Спосіб лікування свиней при т-2 токсикозі

Спосіб лікування поросят при Т-2 токсикозі, що включає застосування гемосорбції, який відрізняється тим, що проводять перфузію двох об'ємів циркулюючої крові організму, для чого виконують 20 циклів забору і повернення крові через гемосорбційну систему з розрідженням Ті через кожний п'ятий цикл додаванням 100 мл фізіологічного розчину. Корисна модель відноситься до ветеринарної медицини, зокрема до ветеринарної токсикології. Основним в патогенетичному лікуванні токсикозів є виведення отрути з організму. В сучасній практиці інтенсивної терапії та реанімації при лікуванні екзо- та ендогенних інтоксикацій основна роль належить очищенню організму методом гемосорбції. Гемосорбція - це реанімаційний метод в токсикології, який ефективний при комплексній патогенетичній і симптоматичній терапії. Гемосорбція являє собою такий вид сорбційної детоксикації, при якому внутрішнє середовище організму кров безпосередньо контактує з поверхнею сорбенту, що дає можливість поглинати з неї речовини самої різної природи. Процедура гемосорбції у хворих з гострими екзотоксикозами є неспецифічним коректором життєвих адаптивних реакцій організму. Вона не тільки зменшує вираженість патологічних синдромів, кількість і характер ускладнень, але і сприяє досягненню такого рівня гомеостазу, при якому відновлюється функціональна активність систем життєзабезпечення. [Гемосорбция в комплексном лечении острых экзотоксикозов / Бондар В.К., Кизиль И.П., Крауз В.А. / Под ред. Л.В. Усенко. - К.: Здоров'я, 1986 - 256 с ; Лопухин ЮМ., Парфенов А С , Кунаев Д.В. Гемо сорбция1 к вопросу о механизме лечебного действия гемоперфузии // Эфферентная медицина Сб. статей. - М , 1994. - С 13-22.; Николаев В.Г. Современные методы сорбционной терапии в клинической практике (практические рекомендации). К, 1998. - 50 с ; Деденко И.К., Стариков А.В., Стрелке В.В. Эфферентные методы лечения лучевых повреждений. - К: Нора-Принт, 1996. - 425 с ] . Даний метод детоксикації до цього часу не використовувався у ветеринарній медицині, зокрема у токсикологи1. Недоліком використання даного методу у ветеринарній медицині - це складний підготовчий процес (проведення операції по імплантації катетеру у яремну вену). Корисною моделлю ставиться завдання розробити технологію гемосорбції у поросят (без спеціальної фіксації тварин) з використанням ГСГД-4 (гемосорбенту гранульованого делігандизуючого ТУ 88 України 258.009-94) яка дасть можливість попереджувати загибель поросят при гострому отруєнні Т-2 токсином в абсолютно смертельних дозах. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що у способі лікування поросят при Т-2 токсикозі, що включає застосування гемосорбції, згідно з корисною моделлю проводять перфузію двох об'ємів циркулюючої крові організму для чого виконують 20 циклів забору і повернення крові через гемосорбційну систему з розрідженням її через кожний п'ятий цикл додаванням 100 мл фізіологічного розчину Поросятам отруєним Т-2 токсином у дозі 4 та бмг/кг застосовували маятникову (реверсивну) схему гемосорбції, яка складається з пластикового шприца (100 мл), з'єднаного з колонкою із сорбентом ГСГД-4 через комунікаційні системи. Зазначена схема забезпечувала контакт крові з сорбентом при заборі і поверненні у вену. Для з'єднання даної схеми використовували одноразові системи для переливання крові Перед проведенням гемосорбції колонки промивали фізіологічним розчи О) CM о (0 6029 ном в об'ємі 2000 мл з метою очищення сорбенту від дрібних часток. Наступним етапом є насичення системи гепарином шляхом рециркуляції гепаринізованого фізіологічного розчину (з розрахунку 15000 ОД гепарину на 100 мл фізіологічного розчину) з подальшим залишенням його в системі до проведення операції. Перед проведенням гемосорбції тваринам імплантували внутрішньовенні катетери діаметром 2-Змм із заглушками на кінці. Підготовку тварин і операційного поля проводили загальноприйнятими методами. Катетери занурювали в 6%-й розчин пероксиду водню на 12 годин, потім в 70%-й етиловий спирт. Перед імплантацією катетери промивали стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду. Анестезію здійснювали внутрішньовенним введенням (в очний венозний синус) суміші 5%-ого розчину кетаміну і 2%-ого розчину ксилазину у співвідношенні 11 в дозі 1,5 мл на 10 кг маси тіла В середній третині вентральної ділянки шиї робили поздовжній розріз шкіри довжиною 7-10см на 3-4см вентральніше трахеї. Імплантацію катетера робили з правого боку, оскільки ліва яремна вена має виражений згин в ділянці рукоятки грудної кістки. Тупим способом відділяли яремну вену, під яку підводили дві лігатури. Після цього зав'язували краніальну лігатуру. Після перев'язування яремної вени у тварин не відмічалось помітних гемодинамічних розладів Каудальну лігатуру піднімали так, щоб перетиснути судину. Між лігатурами робили розріз судини, в який вводили катетер. Після цього лігатуру зав'язували, фіксуючи нею катетер. По закінченні операції перевіряли прохідність катетеру. Рану шкіри зашивали вузлуватими швами. Для запобігання тромбоутворення катетер заповнювали фізіологічним розчином з гепарином до початку гемосорбції та після її проведення. Обробку рани здійснювали щоденно 5%-ним спиртовим розчином йоду. Для створення керованої гемофілії за 10 хвилин до проведення гемосорбції тваринам вводили гепарин у дозі 500 ОД/кг. Об'єм перфузії дорівнював двом об'ємам циркулюючої' крові. Для цього проводили 20 циклів забору і повернення крові через гемосорбційну систему. Для розрідження крові через кожний п'ятий цикл у систему додавали 100 мл фізіологічного розчину. Важливим елементом є те, що під час проведення гемосорбції тварин не фіксували. Вони вільно переміщалися по станку. Вплив гемосорбції при гострому отруєнні Т-2 ток Комп'ютерна верстка А. Крулевський сином (4 мг/кг) характеризувався досить швидким видужуванням тварин на противагу тим, що не лікувались. Клінічні ознаки гострого отруєння типові. Відмічали підвищення частоти серцевих скорочень, дихання, а також зниження температури. Дослідні поросята були пригніченими, заривались у підстилку. Спостерігалась загальна слабкість протягом першої доби, але через 24 години загальний стан покращувався і був задовільним Ступінь пригнічення була значно меншою в порівнянні з отруєнням без використання сорбенту. Апетит появлявся на 24-ту годину досліду. Після гемосорбції при отруєнні Т-2 токсином всі гематологічні показники вже з 24 години мають стабільну динаміку підвищення до фонового показника на противагу гострому отруєнню, де спостерігалось значне пригнічення гемопоетичної системи. Зростання кількості гранулоцитів та зменшення кількості лімфоцитів після гемосорбції у отруєних тварин, ймовірно, пов'язане з подразненням кісткового мозку Т-2 токсином та продуктами його метаболізму Зменшення кількості сегментоядерних нейтрофілів та збільшення паличкоядерних обумовлені регенеративними процесами. Пригнічення лімфоцитопоезу під впливом Т-2 токсину та продуктів його метаболізму викликає зменшення кількості лімфоцитів ЕозинофІлІя, що спостерігається після гемосорбції, є наслідком процесів адсорбції токсичних продуктів. Збільшення кількості моноцитів з одночасним лімфоцитозом при отруєнні і після проведення гемосорбції є обнадійливим симптомом Зменшення вмісту загального білка через три години після проведення гемосорбції у отруєних тварин можна пов'язати із зневодненням організму внаслідок частої блювоти, профузного проносу та обволіканням сорбенту альбуміном. В подальшому спостерігається зростання цього показника, що пояснюється нормалізацією функції шлунковокишкового тракту. Застосування гемосорбції при отруєнні Т-2 токсином має ефективний детоксикаційний вплив, що простежується з відповідно рівної динаміки вмісту сечовини і креатиніну в крові з 24-і години дослідження. Стабілізація динаміки коефіцієнта де РІтіса після гемосорбції свідчить про її ефективність та відновлення компенсаторних і дето ксика цій них систем організму. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Ки'їв, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601