Спосіб моделювання пародонтита

Спосіб моделювання пародонтита, що включає застосування препарату цитостатичної дії циклофосфану, який відрізняється тим, що циклофосфан уводять лабораторним тваринам внутрішньом'язово з розрахунку 10 мг/кг маси тіла щоденно впродовж 7 днів, а висновок про розвиток пародонтита роблять за морфологічними та морфометричними показниками. (19) (21) u201010071 (22) 16.08.2010 (24) 10.02.2011 (46) 10.02.2011, Бюл.№ 3, 2011 р. (72) АВДЄЄВ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ (73) ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО 3 57189 Приклад 2. За запропонованим способом проведено моделювання пародонтита у 10 експериментальних тварин. У результаті, у всіх тварин спостерігалися чітко виражені запальні явища в пародонті, які підтвердилися результатами морфологічних і морфометричних досліджень. Так, епітелій ясенного краю, в області міжзубних сосочків інфільтрований по всій товщині або містить лейкоцитарні маси тільки на поверхні. В інфільтратах, локалізованих в глибше розташованих ділянках сполучної тканини, переважають лімфоїдно-гістіоцитарні клітини. Судинні розлади проявлялися повнокрів'ям судин, перивазальним набряком, дрібновогнищевими крововиливами і стазом в судинах мікроциркуляторного русла. Верхівки міжзубних сосочків укриті виразками, внаслідок чого вони набувають усіченої форми. У епітелії міжзубних сосочків часто зустрічаються кістоподібні утворення з елементами ороговіння усередині. Епітелій ясенного краю часто проліферує уздовж кореня зуба. При некротизації усього сосочка епітелій підповзає під некротичні маси, відмежовуючи їх від сполучної тканини. Наслідком цього є зниження висоти ясенного сосочка: в порівнянні з контролем цей показник зменшується з 582,5 до 480,1 мкм. Зміни в епітелії зводяться не тільки до запальних, одночасно з ними розвиваються як дистрофічні, так і регенераторні процеси. Спостерігається виражений акантоз із збільшенням епідермальних відростків. Виявляється також порушення процесу ороговіння - паракератоз, коли зернистий шар практично відсутній, а в роговому визначаються клітини з пікнотичними паличкоподібними ядрами. Роговий шар розрихлений і його товщина іноді перевищує товщину решти всіх шарів. Конкретні показники експериментального пародонтита у тварин наведені у таблиці, з якої видно, що в усіх тварин мало місце зменшення висоти ясенного сосочка на 17,58 %, відстані від точки біфуркації до гребеня міжкореневої перегородки на 8,9 %, відстані від емалево-цементної межі до міжальвеолярної перегородки на 15,76%. Відбувалося утворення пародонтальних кишень майже біля кожного десятого зуба глибиною від 88 мкм до 792 мкм. Порожнини кишень були заповнені лейкоцитарними і безструктурними еозинофільними масами. Кортикальні пластинки альвеолярної кістки трохи стоншені, лакуни губчатої кістки різнокаліберні. Збільшена кількість остеокластів. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 4 Таблиця Результати морфо метричних досліджень тканин пародонта щурів (М±m) Показник Групи тварин контрольна експериментальна (n=10) (n=10) Висота ясенного сосочка, мкм 582,5±311 Відстань від точки біфуркації до гребеня міжкореневої перегородки, мкм 164,21±71,7 Відстань від емалевоцементної межі до між альвеолярної перегородки, мкм 461,2±186,2 Число зубів з оголенням кореня зуба, % 0 Глибина пародонтальних кишень, мкм* 0 480,1±233,4* 149,6±81,4 388,5±144,9 9,6 374±56,3 Примітка: * значення достовірно відрізняється по відношенню до контролю (Р