Спосіб трансплантації амніотичної оболонки

Спосіб трансплантації амніотичної оболонки, що полягає у покращенні фіксації та попередженні 3 56609 шкірі повік, до країв повік вона фіксується вузликовими швами нейлон 10/0. Однак, дані способи мають суттєві недоліки. Внаслідок такої фіксації АО швидко лізується та не встигає виконати свою терапевтичну дію (досягти епітелізації рогівки), що призводить до необхідності неодноразово повторювати операцію. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу ТАО, що дозволить покращити умови фіксації АО, уникнути її швидкого лізису та подовжити терапевтичну дію АО на рогівку. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі трансплантації амніотичної оболонки, що полягає у покритті рогівки амніотичною оболонкою (АО) і її фіксації, стосовно корисної моделі, що фіксація амніотичної оболонки відбувається безпосередньо до епісклери у лімба після попереднього видалення некротичної паралімбальної кон'юнктиви і відсепарування життєздатної кон'юнктиви та тенонової капсули, після фіксації амніотичної оболонки кон'юнктива з теноновою капсулою фіксуються за епісклеру у лімба таким чином, щоб прикрити край амніотичної оболонки, а у випадку великого некрозу кон'юнктиви, - щоб покрити її повністю. Причинно-наслідкові зв'язки. Внаслідок такої фіксації можна уникнути швидкого лізису АО та, відповідно, подовжити терапевтичну дію АО на рогівку, що дозволяє призупинити звиразкування та уникнути перфорацій рогівки та у більшості випадків досягти епітелізації рогівки. Спосіб здійснюється таким чином. 1) Проводиться очищення дна рогівкового дефекту від детриту скребнем. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 2) Кон'юнктива циркулярно відсепаровується від лімбу (при некрозі перілімбальної кон'юнктиви відсепарування її проводиться разом з теноновою капсулою) та проводиться видалення некротичної кон'юнктиви. 3) Трепаном діаметром на 1 мм більшим за максимальний діаметр рогівки (як правило, 12 мм або 13 мм) викроюється трансплантат з АО, який епітеліальною поверхнею догори фіксується вузликовими швами нейлон 10/0 до епісклери у лімба. 4) Проводиться фіксація раніше відсепарованих кон'юнктиви та тенонової капсули за епісклеру у лімба таким чином, щоб її краї прикривали краї АО, або повністю прикривали рогівку (при значному некрозі кон'юнктиви склери - більше 180° окружності лімбу) - нейлон 5-6/0. За даною методикою прооперовано 30 хворих (30 очей) з поверхневими виразками рогівки та ушкодженням лімбальної зони від 180° до 360° окружності лімбу, які утворились після опіків IVa-б ступенів зa класифікацією С.А. Якименка (Якименко С.А. Новая классификация ожогов глаз // Офтальмол. журн. - 2001 - № 3. - С. 78-81) та не піддавались медикаментозній терапії. Давність опіку склала від 8 до 181 доби. Розмір виразок рогівки складав від 1/2 до повної площі рогівкової поверхні, глибина виразок - 1/5-1/10 товщини строми. В усіх 30 випадках здалося призупинити подальше звиразкування рогівки, епітелізація рогівкового дефекту була досягнута в 23 з 30 хворих в терміни 8-32 доби після операції. В 17 з 23 успішних випадків був отриманий формений зір (гострота зору 0,010,2). Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601