Спосіб прогнозування морфофункціональних особливостей коронарного русла у хворих на іхс, після перенесеного інфаркту міокарда

Спосіб прогнозування морфофункціональних особливостей коронарного русла у хворих на ІХС, після перенесеного інфаркту міокарда, що передбачає проведення навантажувальних проб та здійснення висновку по їх результатах, який відрізняється тим, що визначають за допомогою велоергометра рівень порогової потужності наван 3 55913 ного інфаркту міокарда, передбачає проведення навантажувальних проб та здійснення висновку по їх результатах. Новим у способі є те, що визначають за допомогою велоергометра рівень порогової потужності навантаження, та у випадку, коли цей рівень становить менше 50 ват - роблять прогноз про наявність багатосудинного ураження коронарних артерій не менше як у 67% випадків та наявність оклюзій (субоклюзій) трьох судин не менше як у 39% випадків; у випадку коли визначений рівень порогової потужності навантаження знаходиться у межах 50-75 ват роблять прогноз про наявність багатосудинного ураження коронарних артерій не більш як у 52% випадків та наявність оклюзій (субоклюзій) трьох судин не більш як у 14% випадків, а у випадку коли визначений рівень порогової потужності навантаження становить 100 ват і більше, роблять прогноз про наявність багатосудинного ураження коронарних артерій не більш як у 11% хворих та прогнозують відсутність оклюзій (субоклюзій) трьох судин. Запропонований спосіб дозволяє простими засобами здійснити попереднє дослідження, на підставі якого визначити прогностичні морфофункціональні особливості коронарного русла, та прийняти рішення у загрозливих ситуаціях про необхідність спеціального дослідження (коронароангіографії), та прогнозувати подальшу тактику хірургічного втручання на коронарних судинах. Спосіб ілюструється прикладами його застосування та Таблицею 1, на якій відображено результати морфофункціональних особливостей коронарного русла у хворих при різних рівнях порогового навантаження на велоергометрі. Приклади: Хвора Г., 56 років, перенесла повторний інфаркт міокарда передньо-перетинково-верхівкової локалізації. При проведенні навантажувального 4 тесту на велоергометрі «ВЕ-02» з використанням ЕКГ-регістратора «Schiller АТ-6» в строк 3 місяці від розвитку IМ виявлена порогова потужність 25 Ват з депресією сегменту ST у відведеннях V3-V6 до 1,5мм. При додатковому проведенні коронароангіографії у хворої виявили багатосудинне ураження з 100% оклюзією передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії (ПМШГ ЛКА), 100% оклюзією згинаючої гілки лівої коронарної артерії (ОГ ЛКА), 90% звуженням правої коронарної артерії (ПКА) та 100% звуженням діагональної гілки лівої коронарної артерії (ДГ ЛКА). Було рекомендовано проведення операції аортокоронарного шунтування (АКШ). Хворий Л., 50 років, переніс Q-IM задньодіафрагмальної локалізації. При проведенні навантажувального тесту на велоергометрі «ВЕ-02» з використанням ЕКГ-регістратора «Schiller АТ-6» в строк 3 місяці від розвитку IМ виявлена порогова потужність 75 Ват з депресією сегменту ST у відведеннях V4-V6 до 1,5 мм і розвитком нападу стенокардії. При додатковому проведенні коронароангіографії у хворого виявили 100% оклюзію ПКА, 50% звуження ПМШГ ЛКА, 50% звуження ОГ ЛКА, 50% звуження ДГ ЛКА. Хворому було рекомендовано проведення операції АКШ. Хворий П., переніс не-Q-IM передньоперетинково-верхівкової ділянки лівого шлуночка. При проведенні навантажувального тесту на велоергометрі «ВЕ-02» з використанням ЕКГрегістратора «Schiller AT-6» в строк 3 місяці від розвитку IМ виявлена порогова потужність навантаження 125 Ват з появою депресії сегменту ST до 1мм у відведеннях V4-V6. Проведена коронароангіографія виявила у хворого одно-судинне ураження ПМШГ ЛКА зі стенозом до 75%. Таблиця 1 Показник Трьох судинне ураження, ос. (%) Оклюзії/субоклюзії 3 судин, ос. (%) Комп’ютерна верстка Л. Купенко