Спосіб нагрівання хвостового газу у виробництві азотної кислоти

Спосіб нагрівання хвостового газу у виробництві азотної кислоти, який включає каталітичне окислення аміаку, утилізацію тепла отриманих нітрозних газів у котлі-утилізаторі, окислення нітрозного газу, охолодження нітрозного газу та на 3 60943 аку, утилізацію тепла отриманих нітрозних газів у котлі-утилізаторі, окислення нітрозного газу, охолодження нітрозного газу та нагрівання хвостового газу, що виходить з абсорбції, у дві стадії для проведення каталітичної очистки хвостового газу здійснені наступні зміни - на першій стадії хвостовий газ, що виходить з абсорбції, нагрівають нітрозним газом, який виходить після окислення нітрозного газу, а на другій стадії нітрозним газом, який виходить після котла-утилізатора, причому після другої стадії нітрозний газ подається на окислення, а хвостовий газ на проведення каталітичної очистки. На першій стадії хвостовий газ, що виходить з абсорбції нагрівають нітрозним газом, який виходить не з першої стадії охолодження його (нітрозного) хвостовим газом, а відразу після його окислення. Такий нітрозний газ має більш високу температуру, тому, що він не буде охолоджуватися на першій стадії його охолодження як це передбачається у прототипі. На другій стадії хвостовий газ нагрівають нітрозним газом не після охолодження його повітрям як у прототипі, а нітрозним газом який виходить після котла-утилізатора. Цей нітрозний газ має завідомо вищу, та регулюєму температуру в порівнянні з нітрозним газом після його охолодження повітрям як у прототипі. Використання нітрозного газу з більш високою температурою дозволяє нагріти хвостовий газ до більш високих температур до 240-320 °С , що збільшує ефективність каталітичної очистки. Такий спосіб нагрівання хвостового газу дозволяє отримати і додаткові ефекти у вигляді забезпечення можливості зниження перепаду тиска у технологічному процесі, підвищити температуру повітря перед каталітичною очисткою, зменшити витрати природного газу для приводу газової турбіни. Запропонований спосіб пояснюється прикладом, який пояснюється кресленням на фіг. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 4 На креслені показані з'єднані послідовно по ходу нітрозного газу (НГ) 1 - реактор каталітичного окислення аміаку (NH3); 2 - котел-утилізатор; 3 - підігрівач хвостового газу (ХГ) - 2 стадія; 4 - окислювач; 5 - підігрівач хвостового газу що виходить після абсорбції -1 стадія, та 6 - реактор каталітичної очистки. Спосіб здійснюють наступним чином. В реакторі 1 каталітичного окислення аміаку отримають нітрозний газ з температурою 900 °С, який далі охолоджується в котлі-утилізаторі 2 до температури 380 °С та поступає у підігрівач хвостового газу 3-2 стадія нагріву, де охолоджується до температури 210, нагрівая при цьому хвостовий газ до 290 °С для проведення більш ефективної каталітичної очистки в реакторі каталітичної очистки 6. Далі нітрозний газ поступає в окислювач 4. Завдяки зниженню входної температури нітрозного газу в підігрівачу хвостового газу 3, реакція окислення нітрозного газу буде проходити з більшою швидкістю і таким чином в окислювачі 4 більше утворюється тепла в порівнянні з прототипом. Далі нітрозний газ, додатково нагрітий в окислювачі 4, подається у підігрівач хвостового газу, що виходить після абсорбції 5, де він охолоджується з 250 до 150 °С, при цьому хвостовий газ нагрівається з 35 до 100 °С і подається у підігрівач хвостового газу 3 на 2 стадію нагріву. Додаткове тепло нітрозного газу дозволяє при необхідності підігріти і повітря перед каталітичним окисленням аміаку, але цей відомий спосіб на креслені не наданий. Такий спосіб значно спрощує апаратурне виконання стадії нагріву хвостового газу у виробництві азотної кислоти. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601