Спосіб дренування при операціях на жіночих зовнішніх статевих органах

1. Спосіб дренування при операціях на жіночих зовнішніх статевих органах, що передбачає введення дренажу у формі трубки, який відрізняється тим, що у післяопераційний простір підшкірно вводять попередньо підготовлені дві гнучкі трубки, робочі кінці яких розташовують опозитно на поверхні надкісниці, а вільні кінці трубок виводять крізь контрапертуру на шкіру внутрішньої поверхні стегна, при цьому трубки укладають у післяопера 3 59364 ліком такого способу евакуації є обмеженість його використання, неуніверсальність застосування при оперативному втручанні. Найбільш близьким за технічною суттю до способу дренування, що заявляється є спосіб дренування черевної порожнини, що реалізується у пристрої для дренування черевної порожнини, який передбачає виконання проколу троакаром у необхідному місці та напрямку, введення дренажної трубки, один з кінців якої розташовують у внутрішньому каналі троакару [Див. декл рат України на корисну модель № 11894, А 61В17/34, 2006 р]. Суттєвим недоліком такого способу дренування є неможливість утворення зони активного дренування із забезпеченням постійного оптимізованого відводу раньового секрету та крові, що не виключає утворення гематом. Завданням, на вирішення якого спрямована корисна модель, що заявляється, є виключення утворення гематом, загоєння післяопераційних ран, без ускладнень первинним натягом. Поставлене завдання вирішується таким чином. У відомому способі дренування при операціях на жіночих зовнішніх статевих органах, що передбачає введення дренажу у формі трубки, згідно з корисною моделлю, що заявляється, у післяопераційний простір підшкірно вводять попередньо підготовлені дві гнучкі трубки, робочі кінці яких розташовують опозитно на поверхні надкісниці, а вільні кінці трубок виводять крізь контрапертуру на шкіру внутрішньої поверхні стегна, при цьому трубки укладають у післяопераційному просторі двома розташованими один над одним півколами, захоплюючи верхнім дренажем лобок та верхню половину післяопераційної рани справа і зліва від вагінальної трубки, а нижній дренаж укладають на промежину захоплюючи нижню половину післяопераційної рани справа і зліва від вагінальної трубки, і на останнє після ушивання післяопераційної рани до вільних кінців трубок приєднують одноразові вакуум-системи в режимі постійного натягу. Крім того, попередня підготовка гнучких дренажних трубок, включає у себе перфорування частин цих трубок біля робочих кінців та стерилізацію. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 4 Спосіб дренування при операціях на жіночих зовнішніх статевих органах (вульви) реалізують таким чином. Гнучку трубку переважно стандартного 18 мм діаметра перфорують біля кінця, який у майбутньому буде вважатися робочим. Після виконання вульвектомії в утвореному післяопераційному просторі, дно якого складає надкісниця лонних кісток, а верхню частину простору утворює шкіра, що натягнута над ним як вітрило. В такому раньовому просторі у післяопераційному періоді накопичується ранньовий секрет, а при наявності кровотечі, кров, що веде до формування гематом. Поліхлорвінілові трубки стандартного діаметра вводять перед ушиванням післяопераційної рани підшкірно і розташовують на поверхні надкісниці та виводять крізь контрапертуру на шкіру внутрішньої поверхні стегна. Дренажи укладають на надкісницю лобкових кісток двома півколами, захоплюючи верхнім дренажем лобок, верхню половину післяопераційної рани справа і зліва від вагінальної трубки, а нижній дренаж укладають на промежину захоплюючи нижню половину післяопераційної рани справа і зліва від вагінальної трубки. По закінченні операції до вільних кінців трубок приєднують одноразові вакуум-системи у режимі постійного натягу, що забезпечує активне ренування. У першу добу по дренажу виділялося 58,6-60,4 мл, у другу - 40,9-45,1 мл серозно-сукровичної рідини, у третю - 18,6-22,4 мл, у четверту - 8,8-9,8 мл серозного вмісту. На четверту добу дренаж видаляють. Своєчасне видалення раньового вмісту забезпечує загоєння післяопераційної рани без ускладнень. Шви знімають поступово на 7-9 добу. У всіх хворих післяопераційні рани заживали первинним натягом. Отже, даний спосіб дренування дозволяє здійснювати моніторинг післяопераційного простору, проводити профілактику гематом, видаляти раньовий вміст з підшкірного простору, що забезпечує загоєння післяопераційних ран без ускладнень первинним натягом, з належним косметичним ефектом. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601