Спосіб лікування синдрому гострого пошкодження легень при турнікетному шоці

Спосіб лікування пошкодження легень при турнікетному шоці, який включає внутрішньочеревне введення інгібітора протеїназ контрикалу, який відрізняється тим, що додатково вводять внутрішньочеревно антиоксидант корвітин, причому застосовують контрикал і корвітин перед реваскуляризацією раніше ішемізованих кінцівок. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування синдрому гострого пошкодження легень при турнікетному шоці, який включає внутрішньоочеревинне введення інгібітора протеїназ контрикалу, згідно корисної моделі, додатково вводять внутрішньоочеревинно антиоксидант корвітин; причому застосовують контрикал і корвітин перед реваскуляризацією раніше ішемізованих кінцівок. Між сукупністю суттєвих ознак запропонованого способу та очікуваним технічним результатом простежується наступний причинно-наслідковий зв'язок: поєднане застосування контрикалу і корвітину дозволяє одночасно впливати на процеси обмеженого протеолізу і вільнорадикального окислення, між якими існує кореляційний зв'язок, при цьому відбувається значне зниження активності протеолітичних ферментів сироватки крові і бронхоальвеолярного змиву на тлі збільшення їх антипротеїназного потенціалу, зменшується проникність мембран аерогематичного бар'єра і вихід білкового ексудату в просвіт альвеол, знижується інтенсивність вільнорадикального пошкодження ліпідів клітинних мембран і попереджається руйнування легеневого сурфактанту; застосування контрикалу і корвітину перед реваскуляризацією раніше ішемізованих КІНЦІВОК дозволе попередити пошкодження структур аерогематичного бар'єра, що дозволяє досягти очікуваний технічний результат" підвищити ефективність лікувальних заходів. Ефективність даного способу вивчена у 78 щурів і підтверджується біохімічними дослідженнями сироватки крові бронхоальвеолярного змиву порівняно зі способом-прототипом. Одержані дані показали, що ізольоване застосування контрикалу через 12 годин після реваскуляризації кінцівок знижувало трипсиноподібну ак 5773 тивність - ТПА сироватки крові експериментальних тварин на 56% порівняно з групою щурів без лікування, а еластазоподібну активність - ЕПА - на 25,5%, в той час як при поєднаному внутрішньоочеревинному введенні контрикалу і корвітину вивчаємі показники зменшувались на 69% і 38% відповідно, що призводило до їх нормалізації. В табл 1 наведені зміни в протеїназінгібіторній системі сироватки крові при розвитку турнікетного шоку через 12 годин після зняття джгутів при лікуванні пропонованим способом. У відношенні росту анти протеїназ ного потенціалу сироватки крові на тлі введення контрикалу і контрикалу з корвітином спостерігалась наступна динаміка: рівень альфа-1-інгібітора протеїназ при монотерапії інгібітором протеїназ збільшувався на 29,9% порівняно з нелікованими тваринами При використанні контрикалу в поєднанні з корвітином було відмічено більш виражений ріст рівня альфа1-інгібітора протеїназ - на 37%, що практично не відрізнялось від значень цього показника у здорових тварин. В табл 2 наведені зміни в протеїназінгібіторній системі бронхоальвеолярного змиву при розвитку турнікетного шоку через 12 годин після зняття джгутів при лікуванні запропонованим способом. Аналіз показників системи протеолізу на органному рівні - в бронхоальвеолярному змиві - до 12 годин після зняття джгутів також показав, що комплексне застосування інгібітора протеїназ контрикалу та антиоксиданту корвітину більш ефективно підвищує інгбіторний потенціал легень порівняно з ізольованим введенням контрикалу, що особливо важливо у відношенні пригнічення акти вності еластази - одного із самих активних пошкоджуючих факторів в легенях. Крім цього, на тлі вивчаємих способів лікування синдрому гострого пошкодження легень при турнікетному шоці спостерігалось значне зменшення рівня білка бронхоальвеолярного змиву, що свідчить про стабілізацію мембран компонентів аерогематичного бар'єра, при цьому більш виражене зниження цього показника відмічалось при поєднаному введенні контрикалу і корвітину, порівняно з ізольованим введенням контрикалу. Спосіб лікування синдрому гострого пошкодження легень при турнікетному шоці заключається в наступному. Розвиток постішемічної токсемії і турнікетного шоку моделювали шляхом накладення гумових джгутів на нижні КІНЦІВКИ щурів на 6 годин Вивчення дії шокогенних факторів проводили під легким ефірним наркозом. РеваскуляризацІю кінцівок виконували через 6 годин. Інгібітор протеїназ контрикал в дозі 10000АТрЕ/кг маси тварини і антиоксидант корвґпин в дозі бмг/кг маси щура застосовували за ЗО хвилин до реваскуля риза ції раніше ішемізованих тканин. Введення контрикалу і корвітину здійснювали внутрішньоочеревинно, попередньо розчиняючи препарати в 0,9% розчині натрію хлориду, вводили із розрахунку 10мл/кг маси. Запропонований спосіб лікування синдрому гострого пошкодження легень при турнікетному шоці ефективно коригує порушення в системі обмеженого протеолізу і вільнорадикального окислення, що говорить про можливість його практичного застосування Таблиця 1 Трипсиноподібна активність (нМ/мл хвил) Здорові тварини (п=9) Шок (п=7) Шок+контрикал (п=6) Шок+корвітин (п=7) Шок+контрикал+корвітин (п=7) Еластазоподібна активність (нМ/мл хвил) 5,2+0,26 16,7+0,33" 7 2+0,24*" 10,4+0 2 7 " * 5,2+0 2 8 " Показники 2 23+0,05 3,04+0 ОБ* 2 53+0,06**" 3,00+0,04*" 2 11+0 03*" Примітки зірочками позначена вірогідність відмінностей (р