Спосіб прогнозування перебігу гострого інфаркту міокарда

Спосіб прогнозування перебігу гострого інфаркту міокарда (ГІМ), при якому враховують такі прогностичні критерії, як вік пацієнта та функція лівого шлуночка, і для визначення прогностичного коефіцієнта (А) використовують регресійний аналіз, який відрізняється тим, що додатково враховують такі прогностичні критерії як частота серцевих скорочень, електрокардіографічний бал Сельвестра, діастолічний артеріальний тиск, сумарне зміщення сегмента ST, сумарна елевація сегмента ST, наявність захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі, тип ГІМ, локалізація ГІМ, пульсовий тиск, а для визначення прогностичного коефіцієнта (А) перебігу ГІМ використовують формулу, виведену за допомогою ЛІНІЙНОГО регресійного аналізу А = - 0,012 + 0,121 х Ф1 + 0,192 х Ф2 + 0,26 х ФЗ + 0,098 х Ф4 + 0,004 х Ф5 + 0,203 х Ф6 - 0,001 х Ф7 + 0,073 х Ф8 + 0,187 х Ф9 + 0,079 х Ф10 + 0,152 х Ф11-0,002хФ12, де А - прогностичний коефіцієнт ускладненого, аж до летальних наслідків, перебігу ГІМ (максимальне значення = 1, мінімальне = 0), Винахід, що заявляється відноситься до медицини, точніше до кардіологи і призначений для прогнозування перебігу гострого інфаркту міокарда, а саме ускладненого перебігу гострого інфаркту міокарда (ГІМ), в тому числі і летальних наслідків Серцево-судинна патологія за даними ВООЗ посідає перше місце серед усіх причин смертності Найгострішою формою захворювання серця є ГІМ За даними епідеміологічних досліджень половина Ф1 - частота серцевих скорочень (> 80 уд/хв = 1, інше = 0), Ф2 - електрокардіографічний бал Сельвестра (> 7 = 1, ш ш е = 0), ФЗ - діастолічний артеріальний тиск ( 12 мм = 1, інше = 0), Ф9 - захворювання шлунково-кишкового тракту у анамнезі (є = 1, немає = 0), Ф 10 -тип ГІМ (трансмуральний = 1, інше = 0), Ф11 -локалізація ГІМ (міжшлуночкова перегородка = 1, шше= 0), Ф12 - пульсовий тиск (у мм рт ст), і в разі значення прогностичного коефіцієнта А 0,43 прогнозується високий ризик ускладненого, аж до летальних наслідків, перебігу ГІМ всіх смертей пов'язаних з розвитком ГІМ виникають протягом перших ЗО діб, а середній 30й денний рівень смертності при цьому захворюванні коливається від 12 до 20% 3 огляду на це важливо швидко та точно визначити прогноз для кожного окремого пацієнта Існуючі методи прогнозування мають суттєві обмеження, які пов'язанні з тим, що в зв'язку з використанням недостатньої КІЛЬКОСТІ інформативних критеріїв ускладненого перебігу ГІМ, знижується точність О со 47301 прогнозування Разом з тим, точне визначення прогнозу при ГІМ є надзвичайно важливим, оскільки у багатьох випадках необхідність застосування того чи іншого лікувального заходу визначити доволі тяжко (напр , тромболізис при задньому інфаркті після перших 6 годин, або при передньому пізніше 12 годин від початку симптоматики, проведення тромболізису за наявності відносних або навіть абсолютних протипоказів, вибір антитромботичної терапії, необхідність призначення профілактичного антиаритмічного лікування, застосування інгібіторів АПФ, пполіпідемічної терапії тощо), і за результатами досліджень ці заходи можуть мати ефективність у групах високого ризику виникнення ускладнень, однак не будуть корисними або будуть навіть шкідливими для пацієнтів з низьким ризиком ускладненого, аж до летальних наслідків, перебігом ГІМ Однак, існуючі способи прогнозування не забезпечують необхідної точності Так, відомий спосіб прогнозування перебігу ГІМ, який передбачає використання визначення маркерів некротичного (КФК) та репаративного (сіркомукоїд) процесів Якщо часовий проміжок між їхніми максимумами становить 4 - 5 діб, то кажуть про неускладнений характер перебігу Якщо 6 - 8 діб то ускладнений [1] Основною вадою цієї методики є недостатня точність через те, що, як встановлено на теперішній час, КФК є низькоспецифічною стосовно характеристики розвитку ГІМ, оскільки цей фермент знаходиться також і у скелетних м'язах, і може підвищуватися при їхньому пошкодженні навіть внаслідок виконання внутрішньом'язових ІН'ЄКЦІЙ Окрім того, слід враховувати, що застосування сучасних засобів лікування (тромболізис) значно змінило динамічні характеристики вивільнення біохімічних маркерів некрозу (КФК), що також значно знижує точність прогнозування згідно з даною методикою Відомий також спосіб прогнозування, який передбачає прогнозування наслідків гострого інфаркту прогнозування за допомогою визначення параметрів гемодинаміки та коефіцієнту торпідності кардюгенного шоку, при цьому додатково визначають індекс ризику розвитку ускладнень та при різних значеннях індексу ризику розвитку ускладнень прогнозують сприятливі або несприятливі наслідки гострого інфаркту міокарда [2] Основною вадою даного і способу є низька точність, через те, що прогноз при гострому інфаркту міокарда визначається не лише гемодинамічними змінами та значною мірою обумовлюється такими факторами як коморбідна патологія, ступінь ураження серцевого м'язу тощо Найближчим аналогом (прототипом) є спосіб прогнозування перебігу гострого інфаркту міокарду запропонований, Bemmg J etal (1992) [3] Автори розробили прогностичний тест для рутинної експрес-діагностики фатальних ускладнень гострого інфаркту міокарда, де кінцевою точкою була смертність протягом перших 2-х МІСЯЦІВ захворювання Прогностична модель складалася за результатами обстеження 201 пацієнта протягом перших 72 годин від початку симптоматики Було досліджено взаємозв'язок між КЛІНІЧНИМИ показниками (стать, вік, попередні та повторні ГІМ, аритмії, зупинка серця, максимальний рівень КФК-МВ), ранніми показникиам функції лівого шлуночка та смертністю Тільки такі показники, як вік пацієнта та функція лівого шлуночка (ФЛШ) виявилися незалежними предикторами смертності (р0,43 61% 0,3-0,42 62-82% 77-89% 47-60% 90-94%