Спосіб діагностики хронізації запального процесу

Спосіб діагностики хронізації запального процесу, що включає проведення вимірювання вмісту колонієстимупюючих факторів у сироватці крові з подальшою їх якісною оцінкою, який відрізняється тим, що вимірюють вміст гранулоцитарного (ГКСФ) та гранулоци тарно-макрофагального (ГМКСФ) факторів у сироватці крові, після чого визначають їх співвідношення за формулою ДПХ = ГМКСФ / ГКСФ, де ДПХ - діагностичний показник хронізації1 запального процесу; і коли ДПХ 1,05 - діагностують відсутність хронізації запального процесу, а при значеннях ДПХ у межах від 0,95 до 1,05 - повторно, не раніше ніж через десять діб, вимірюють вміст ГМКСФ, ГКСФ та повторно визначають їх співвідношення Спосіб діагностики хронізації запального процесу відноситься до експериментальної та клінічної медицини, зокрема до патофізіології', а також КЛІНІКИ запальних процесів різної локалізації та походження Він може застосовуватися для оцінки перебігу запального процесу при різних патофізіологічних станах. Запальні процеси частіше розпочинаються як гострі та, під впливом різних внутрішніх і зовнішніх факторів, можуть хронізуватися. Тривалий перебіг запального процесу, або персистуючий його характер називають хронічним запальним процесом, який характеризується відмінністю в\ц гострого не тільки тривалістю, але і специфічними для хронізації патофізіологічними механізмами, які можуть бути виявлені на різних рівнях цілісного багатоклітинного організму [Дыгвй А.М , Клименко Н А Воспаление и гемопоэз. - Томск" Из-во Томск, университета 1992. - 276 с ; Маянский Д Н. Хроническое воспаление. -М.:Медицина, 1991 -272 с ] . ностику хронізації запального процесу виконують шляхом визначення наявності транзиторної лейкопенії, лейкоцитозу, вмісту маркерних ферментів моноцитів, лімфоцитів [Галапаева Т.В. Механизмы взаимодействия клеток крови и сосудистой стенки в реализации воспалительного и иммунного ответов // Український ревматологічний журнал.-2001 .-№3-4-С 45-52] з подальшою якісною оцінкою зазначених показників впродовж перебігу запального процесу Одним із клінічних показників, які спроможні відображати хронізацію запального процесу є показники крові, серед яких достатньо інформативними є лейкоцити, їх продукти, у тому числі - маркерні ферменти [Дыгай A.M., Клименко Н А Воспаление и гемопоэз - Томск. Изво Томск, университета. 1992. - 276 с; Маянский Д.Н Хроническое воспаление - М.:Медицина, 1991 - 2 7 2 с ] . Водночас, діагностика хронічного запалення в КЛІНІЧНІЙ практиці залишається недостатньо ефективною, оскільки не в повній мірі враховує патогенетичні механізми, стадійні особливості гематологічних механізмів хронізацГі, зокрема клггинне - ефекторноі вдповщі, як головного компоненту запалення [Маянский Д.Н Патогенетические принципы диагностики хронического воспаления // Вестник АМН СССР -1991 -№3.-С 50-55] Зокрема, діаг Так, при асептичному гострому запаленні частіше має місце рання та досить виразна транзиторна лейкопенія (в перші 3-6 год) [Клименко НА, Шевченко А.Н Лейкоцитарная реакция периферической крови крыс в динамике острого инфекционного воспаления // Медицина сьогодні і завтра.-2004.-№1 -С 40-43]. У разі хронізації запального процесу транзиторну лейкопенію частіше виявляють у більш віддалені терміни, наприклад на кінець першої' доби [Клименко НА., Шевченко А.Н. Лейкоцитарная реакция периферической крови крыс в динамике хронического гранулематозного воспаления // Медицина сьогодні і завтра.-2004.-№2 -С.5-8]. Вищенаведений спосіб не дозволяє діагностувати хронізацію запального процесу, оскільки термін транзиторної лейкопенії не є специфічним та чутливим показником Вщомий спосіб діашостики хронізацїі запального процесу із використанням показників вмісту у сироватці крові різних медіаторів запалення, калонкстимулюючих факторів у різні терміни перебігу запального процесу; для чого використовують складну технолопю повторних рутинних досліджень [Меньшикова Е Б, Зенков Н.К Метаболическая активность гранулоцитов при хронических неспецифических заболеваниях лёгких // Патолопиче 00 ю 5918 екая физиология -1991 -№2.-С.85-87], або базуються на оцінці метаболічних, імунологічних та інших додаткових методів [Пауков В.С , Гостищев В.К. Иммунопатология и морфология хронического воспаления // Архив патологии -199б.-Т.58.-№1.-С.28-33], що вимагає застосування складних кпініко-лаборатарних технологій, доступних лише в умовах клінічного експерименту Спосіб діагностики хронізації запального процесу, який включає визначення вмісту у сироватці крові колонієстимулюючих факторів [Васильєв Г.И, Иванова И А , Тюкавкина С Ю. Кооперативное взаимодействие моно- и полинукпеарных фагоцитов, опосредованное моно- и нейтрофилокинами // Иммунология" 2000 - №5 С. 11-16.] дозволяє діагностувати хронізацію запального процесу з використанням якісної оцінки колонієстимулюючих факторів: гранулоцитарного, гранулоцитарно-макрофагального, макрофагального з послідовним багаторазовим виміром їх вмісту впродовж перебігу запального процесу. Недоліком способу є багатократність вимірів, недостатня точність та якісний аналіз одержуваних результатів, що обмежує застосування способу та підвищує ресурсозатратність діагностики. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті і результату, що може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення точності, скорочення термінів та зменшення ресурсозатратності діагностики хронеацГі запального процесу шляхом кількісної1 оцінки гемопоетичних резервів організму. Задача, яку покладено в основу корисної моделі, вирішується тим, що у відомому способі діагностики хронізацїі запального процесу, який включає проведення виміру вмісту колонієстимулюючих факторів у сироватці крові з подальшою їх якісною оцінкою, згідно з корисною моделлю, вимірюють вміст гранулоцитарного (ГКСФ) та гранулоцитарно-макрофагального (ГМКСФ) факторів у сироватці крові, після чого визначають їх співвідношення по формулі ДГТХ=ГМКСФ/ГКСФ і Де ДПХ - діагностичний показник хронізації запального процесу; і коли ДПХ1,05 - діагностують відсутність хронізації запального процесу, а при значеннях ДПХ у межах від 0,95 до 1,05 - повторно, не раніше ніж через десять діб, вимірюють вміст ГМКСФ, ГКСФ та повторно визначають їх співвідношення. Діагностику хронізації запального процесу досягають тим, що враховують специфічні гемопоетичні показники, які є інформативними стосовно хронеацн запального процесу; при цьому показники що враховуються та узагальнений кількісний показник хронізації запального процесу адаптовані відповідно до термінів проведення діагностики Останнє відіграє визначальну роль в удосконаленні діагностичного та лікувального процесу, а також при вирішенні питання щодо адекватності комплексного лікування запальних процесів, оскільки корисна модель до Комп'ютерна верстка М Кпююн помагає своєчасно діагностувати хронізацію гострого запалення таАм наявність хронічного запального процесу. Спосіб виконують наступним чином: безпосередньо у натуральних умовах, наприклад при експериментальному дослідженні чи клінічному обстеженні проводять забір крові та, в застосуванням стандартних лабораторних наборів, вимірюють вміст гранулоцтарного (ГКСФ) та гранулоцитарно-макрофагального (ГМКСФ) факторів у сироватці крові, після чого визначають їх співвідношення ДПХ = ГМксф/ГксФ. де ДПХ - діагностичний показник хронізації запального процесу; і коли ДПХ1,05 - діагностують відсутність хронізацГі запального процесу, а при значеннях ДПХ у межах від 0,95 до 1,05 - повторно, не раніше ніж через десять діб, вимірюють вміст ГМКСФ, ГКСФ та повторно визначають їх співвідношення. Приклади, які ілюструють спосіб. Приклад 1. У дослідного щура лінії Wistar, через 10 діб після експериментального формування карапненового запалення, у сироватці крові виміряли вміст гранулоцитарного (ГКСФ=173,5 пг/мл) та гранулоцитарномакрофагального (ГМКСФ=88,2 пг/мл) факторів, після чого визначили їх співвідношення по формулі ДПХ = ҐМксф/ГксФ=0,51 Згідно з корисною моделлю, оскільки ДГТХ1,05, діагностується відсутність хронізації запального процесу. Приклад 3. У дослідного щура лінії Wistar, через 72 гад після експериментального формування хронічного запалення введенням Сефадекса А-25, у сироватці крові виміряли вміст гранулоцитарного (ТКСФ=64,5 ПГ/МЛ) та гранулоци тарно-макрофагального (ГМ«СФ=66,4 пг/мл) факторів, після чого визначили їх співвідношення по формулі ДПХ=ГМксФ/ГксФ=1,03. Зпдно з корисною моделлю, оскільки 0,95>ДПХ*:1,05, через десять діб було повторно виконано вимір вмісту гранулоцитарного (ГКСФ=308,3 пг/мл) та фанулоцитарно-макросрагального (ГМ К СФ=28,7 пг/мл) факторів та з'ясовано, що ДПХ=ГМксф/ГксФ=28,7/308,3=0,09, що і дозволило діагностувати хронізацію запального процесу Таким чином, застосування корисної' моделі дозволяє виконувати діагностику хронізацГі із урахуванням специфічних гемопоетичних показників, яи є інформативними відповідно до термінів перебігу запального процесу. Пщписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП'Український інститут промислової власності*", вул Глазунова, 1, м. Київ-42,01601