Спосіб санації черевної порожнин при гнійному перитоніті

Спосіб санації черевної порожнини при гнійному перитоніті, що включає етап промивання органів черевної порожнини стерильними розчи 3 57160 ється об'ємною швидкістю розчину в системі. Тривалість процесу санації черевної порожнини визначають появою прозорих - "чистих промивних вод". Приклад 1. Хворий Л., 43 років, госпіталізований у важкому стані з клінікою гнійного поширеного перитоніту. Під час оперативного втручання виявлено флегмону сигмовидної кишки з перфорацією у вільну черевну порожнину, поширений каловий перитоніт, важкий сепсис. Взято бактеріологічний посів рідини черевної порожнини. Результат - змішана аеробно-анаеробана флора з переважанням Е. Соlі, В. fragilis. Після усунення джерела перитоніту шляхом оперативного втручання (резекція сигмовидновидної кишки з виведенням кінцевої колостоми) проведено промивання - лаваж черевної порожнини з використанням стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду збагаченого активним киснем. Для цього стерильний розчин із поліетиленового флакону з прозорими для ультрафіолетових променів стінками вводили за допомогою еластичного стерильного зонду в черевну порожнину і стежили за наявністю відповідного відтоку. Опромінювали розчин у поліетиленовому флаконі від джерела - розрядної лампи низького тиску, зокрема ДРБ-8 при сумарній енергетичній дозі 960 Дж/м-2 . На промивання витрачено 6000 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Після проведеної санації органів черевної порожнини патогенна мікрофлора не висівалася, анаеробної мікрофлори також не виявлено. Загальноклінічні показники покращилися, інтенсивність запального процесу в черевній порожнині суттєво понизилася, зменшилися прояви інтоксикації. На 15 добу хворий у задовільному стані виписаний на амбулаторне лікування. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 Приклад 2. За наведеним способом здійснено санацію черевної порожнини 18 хворим із гнійним перитонітом як наслідком перфорації товстої кишки. Завдяки проведеному лікуванню за запропонованим способом в усіх клінічних випадках у післяопераційному періоді анаеробна мікрофлора, а також при бактеріологічному дослідженні ексудату черевної порожнини висіяна не була. Післяопераційний період у хворих протікав без ускладнень. Запальні явища регресували. Усі хворі виписані з одужанням у задовільному стані по місцю проживання. Отже, запропонований спосіб забезпечує вищу, ніж за способом-прототипом, клінічну ефективність санації черевної порожнини при поширеному гнійному перитоніті, і може бути застосований у широкій медичній практиці. Джерела інформації: 1. В.Ф. Саєнко, Л.С. Белянский, Л.Ю. Маркулан, Л.И. Голопыхо, Э.В. Горшевикова. Современные принципы хирургического лечения послеоперационного перитонита. - Клінічна хірургія. - 1996. - №6. - С.4-9. 2. Патент 5464 UA. А 61 М 5/00. Пристрій для екстракорпорального ультрафіолетового опромінення трансфузійних рідин. Дем'яненко А.В., Дем'яненко В.В., Беденюк А.Д. -Заявл. № 20040604730 від 16.06.2004. Опубл. 15.03.2005. Бюл. №3. 3. В.В. Дем'яненко, Л.М. Мандзюк , М.Д. Бех, Ю.Ф. Калязин/Аппарат для облучения трансфузируемых жидкостей//Актуальные проблемы улучшения качества кровезаменителей, консервантов крови, гормональных и органотерапевтических препаратов. Мат. IV Всес. науч.-тех. конф. Москва, 1991.-С. 147. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601