІ-, ОН- та інших. Окрім цього, при проходженні електричного струму через електроліти відбувається рух колоїдних молекул та молекул води, що сприяє зменшенню під анодом набряку, а отже, й пониженню внутрішньотканинного тиску та напруження тканин. Під катодом спостерігається зворотня картина – збільшення вмісту води, набряк тканин та підвищення внутрішньотканинного тиску. Особливий інтерес має перерозподіл іонів калію, натрію та кальцію в клітинах стінки кишки, де активний трансмембранний натрій-калієвий перенос забезпечує повільний компонент потенціалу дії, а транспорт іонів кальцію необхідний для реалізації скорочення. Поруч з цим, в місцях контакту електродів з тканинами при проходженні гальванічного струму змінюється активна реакція середовища: під катодом спостерігається відносне збільшення кількості іонів водню, що призводить до зсуву рН в кислий бік, під анодом - навпаки, накопичення гідроксільник аніонів сприяє зсуву рН в лужний бік. Зміна рН тканин є джерелом активної аферентної імпульсації та впливає на швидкість перебігу метаболіч них процесів. Слід зазначити, що існує пряма залежність між вираженістю змін кислотно-лужної рівноваги в тканинах та кількістю струму, що пройшов через них. Рух іонів відбувається не лише в ділянці електродів, а й на шляху проходження силових ліній електромагнітного поля. Останні концентруються в живому організмі в місцях найменшого омічного опору, а це переважно - міжклітинні простори, кровоносні та лімфатичні судини, оболонки нервових стволів та м'язи. Сама електропровідність тканин не є постійною величиною і залежить від зміни водно-електролітної рівноваги та ємнісного опору в них. В зв'язку з цим, тканини, що знаходяться у стані запалення, мають більшу електропровідність, а величина ємнісного опору прямо залежить від функціональної активності клітин, тканин організму, цілісності клітинних мембран, стану нервової та гуморальної систем. Під впливом гальванічного струму в міжелектродному просторі відбувається утворення біологічно активних речовин. Цей процес закономірно залежить від полярності електроду. Ацетілхолін при цьому накопичується на катоді, а холінестераза на аноді. Завдяки гальванізації покращується проведення імпульсів по периферичних нервах. Причому, під негативним полюсом збудливість рецепторів нервових закінчень підвищується, а під позитивним - зменшується. Значні зміни торкаються й симпатико-адреналової системи, біологічне значення яких полягає у підвищенні реактивності організму та функціональної активності тканин, органів та систем. Найбільший терапевтичний ефект спостерігається при щільності струму 0,03-0,05 мА/см2, коли відбувається посилення адсорбційно-трофічної функції клітин та тканин, спрямоване зміщення речовин за градієнтом електричного поля, покращується кровообіг та мікроциркуляція, зменшується зв'язування речовин у крові та підвищується їх активна концентрація. Все це дозволяє рекомендувати використання гальванічного струму для стимуляції рухової активності кишечника в ранньому післяопераційному періоді. У хірургічній практиці, після експериментальної апробації даного способу на тваринах, було використано запропонований спосіб блокади аферентної імпульсації у 5 хворих з парезом кишечнику в ранньому післяопераційному періоді, які були оперовані з приводу розлитого гнійного перитоніту, причиною якого у 2-х випадках була злукова хвороба з некрозом кишечнику, у 2-х випадках – перфоративна виразка ДПК і у одному випадку – гангренозно-перфоративний апендицит. У всіх випадках вдалось відновити самостійну перистальтику раніше на 24-36 годин від загальноприйнятих строків відновлення перистальтики з допомогою традиційних методів стимуляції кишечнику. Запропонований метод дає змогу пролонгувати дію новокаїну, кумулюватм його в заочеревинному просторі, покращити кровопостачання кишки, нормалізувати клітинну електростатику і водносольовий баланс тканин кишківника, що в цілому призводить до відновлення моторно-евакуаторної функції кишечнику. 2 28458 Фіг. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3